вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" травня 2021 р. Справа№ 927/774/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Алданової С.О.
Мартюк А.І.
секретар судового засідання: Пастернак О.С.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 25.05.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд"
на рішення Господарського суду Чернігівської області
від 20.01.2021
у справі №927/774/20 (суддя - Белов С.В.)
за позовом Заступника прокурора Чернігівської обласної прокуратури
в інтересах держави
в особі Північного офісу Державної аудиторської служби
до 1) Комунального некомерційного підприємства
"центр первинної медико-санітарної допомоги "Здорова родина"
Ріпкинської районної ради;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) Добрянська селищна рада;
2) Ріпкинська районна державна адміністрація
про визнання недійсним рішення тендерного комітету та
укладеного на його підставі договору
Заступник прокурора Чернігівської області (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Ріпкинської районної ради (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» (надалі - відповідач-2, скаржник) про визнання недійсним рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем-1 як замовником у порушення п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилено тендерну пропозицію відповідача-2, як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, а також не відмінено процедуру відкритих торгів у відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», що призвело до незаконного укладення Договору №124 від 06.07.2020 з ТОВ «Чернігів Буд».
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021 у справі №927/774/20 позов задоволено повністю.
Визнано недійсним рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства "Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Ріпкинської районної ради, оформлене протоколом від 17.06.2020 №23/04.01 щодо визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" переможцем торгів з закупівлі робіт "Капітальний ремонт Добрянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Б.Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району".
Визнано недійсним, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Ріпкинської районної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" договір від 06.07.2020 №124 щодо закупівлі робіт "Капітальний ремонт Добрянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Б.Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району" на суму 2 649 412, 00 грн.
Присуджено до стягнення з відповідача-1 на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн. Присуджено до стягнення з відповідача-2 на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн.
Місцевий господарський суд при прийняття оскаржуваного рішення виходив із підтвердження прокурором наявності правових підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні із даним позовом.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено порушення відповідачами законодавства про публічні закупівлі, у зв'язку з чим укладення Договору 06.07.2020 №124 вважається незаконним та таким, що суперечить інтересам держави, а дії відповідачів з укладення оспорюваного договору є неправомірними.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про визнання недійсними рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства "Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Ріпкинської районної ради, оформлене протоколом від 17.06.2020 №23/04.01 щодо визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" переможцем торгів з закупівлі робіт "Капітальний ремонт Добрянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Б.Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району" та визнання недійсним укладеного на підставі вказаного рішення договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач-2 (скаржник) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021 у справі №927/774/20, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача-2 суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Відтак, судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції всупереч вимогам Конституції України, ГПК України не встановлено належних позивачів у даній справі, а також не встановлено виконання прокурором вимог Закону України «Про прокуратуру» щодо повідомлення належних позивачів про звернення із позовом.
Як зазначає скаржник, висновки місцевого господарського суду, зокрема, щодо відсутності у складі тендерної пропозиції ТОВ «Чернігів Буд» локального кошторису на придбання устаткування, меблів та інвентарю № 2-1-10, локального кошторису на придбання устаткування, меблів та інвентарю № 2-1-11, підсумкової відомості ресурсів, щодо невідповідності довідки відповідача-2 про наявність працівників відповідної кваліфікації повністю спростовуються наявними у справі матеріалами.
Судом першої інстанції не взято до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», якою встановлено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Прокурором не доведено, а судом першої інстанції не встановлено у чому полягає порушення інтересів держави шляхом укладання оспорюваного договору відповідачами, а також не підтверджено того, що даний правочин спрямований на незаконне заволодіння бюджетними коштами та порушує права та законні інтереси позивача.
Враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, скаржник вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021 у справі №927/774/20 підлягає скасуванню на підставі ч.ч. 1-4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І.
Судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів, є судом, встановленим законом, про що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема, у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №927/774/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.04.2021.
Роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
Прокурор, у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача-2 без задоволення.
