вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" червня 2021 р. Справа№ 910/32312/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Алданової С.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали апеляційної скарги Фонду державного майна України
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 24.02.2021
про передачу справи за підсудністю для розгляду у межах справи
№910/628/20 про банкрутство Приватного акціонерного
товариства "Компанія "Райз"
у справі №910/32312/15 (суддя - Кирилюк Т.Ю.)
за зустрічним
позовом Фонду державного майна України
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест"
2) Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз"
3) Публічного акціонерного товариства
"Комерційний банк "Фінансова ініціатива"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Інвест"
за участю Прокуратури Львівської області
про розірвання договорів та зобов'язання вчинити дії
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 матеріали справи №910/32312/15 вирішено передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/628/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз".
Місцевий господарський суд з посиланням на приписи ч. 9 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства мотивував своє рішення тим, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Відтак, господарський суд першої інстанціїї встановивши, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/628/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", яке є відповідачем за зустрічним позовом у справі № 910/32312/15, дійшов висновку передати дану справу для розгляду у межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз".
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Фонд державного майна України звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №910/32312/15, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала не відповідає фактичним обставинам справи, критеріям законності, прийнята із порушенням норм процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом прийнято справу №910/32315/15 до провадження після відкриття провадження у справі №910/682/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", що не відповідає ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас, Фонд державного майна України вважає, що судом першої інстанції порушено приписи ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з власної ініціативи здійснено збір доказів, шляхом отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 17.03.2021 апеляційну скаргу Фонду державного майна України передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя-доповідач) - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Владимиренко С.В.
У зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №910/32312/15 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
16.04.2021 через відділ забезпечення автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої останнім долучено докази сплати судового збору у розмірі 2 270, 00 грн (платіжне доручення №181 від 03.03.2021) та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №910/32312/15, з обґрунтуванням причин такого пропуску.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено Фонду державного майна України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №910/32312/15.
Відкрито апеляційне провадження у справі №910/32312/15 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2021.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на викладене, розгляд справи №910/32312/15 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №910/32312/15 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Також роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз" у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційної інстанції скаргу Фонду державного майна України задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №910/32312/15, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зокрема, Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз" у своєму відзиві зазначає про те, що майно останнього, яке можна було б вважати активом боржника, що в подальшому може бути направлено на погашення грошових вимог кредиторів боржника, не є предметом спору у справі №910/32312/15. Вимоги Фонду державного майна України у цій справі про розірвання договорів не підлягають вартісній оцінці та є немайновими, а результати їх розгляду не вплинуть на обсяг ліквідаційної маси Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз".
Частиною 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, відзиву на апеляційну скаргу, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про зобов'язання підписати додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу пакета акцій №КПП-625 від 02.10.2013 та про зобов'язання розробити новий проект "Комплексний проект консервації рудника №2 і рекультивації порушених земель".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2015 залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз".
У подальшому Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест", Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій № КПП-625 від 02.10.2013, про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 08.12.2015 та про зобов'язання депозитарної установи Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" списати з рахунку у цінних паперах Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" у кількості простих іменних акцій, що складає 93,52% статутного капіталу Товариства на рахунок Держави Україна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 за зустрічним позовом, Публічне акціонерне товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 року, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 касаційну скаргу Фонду державного майна України задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 у справі №910/32312/15 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Фонду державного майна України про розірвання договорів та зобов'язання вчинити дії, скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду, в решті - в частині відмови повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест" про внесення змін до договору та зобов'язання вчинити дії, постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у даній справі залишено без змін.
За результатом нового розгляду Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.08.2017 у справі №910/32312/15 заяву сторін про затвердження мирової угоди задовольнив.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі №910/32312/15 скасовано, справу №910/32312/15 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постановою Верховного Суду від 08.05.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 у справі №910/32312/15 залишено без змін.
За результатом нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 03.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, відмовив повністю у задоволенні зустрічного позову Фонду державного майна України про розірвання договорів та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Верховного Суду від 24.09.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі №910/32312/15 скасовано. Справу №910/32312/15 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 прийнято справу до провадження №910/32312/15 та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Інвест".
