справа №619/2219/21
провадження №1-кп/619/256/21
03 червня 2021 року
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого- судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого- ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42021220750000017 у відношенні обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вовчанськ Харківської області, освіта середня загальна, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та прложиваючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 14 листопада 2020 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.
Відповідно до контракту громадянин України ОСОБА_5 . ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження громадянами України військової служби в Держаній прикордонній службі України, добровільно вступає на військову службу за контрактом і бере на себе зобов'язання додержуватись Конституції України, законів України, Статутів ЗС України, Кодексу професійної етики військовослужбовця ДПС України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження військової служби, а також виконувати накази старших начальників; виконувати службові обов'язки військовослужбовця, вимоги посадової інструкції; не використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб; не допускати впливу членів сім'ї або інших осіб на виконання своїх службових обов'язків, якщо їх інтереси не збігаються з покладеними завданнями та/або суперечать їм, а також не вчиняти інших корупційних правопорушень; дотримуватись вимог військової дисципліни, визначеного в органі Державної прикордонної служби України розпорядку дня; не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних правопорушень; дотримуватись обмежень визначених для військовослужбовців законодавством.
Окрім того, ОСОБА_5 склав військову присягу на вірність народу України. ОСОБА_5 , вступаючи на військову службу, присягнув завжди бути вірним і відданим народу України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильнодотримуватися Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 №302-ОС від 28.07.2020 старшину ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б).
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Посадової інструкції інспектора прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б) ОСОБА_5 , як інспектор прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б), залучений до несення служби з охорони державного кордону України під час здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів в пункт пропуску, а також до виконання інших завдань, пов'язаних із забезпеченням надійної охорони державного кордону України.
Крім того, ОСОБА_5 , як інспектор прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б), зобов'язаний: твердо знати в обсязі, необхідному для виконання службових обов'язків, законодавство України і міжнародні договори України, накази і вказівки, що регламентують порядок організації несення служби на державному кордоні, перетинання державного кордону та інші правила пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна; знати обов'язки всіх видів прикордонних нарядів, що призначаються в пункті пропуску через державний кордон, уміти організовувати службу та керувати нею; знати порядок перевірки документів, види і способи підроблення документів, мати стійкі навички розпізнавання підроблених документів; знати будову, конструктивні особливості, порядок огляду транспортних засобів і вантажів, місця можливого обладнання в транспортних засобах і вантажах тайників, сховищ та вміти їх виявляти; знати технічні засоби прикордонного контролю, вміти правильно використовувати їх під час проведення прикордонного контролю осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, що прямують через державний кордон; знати режим державного кордону і суворо дотримуватись лінії поведінки на кордоні; знати напрямки, на яких відбувалися порушення кордону, здійснювалися провокації; вміти виявляти правопорушників, сліди та інші ознаки їх перебування на місцевості; активно вести пошук і переслідування правопорушників.
Крім того, ОСОБА_5 , як інспектор прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б), має право: вимагати від осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України; перевіряти в осіб, які прямують через державний кордон України, документи на право в'їзду в Україну або виїзду з України, робити в них відповідні відмітки і у випадках, передбачених законодавством, тимчасово їх затримувати або вилучати.
Інспектор прикордонного контролю 3 категорії несе відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм поведінки та обмежень, пов'язаних з проходженням військової служби.
На військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крім військовослужбовців строкової служби, курсантів військових повчальних закладів, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, відповідно до Закону України «Про державну прикордонну службу України», поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» відповідно.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 18 КК України спеціальним суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа.
Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Тобто, старший прапорщик ОСОБА_5 , обіймаючи посаду інспектора прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б), є службовою особою.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на військових посадових осіб Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.
Згідно ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» військовим посадовим особам Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Корупція, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
У ході виконання своїх службових обов'язків, 05.03.2021 приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_5 , під час перебування на службі, знаходячись на території міжнародного автомобільного пункту пропуску «Гоптівка» (далі МАПП «Гоптівка»), всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Державну прикордонну службу України», посадової інструкції, контракту, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, не відмовившись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, вирішив вступити у позаслужбові відносини з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 для одержання від нього неправомірної вигоди у виді грошових коштів за вчинення ним, ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , дій у вигляді - сприяння у позачерговому проїзді на територію міжнародного автомобільного пункту пропуска «Гоптівка», як службовою особою, з використанням наданої йому влади та службового становища.