Зокрема, прокурор у своєму відзиві звертає увагу на те, що Державна аудиторська служба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері державних закупівель, а тому вважається належним позивачем у даній справі. Також зазначено про дотримання прокуратурою вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо повідомлення позивача про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби, у зв'язку з чим доводи апелянта стосовно не підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави останній вважає необґрунтованими.
Як зазначає прокурор у відзиві, відповідачем-1 фактично визнано виявлені Управлінням Північного офісу Державної аудиторської служби порушення вимог законодавства про публічні закупівлі, що підтверджується протоколом засідання тендерного комітету від 13.07.2020.
Таким чином, прокуратура стверджує, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини справи та зроблено правильний висновок щодо порушення відповідачем-1 приписів Закону України «Про публічні закупівлі», який не відхилив тендерну пропозицію відповідача-2 та не відмінив процедуру відкритих торгів у відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», що призвело до незаконного укладання Договору №124 від 06.07.2020.
Водночас, скориставшись також своїм правом, у відповідності до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Зокрема, позивач у своєму відзиві із посиланням на ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» зазначає, що орган державного фінансового контролю здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».
Таким чином, встановивши порушення законодавства у сфері публічних закупівель, відповідача-1 зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору, чого останнім усунуто не було. Таким чином, позивачем було інформовано Чернігівську обласну прокуратуру листами від 31.07.2020 №26-25-31-17/2927-2020 та від 13.08.2020 №26-25-31-17/3155-2020 щодо вжиття відповідних заходів.
Окрім того, посилаючись на запроваджений по всій території України карантин, задля забезпечення своєчасного розгляду справи, позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить здійснювати розгляд апеляційної скарги ТОВ «Чернігів Буд» без участі уповноважених представників Північного офісу Державної аудиторської служби.
09.04.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника останнього, за наявними у матеріалах справи документами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 розгляд справи №927/774/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021 відкладено на 25.05.2021.
26.04.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від прокуратури надійшло клопотання про зміну найменування, у якому повідомляється, що юридичну особу «Прокуратура Чернігівської області» перейменовано у «Чернігівська обласна прокуратура», про що внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відтак наявні підстави для заміни найменування органу прокуратури, яким подано позов у даній справі.
11.05.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника останнього, за наявними у матеріалах справи документами.
12.05.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі останнього.
У судове засідання 25.05.2021 з'явилися прокурор та представник відповідача-2 (скаржника).
Інші учасники справи у судове засідання 25.05.2021 повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, інших заяв/клопотань не подавали.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
В силу приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а позивачем та відповідачем-1 подано відповідні клопотання про розгляд справи без їхньої участі, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, відповідача-1 та третіх осіб.
У судовому засіданні 25.05.2021 головуючою суддею поставлено на обговорення питання щодо поданого прокурором клопотання про заміну найменування органу прокуратури у даній справі з «Прокуратури Чернігівської області» на «Чернігівську обласну прокуратуру».
Прокурор вищевказане клопотання щодо заміни найменування органу прокуратури підтримала. Представник відповідача-2 щодо заміни найменування органу прокуратури поклався на розсуд суду.
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено про те, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відбулась зміна найменування відповідача-1 у даній справі з Комунального некомерційного підприємства «Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Ріпкинської районної ради Чернігівської області на Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Здорова родина» Ріпкинської селищної ради.
Щодо заміни найменування відповідача-1 у даній справі, прокурор не заперечувала. Представник відповідача-2 поклався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача-2 щодо заміни найменувань органу прокуратури та відповідача-1 у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання прокуратури про зміну найменування, а також вважає за необхідне замінити найменування відповідача-1 у справі №927/774/20, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV наказом Генерального прокурора від 03.09.2020 №410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» перейменовано без зміни ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема, юридичну особу «Прокуратура Чернігівської області» у «Чернігівська обласна прокуратура».
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судом апеляційної інстанції встановлено, що нова назва юридичної особи, яка подала позов - «Чернігівська обласна прокуратура», при цьому ідентифікаційний код юридичної особи не змінювався (код ЄДРПОУ 02910114).