24.02.2021 Господарський суд міста Києва оскаржуваною ухвалою вирішив передати справу №910/32312/15 за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/628/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз".
Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок суду щодо необхідності передати справу №910/32312/15 за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/628/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", з огляду на таке.
У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Положеннями пункту 8 частини 1 статі 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Справи, передбачені п. 8 та 9 ч. 1 ст. 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (ч. 9 ст. 30 ГПК України). Такі майнові спори розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019 №2597-VIII.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень, з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України" "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №31, ст. 441). Закон України "Про мараторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., №28, ст. 940; 2015 р., №43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч. 1, ч. 2. ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі -КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Отже, вимоги про визнання недійсними правочинів підлягають розгляду в межах справи про банкрутство у випадках, коли їх стороною є безпосередньо боржник, та результат розгляду відповідних вимог впливатиме на обсяг ліквідаційної маси боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 №910/17925/14).
Як зазначалось вище, предметом розгляду в даній судовій справі є вимоги Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест", Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про:
- розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" №КПП-625 від 02.10.2013 за конкурсом, укладений між Фондом державного майна України і Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз";
- розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-205/2-15 від 08.12.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест";
- зобов'язати депозитарну установу: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" списати з рахунку у цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест" пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" у кількості 223 127 360 штук простих іменних акцій, що становить 93,52% статутного капіталу Товариства, на рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України, ідентифікаційний код 00032945) НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк "Укргазбанк", код в НДУ 100024-UA30300996 .
Обгрунтовуючи свої вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій №КПП-625 від 02.10.2013 Фонд державного майна України посилається на істотне порушення умов цього договору, передбачених літерою "а" підпункту 10.2. та літерою "в" підпункту 10.4. пункту 10 договору, а саме: на невиконання інвестиційних зобов'язань у 2014 році та невиконання комплексної програми консервації рудника №2 та рекультивації порушених земель, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та п. 27 спірного договору, а також підставою для розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-205/2-15 від 08.12.2015, укладеного між першим та другим відповідачами, за умовами якого відповідач-1 став правонаступником Покупця (відповідача-2) за спірним договором, власником пакета акцій та стороною спору між Фондом державного майна України і Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз".
Відтак, судом апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" (змінено назву на Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз") є стороною спірних правочинів.
Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз", як боржник в розумінні Закону про банкрутство, є відповідачем-2 за цим позовом, результати розгляду у справі №910/32312/15 вплинуть на обсяг ліквідаційної маси цього товариства.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що за умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, суд в межах цієї справи вирішує в тому числі інші спори, стороною в яких є боржник. Визначений порядок передбачає концентрацію усіх спорів у межах справи про банкрутство для судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/628/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", яке є відповідачем за зустрічним позовом у справі № 910/32312/15, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що дану справу слід передати для розгляду у межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз".
Суд першої інстанції вірно застосував норми ст. 20 ГПК України та ст. 7 КУзПБ, що призвело до правомірного висновку про необхідність розгляду заявлених позивачем вимог у даній справі, стороною якого є боржник, в межах справи про банкрутство.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
За ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Наказом Міністерства юстиції України №1657/5 від 10.06.2016 затверджено порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, главою 6 якого врегульовано порядок доступу державних органів, у тому числі судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, а також органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб до відомостей з Єдиного державного реєстру.
Отже, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості є відкритими та вважаються достовірними, що надає можливість судам перевіряти такі відомості при розгляді справ.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.
Згідно п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала прийнята із додержанням норм чинного законодавства України, відповідає наявним у матеріалах справи документам, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.
Доводи викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухвали місцевого господарського суду, а тому не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку визначеному ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №910/32312/15 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №910/32312/15 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Фондом державного майна України.
4. Матеріали справи №910/32312/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова Північний апеляційний господарський суду набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції визначені § 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 04.06.2021.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді А.І. Мартюк
С.О. Алданова