Під час особистої бесіди ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , який знаходився в автомобільній черзі у напрямку до території МАПП «Гоптівка», про можливість безперешкодного позачергового виїзду до території МАПП «Гоптівка». При цьому, ОСОБА_5 пред'явив ОСОБА_6 пропозицію про те, що за безперешкодного позачергового виїзду до території МАПП «Гоптівка» йому необхідно надати ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 2500 гривень.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , близько 19 год. 30 хв. 05.03.2021, перебуваючи на території МАПП «Гоптівка», який знаходиться у Дергачівському районі Харківської області, отримав від ОСОБА_6 , на пропозицію, яку ОСОБА_5 пред'явив за вищевказаних обставин, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1500 гривень та 2500 рублів Російської Федерації (що еквівалентно 950 гривням) за вчинення ним, ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , дій у вигляді - сприяння у позачерговому проїзді на територію міжнародного автомобільного пункту пропуска «Гоптівка», як службовою особою, з використанням наданої йому влади та службового становища.
Таким чином, старший прапорщик ОСОБА_5 , будучи інспектором прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б), тобто службовою особою, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, близько 19 год. 30 хв. 05.03.2021, перебуваючи на території МАПП «Гоптівка», який знаходиться у Дергачівському районі Харківської області, одержав для себе від ОСОБА_7 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1500 гривень та 2500 рублів Російської Федерації (що еквівалентно 950 гривням), за вчинення ним, ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , дій у вигляді - сприяння у позачерговому проїзді на територію міжнародного автомобільного пункту пропуска «Гоптівка», як службовою особою, з використанням наданої йому влади та службового становища.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , що виразилися у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, суд кваліфікує за ч.1 ст. 368 КК України.
До суду надійшла угода від 06.05.2021, укладена між заступником керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості, згідно якої:
1. старшим слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_8 за погодженням із заступником керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 28.04.2021 повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
2. обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, вчиненого ним за вищевикладених обставин, у повному обсязі повідомленої йому підозри.
Обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину та зобов'язався:
а)беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України;
б) щиро каятися;
3. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст. 368 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, перебування на його утриманні малолітньої дитини 2012 року народження, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000.00 грн.
4. ОбвинуваченийОСОБА_5 розуміє, що відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України:
угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1)кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів;
2)особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3)особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
5. ОбвинуваченийОСОБА_5 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:
- для прокурора і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку
згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1 та 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
- відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- відповідно до ч. 3 ст. 424 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку: засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4-7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;
-відповідно до ст. 474 КПК України:
1) якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди;
2)розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду;
3)якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
4)перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:
а) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
б) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
в) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
г) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом;
6 суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніжте, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
в) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб
3)існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
4)очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за
угодою зобов'язань;
5)відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
- відповідно до ст. 475 КПК України:
1) якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання;
2) вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті;
3) мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити: формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 цього Кодексу.
4)вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
- відповідно до ст. 476 КПК України:
1) у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення;
2) клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду;
3)суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо
особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування;
4)ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку;
5)умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
- відповідно до ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначене законом.
- відповідно до ст. 18 КПК України:
1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
7. Обвинувачений ОСОБА_5 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення укладеної угоди.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
8. Обвинувачений ОСОБА_5 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
При вирішенні питання відносно можливості затвердження укладеної угоди про визнання винуватості суд виходить з того, що судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, та/або закону, кваліфікація дій обвинуваченого є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи, інтереси сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлена неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, маються фактичні підстави для визнання винуватості.
Суд враховує, що обвинувачений повністю визнає свою вину, кається в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину. При цьому суд враховує дані про особу обвинуваченого: раніше не судимий, характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.
Таким чином, суд вбачає, що досягнута угода про визнання винуватості має бути затвердженою.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475КПК України , суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 06.05.2021, укладену між заступником керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000.00 грн. з позбавленням права обіймати посади. пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік.
Речові докази: грошові кошти у сумі 75 євро - конфіскувати.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав передбачених статтею 394 КПК України, а саме обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1