При цьому, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань колегією суддів встановлено, що відповідач-1 змінив назву з Комунального некомерційного підприємства «Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Ріпкинської районної ради Чернігівської області на Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Здорова родина» Ріпкинської селищної ради. При цьому, ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача-1 не змінився (код ЄДРПОУ 38720288).
Відповідно до приписів ст. 90 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
З аналізу норм ЦК України вбачається, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Водночас, зміна найменування тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Тобто орган прокуратури та відповідач-1 внаслідок зміни назви не позбулися законодавчо визначених функцій, відтак вказана дія не є підставою для процесуального правонаступництва.
Враховуючи викладене, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для здійснення заміни Прокуратури Чернігівської області на Чернігівську обласну прокуратуру, а також заміни Комунального некомерційного підприємства «Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Ріпкинської районної ради Чернігівської області на Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Здорова родина» Ріпкинської селищної ради.
Разом з тим, у судовому засіданні 25.05.2021 присутні представники прокуратури та відповідача-2 надали колегії суддів пояснення по суті спору.
Так, представник відповідача-2 доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Прокурор у судовому засіданні 25.05.2021 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення просила залишити без змін.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на, які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи, надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У судовому засіданні 25.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Здорова родина» Ріпкинської районної ради (замовник) 18.04.2020 на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" було розміщено оголошення за №UА-2020-04-18-000363-b про намір здійснити закупівлю з капітального ремонту "Добрянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району" очікуваною вартістю 2 799 000 грн, за кошти субвенції з державного бюджету на здійснення заходів спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості. Кінцевий строк подання тендерної пропозиції - 12.05.2020.
У відкритих торгах взяли участь 6 учасників, які надали наступні остаточні тендерні пропозиції:
- ПП "Агробудкомфорт" з остаточною ціновою пропозицією 2379000,00 грн з ПДВ;
- ТОВ "ВНВ" з остаточною ціновою пропозицією 2380000,00 грн з ПДВ;
- ФОП Цвілий Ярослав Миколайович з остаточною ціновою пропозицією 2389990,00 грн з ПДВ;
- ПП "Семидар" з остаточною ціновою пропозицією 2390000,00 грн з ПДВ;
- ТОВ "БК "Фенікс+" з остаточною ціновою пропозицією 2553406,23 грн з ПДВ;
- ТОВ "Чернігів Буд" з остаточною ціновою пропозицією 2649412 грн з ПДВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Після оцінки, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам ТД з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
Відповідно до п. 5 Перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020, процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Оголошення про проведення відкритих торгів за №UА-2020-04-18-000363-b опубліковано 18.04.2020, у зв'язку з чим до спірних відносин застосовуються норми Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції до 19.04.2020.
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 17.06.2020 №23/04.01 переможцем торгів визначено ТОВ "Чернігів Буд" (відповідача-1).
06.07.2020 між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір №124, предметом якого є капітальний ремонт "Добрянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району".
Разом з тим, за результатами проведенного моніторингу Управлінням Північного офісу Державнох аудиторської служби було виявлено ряд порушень Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на що зобов'язано відповідача-1 здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору, яких відповідачем-1 вжито не було.
За таких обставин, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом від 31.07.2020 № 26-25-31-17/2927-2020 інформовано прокуратуру Чернігівської області про те, що у період з 01.07.2020 по 13.07.2020 за результатами моніторингу закупівлі робіт з "Капітальний ремонт Добрянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Б.Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району" КНП "Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Ріпкинської районної ради встановлено ряд порушень Закону України "Про публічні закупівлі", які залишаються не усунутими та не оскаржено у суді висновок про результати моніторингу.
Наведені вище обставини стали підставою для звернення Чернігівської обласної прокуратури до місцевого господарського суду із даним позовом.
Щодо правових підстав для звернення прокуратури із даним позовом та належності позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Згідно з абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до абз. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Одночасно згідно з положеннями ч. ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;
2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Водночас, ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у суді, прокурор у позовній заяві зазначив, що порушення законодавства про публічні закупівлі при визначенні переможця відкритих торгів та укладання за їх результатами договору не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави, тобто у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Обґрунтовуючи здійснення представництва інтересів держави у суді, а саме Північного офісу Державної аудиторської служби, прокурор також зазначив, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 №634/2011, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) визначено центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, оборонного замовлення.
Згідно з п. З вказаного Положення основними завданнями Мінекономрозвитку України є формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель, державного замовлення.
Відповідно до п. 4 Положення Мінекономрозвитку України є уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель (шляхом нормативно-правового забезпечення державного регулювання у сфері публічних закупівель), однак не наділене повноваженнями контролю в сфері закупівель та зверненням до суду в інтересах держави у разі недотримання законодавства про закупівлі, зокрема, про визнання рішення тендерного комітету та договору недійсними.
Статтею 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який відповідно до ст. 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно п.п. 3, 4, 9 ч. 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення перевірки державних закупівель; здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства.
Статтею 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі.
Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 затверджено перелік територіальних органів Держаудитслужби України, які утворюються як юридичні особи публічного права.
Згідно з додатком №2 до вищевказаної постанови, до міжрегіонального територіального органу Держаудитслужби - Північного офісу Держаудитслужби приєднались територіальні органи Держфінінспекції у Вінницькій, Житомирській, Київській, Черкаській, Чернігівській областях та м. Києві.
Відповідно до п. 1 Положення про Північний офіс Держаудитслужби затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 у складі офісу утворюються, як структурні підрозділи управління у Вінницькі, Житомирській, Черкаській та Чернігівській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
Так, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом від 31.07.2020 №26-25-31-17/2927-2020 інформовано прокуратуру Чернігівської області про те, що у період з 01.07.2020 по 13.07.2020 за результатами моніторингу закупівлі робіт з "Капітальний ремонт Добрянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Б.Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району" КНП "Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Ріпкинської районної ради встановлено ряд порушень Закону України "Про публічні закупівлі", які залишаються не усунутими та не оскаржено у суді висновок про результати моніторингу.
Північний офіс Держаудитслужби є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та здійснює повноваження як безпосередньо, так і через управління.
Прокурор у позовній заяві зазначав, що саме до повноважень Держаудитслужби України та її підрозділів належить вжиття заходів контролю щодо додержання вимог чинного законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі не виконання ними вимог про усунення виявлених порушень.
Аналогічна правова позиція щодо наявності повноважень на звернення до суду Держаудитслужби та її підрозділів, а отже й прокурора в інтересах держави в їх особі, у разі не виконання вимог щодо усунення порушень законодавства, виявлених за результатами моніторингу закупівель, викладена у постановах Верховного Суду (постанова колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 924/1256/17 від 07.12.2018 та постанова від 13.02.2019 по справі № 906/296/18).
В той же час, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області у листі від 13.08.2020 № 26-25-31-17/3155-2020 зазначає, що у останнього відсутні законодавчі підстави для звернення з позовом до суду щодо визнання рішення тендерного комітету та договору від 06.07.2020 №124, укладеного за результатами зазначеної процедури закупівлі, недійсними в судовому порядку.
Виходячи із викладеного вище, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо підтвердження прокурором наявності у нього підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні із даним позовом, у зв'язку із цим твердження скаржника щодо не встановлення належних позивачів у даній справі та відсутності правових підстав для звернення прокурора з позовом є необґрунтованими.
Суд першої інстанції, враховуючи положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, керуючись принципами розумності та справедливості, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених прокурором позовних вимог.
Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 5 Перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020, процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Оголошення про проведення відкритих торгів за №UА-2020-04-18-000363-b опубліковано 18.04.2020, у зв'язку з чим до спірних відносин застосовуються норми Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції до 19.04.2020.
Статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції до 19.04.2020) унормовано, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз'яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 18.04.2020 на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" було розміщено оголошення за №UА-2020-04-18-000363-b про намір здійснити закупівлю з капітального ремонту "Добрянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району" очікуваною вартістю 2 799 000 грн, за кошти субвенції з державного бюджету на здійснення заходів спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості. Кінцевий строк подання тендерної пропозиції - 12.05.2020.
У відкритих торгах взяли участь 6 учасників, які надали наступні остаточні тендерні пропозиції:
- ПП "Агробудкомфорт" з остаточною ціновою пропозицією 2379000,00 грн з ПДВ;
- ТОВ "ВНВ" з остаточною ціновою пропозицією 2380000,00 грн з ПДВ;
- ФОП Цвілий Ярослав Миколайович з остаточною ціновою пропозицією 2389990,00 грн з ПДВ;
- ПП "Семидар" з остаточною ціновою пропозицією 2390000,00 грн з ПДВ;
- ТОВ "БК "Фенікс+" з остаточною ціновою пропозицією 2553406,23 грн з ПДВ;
- ТОВ "Чернігів Буд" з остаточною ціновою пропозицією 2649412 грн з ПДВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції до 19.04.2020) оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Після оцінки, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам ТД з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
За приписами ч. 4 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника в разі, якщо не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 цього Закону або якщо тендерна пропозиція переможця торгів не відповідає умовам тендерної документації (ч. 1 ст. 30 цього Закону).
З матеріалів справи судом апеляційної інстанції, а саме протоколу засідання тендерного комітету від 17.06.2020 №23/04.01, вбачається, що переможцем торгів визначено ТОВ «Чернігів Буд», яке мало найдорожчу цінову пропозицію, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі».
Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено наступний перелік кваліфікаційних критеріїв, які замовник може встановити: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Так, відповідно до п. 3 додатку 1 до тендерної документації замовником встановлено кваліфікаційний критерій наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів, а саме: учасник повинен надати довідку (складену в довільній формі) виконання аналогічного договору за підписом уповноваженої особи та скріпленою печаткою Учасника (таблиця № 3).
ТОВ «Чернігів Буд» у складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність досвіду виконання аналогічного договору з ДП «УкрСіверБуд», а саме на виконання робіт: «Капітальний ремонт: утеплення фасаду, опорядження укосів, фарбування фасадів, улаштування молдингів адміністративної будівлі по вул. Попова, 8а, м. Чернігів». Також долучено копію договору, договірну ціну вартості будівельних робіт де зазначено перелік та вартість робіт, зокрема: утеплення фасадів, опорядкування укосів, фарбування фасадів та вартість матеріалів.
Крім того, ТОВ «Чернігів Буд» у складі тендерної пропозиції на виконання робіт з капітального ремонту «Добрянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району» надано довідку про наявність необхідного обладнання та матеріально технічної бази ТОВ «Чернігів Буд», в якій зазначено, що всі машини, механізми обладнання та нерухоме майно (місцезнаходження юридичної особи) використовується на підставі договору оренди з ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК».
Згідно вимог п. 6 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції модель договірної ціни (ІМДЦ) та кошторисів, розрахованих в програмному комплексі «Автоматизований випуск кошторисів» АВК-5, або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає про те, що судом першої інстанції вірно визначено, що відповідачем-2 не виконано вимоги замовника та не надано зазначені документи у складі тендерної пропозиції у повному обсязі. Зокрема, відсутні локальний кошторис на придбання устаткування, меблів та інвентарю № 2-1-10, локальний кошторис на придбання устаткування, меблів та інвентарю № 2-1-11, підсумкова відомість ресурсів.
Тендерною документацією (п. 2 додатку № 1) передбачено надання довідки підприємства про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід роботи та будуть залучені до виконання зобов'язань за предметом торгів - таблиця № 2.
Разом з тим, надана скаржником довідка не відповідає кількості наданих ТОВ «Чернігів Буд» наказів про прийняття на роботу працівників та штатному розпису. Посада муляра 2-го розряду (наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 ) відсутня в штатному розписі; в довідці та в штатному розписі відсутні дані про електрогазозварника 4 розряду за сумісництвом (наказ про прийняття ОСОБА_2 ).
Крім того, ТОВ «Чернігів Буд» не долучено до тендерної пропозиції накази про прийняття на роботу та/або копії трудових книжок майстра будівельних та монтажних робіт, начальника відділу охорони праці, електромонтера з ремонту та монтажу кабельних ліній 4 розряду, столяра 5 розряду.
Пунктом 7 додатку № 2 до тендерної документації передбачено надання оригіналу довідки з банку про відкриття поточного рахунку та відсутності заборгованості по кредитам (із зазначенням усіх банківських реквізитів). Довідка надається з терміном отримання не пізніше дати надання оголошення на проведення процедури торгів.
Проте, відповідачем-2 надано довідку від 07.05.2020 №60, видану ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про відкриття поточного рахунку та відсутність заборгованості по кредитах датована пізніше, ніж встановлено (до 18.04.2020).
В обгрунтування позовної заяви прокурор посилався також на те, що ТОВ «Чернігів Буд», як переможцем торгів, не завантажено в електронну систему закупівель копії наступних документів: витягу з реєстру платників ПДВ/єдиного податку або свідоцтва платника ПДВ/єдиного податку, ліцензії або дозволу, що пов'язані з виконанням робіт, яка є предметом закупівлі, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством; чинного дозволу Держгірпромнагляду або Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, чим порушено вимогу підпунктів 1.1.3 та 1.1.4 Додатку № 8 до тендерної документації.
Відповідно до п. 3 розділ V Тендерної документації замовника, тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі якщо: 1) учасник: -не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону; -не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2)переможець: -відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; -не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;\ -наявні підстави, зазначені у ст. 17 і ч. 7 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі»; - тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Таким чином, відповідач-1 (замовник), всупереч вимогам п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Чернігів Буд», як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, та не відмінив процедуру відкритих торгів у відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», що призвело у подальшому до незаконного укладання 06.07.2020 договору №124 з ТОВ «Чернігів Буд».
Так, колегією суддів встановлено, що 06.07.2020 між Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Здорова родина» Ріпкинської селищної ради та ТОВ «Чернігів Буд» укладено договір №124, предметом якого є капітальний ремонт «Добрянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району».
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу засідання тендерного комітету КНП «Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Ріпкинської районної ради Чернігівської області №24/04.01 від 13.07.2020, тендерним комітетом вирішено повідомити офіційним листом учасника торгів ТОВ "Чернігів Буд", з яким укладено договір №124 від 06.07.2020 про закупівлю, про виявлені Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області порушення законодавства та направити додаткову угоду про розірвання договору в зв'язку з неможливістю усунення порушень учаснику торгів, а копії відповідних документів та відповідь на висновок оприлюднити в електронній системі закупівель до 20.07.2020.
Відповідно до листа відповідача-1 №02-37/402 від 14.07.2020, адресованого ТОВ «Чернігів Буд», судом апеляційної інстанції встановлено, що КНП «Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Ріпкинської районної ради повідомило ТОВ «Чернігів Буд» про проведення моніторингу по робочому проекту «Добрянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району» - капітальний ремонт приміщення Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, у ході якого встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «Чернігів Буд» не відповідає умовам тендерної документації, а саме:відсутня модель договірної ціни (ІМДЦ) та кошторисів, розрахованих в програмному комплексі «Автоматизований випуск кошторисів» АВК-5, або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін, чим порушено вимогу пункту 6 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції»; довідка від 07.05.2020 №60, видана ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про відкриття поточного рахунку та відсутність заборгованості по кредитах датована пізніше, ніж встановлено пунктом 8 Додатку №2 до тендерної документації, відповідно до якого довідка надається з терміном отримання не пізніше дати оголошення про проведення процедури відкриття торгів, тобто до 18.04.2020.
Крім того, зазначено, що ТОВ «Чернігів Буд», як переможцем торгів, завантажено електронну систему закупівель сканованої копії Тендерної форми «Пропозиція» та «Проект договору» з порушенням строку, визначеного у пункті 2 «Інша інформація» розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації; ТОВ «Чернігів Буд» не завантажено в електронну систему закупівель копії необхідної документації.
Таким чином, у вищезазначеному листі відповідачем-1 викладено пропозицію відповідачу-2 щодо розірвання договору №124 від 06.07.2020 шляхом укладення додаткової угоди про розірвання, з огляду на встановлені порушення законодавства в сфері закупівель та враховуючи те, що Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов'язало відповідача-1 здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема, вжити заходів щодо розірвання договору.
Відповідно до відповіді №121 від 03.08.2020 ТОВ «Чернігів Буд», останнє вказало на те, що договір №124 від 06.07.2020 укладено з додержанням норм чинного законодавства, вимоги якого відповдіачем-2 виконуються належним чином, а отже підстави для розірвання договору відсутні.
Так, матеріали справи містять копію проекту додаткової угоди від 14.07.2020 про розірвання договору №124 від 06.07.2020, яка підписана та скріплена печаткою відповідача-1.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, щодо визнання відповідачем-1 порушення ним законодавства в сфері закупівель та відповідно укладення спірного договору, виходячи із наявних матеріалів справи, а саме протоколу засідання тендерного комітету КНП «Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» №24/04.01 від 13.07.2020, листа №02-37/402 від 14.07.2020 із пропозицією розірвати договір №124 від 06.07.2020 та проекту додаткової угоди від 14.07.2020 про розірвання договору №124 від 06.07.2020.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції у повній мірі досліджено наявні у справі матеріали та з'ясовано наявність порушень законодавства про публічні закупівлі з боку відповідача-1, у зв'язку з чим правомірно задоволено позовні вимоги прокуратури про визнання недійсними рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства «Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Ріпкинської районної ради, оформлене протоколом від 17.06.2020 №23/04.01 щодо визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» (ЄДРПОУ 43081533) переможцем торгів з закупівлі робіт «Капітальний ремонт Добрянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Б.Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району».
Водночас, прокурором окрім вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету, заявлено вимогу про визнання недійсним договору №124 від 06.07.2020, предметом якого є капітальний ремонт «Добрянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району», оскільки при його укладанні допущені істотні порушення вимог законодавства.
Як правильно встановив суд першої інстанції, укладений між Комунальним некомерційним підприємством «центр первинної медико-санітарної допомоги «Здорова родина» Ріпкинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» має ознаки договору підряду в капітальному будівництві.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду у капітальному будівництві визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 318 ГК України договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Відповідно до ч. 5 ст. 318 ГК України договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
Частиною 1 ст. 323 ГК України встановлено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві.
Згідно з п. 1 Загальних умов, вони відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (надалі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.
Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.
Пунктом 2 Загальних умов встановлено, що вони є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника.
Згідно п. 5 Загальних умов договори підряду в капітальному будівництві укладаються у письмовій формі та їх істотними умовами є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.
Пунктом 15 Загальних умов встановлено вимоги до оформлення предмету закупівлі. Так, у договорі підряду сторони зобов'язані визначити найменування об'єкта будівництва та його місцезнаходження, основні параметри (потужність, площа, об'єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору.
Суд першої інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку, що при укладенні Договору №124 від 06.07.2020 сторонами вищевказані умови, встановлені для договору підряду не було дотримано, окрім того, зазначений договір не містить відомостей щодо основних параметрів об'єкта будівництва.
Також, відповідно до ст. 881 ЦК України страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт здійснюється підрядником або замовником відповідно до законодавства. Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.
Всупереч вимог зазначених вище норм, у пункті 11.6.3 оспорюваного договору, зазначено, що страхування ризику знищення або пошкодження об'єкта не передбачається умовами даного договору, що суперечить п. 5, п.п. 39-45 Загальних умов та ст. 881 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, виходячи із наведених вище правових норм, враховуючи всі надані сторонами докази, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно визначено, що укладення договору №124 від 06.07.2020 суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам держави, а дії відповідачів, з укладення такого договору, є неправомірними, у зв'язку з чим вимога позивача про визнання недійсним вказаного договору, предметом якого є закупівля робіт «Капітальний ремонт Добрянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Б.Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району» на суму 2 649 412 грн підлягає задоволенню.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Доводи апеляційної скарги не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021 у справі №927/774/20 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника (Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації).
Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021 у справі №927/774/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021 у справі №927/774/20 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд".
4. Матеріали справи №927/774/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 04.06.2021.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді С.О. Алданова
А.І. Мартюк