Справа № 426/7370/19
іменем України
03 червня 2021 року
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Просіної Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Чумакової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Сватівського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за договором №б/н від 21.12.2012, а також понесені судові витрати - судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 21.12.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банк свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у встановленому Договором розмірі. Відповідно до кредитного договору - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову. Відповідач ухиляється від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, в зв'язку з чим станом на 31.05.2019 року утворилась заборгованість у розмірі - 124517,84 грн., яка складається з наступного: -2874,84 грн. - заборгованість за кредитом; -110957,02 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; -4280,37 грн. - заборгованість за пенею та комісією; -500,00 грн. - штраф (фіксована частина); -5905,61 грн. - штраф (процентна складова).
Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у сумі 124517,84 грн. за кредитним договором б/н від 21.12.2012 року, а також судові витрати у розмірі 1921,00 грн.
24 вересня 2019 року по справі було ухвалене заочне рішення.
Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 01 лютого 2021 року було скасоване заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 24 вересня 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
22 лютого 2021 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості. (Т.1 а.с. 220-222)
18 березня 2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. (Т.1 а.с. 239-247)
11 травня 2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 8199, 07 гривень, яка складається з 2874,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 2874, 84 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5324, 23 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також понесені судові витрати. (Т.2 а.с. 21 )
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просять розглядати справу без участі їхнього представника, на уточнених позовних вимогах наполягають, проти винесення рішення не заперечують.
Позивач в відповіді на відзив зазначив, що в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах, а саме в заяві позичальника, Умовах та Правил надання банківських послуг та Тарифах. Відповідач на всі умови банку погодився, та особистим підписом це засвідчив в анкеті-заяві. З наданої виписки з карткового рахунку вбачається, що відповідач користувався грошима, а отже отримав картку «Універсальну», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з'явився, надав заяву до суду про розгляд справи без його участі. (Т.2 а.с.52)
У відзиві на позовну заяву від 22.02.2021 року, відповідач зазначив, що не погоджується з вказаним позовом та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, ним кредитних договір не укладався, в анкеті-заяві відсутнє посилання на розмір кредитного ліміту у відповідній графі, також немає посилання на розмір та грошову одиницю коштів, які надані у кредит, на відсотки за користування кредитом, на порядок зміни розміру кредитного ліміту, тобто можливого тіла кредит, на порядок та строки повернення кредиту. Крім того, позов банку в частині стягнення пені та штрафів є необґрунтований, оскільки заборонено нараховувати штрафні санкції на території Луганської області. У зв'язку з чим, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідачем ОСОБА_1 01 червня 2021 року суду була подана заява, де останній заявлені вимоги позивача в зменшеному розмірі підтримує частково, згоден щодо позовних вимог по тілу кредиту, а саме 2874, 84 гривень, щодо заборгованості за простроченими відсотками не згоден і вважає незаконною цю позовну вимогу. (Т.2 а.с.52)
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 21.12.2012 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».( Т.1 а.с.7) За змістом цієї анкети-заяви відповідач ознайомлений та погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, які були їй надані у письмовому вигляді, зобов'язується регулярно ознайомлюватися зі змінами тарифів на сайті Приватбанку, а також погоджується з тим, що анкета-заява разом з Пам'яткою клієнта, Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.
Позивач надав суду копію анкети-заяви, підписану відповідачем ОСОБА_1 , копію його паспорту, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості, довідку про зміну кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , виписку руху коштів по картковому рахунку.
Так, 21.12.2012 відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк. Однак, в анкеті - заяві відсутні відомості про процентну ставку, пеню та штрафи за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, що погоджені сторонами (Т.1 а.с. 7).
До заяви позивачем додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (Т.1 а.с.8).
Витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача, тобто останній не повідомлений банком про умови кредитування за договором від 21.12.2012.
Крім того, наданий позивачем Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" містить умови кредитування таких кредитних карт: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна COLD» (Т.1 а.с. 8).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , 21.12.2012 року кредитний ліміт встановлено 300,00 грн., 21.12.2012 року кредитний ліміт збільшено до 3500,00 грн., 12.02.2014 року кредитний ліміт зменшено до 2880, 00 грн., 17.01.2020 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн. (Т.1 а.с.149).
Довідку про видачу кредитної картки та термін її дії відповідачу позивачем суду не надано.
В той же час, з наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки руху коштів по картковому рахунку за період з 22.12.2012 року по 25.07.2016 року вбачається, що відповідач користувався грошовими коштами позивача (Т.1 а.с.140-148).
11 травня 2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 8199, 07 гривень, яка складається з 2874,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 2874, 84 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5324, 23 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також понесені судові витрати.
За розрахунком банку заборгованість до стягнення станом на 03.03.2021 року за кредитними договором б/н від 21.12.2012 року складає 8 199, 07 грн., з яких: 2874,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 2874, 84 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5324, 23 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. (Т.2 а.с. 5-614).
Відповідно до положень ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України,за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст.1048, 1050 ЦК України про сплату процентів, тому умова про розмір процентної ставки за кредитним договором є істотною для договорів даного виду, згода позичальника з цією умовою є обов'язковою.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 21.12.2012 року не зазначено процентну ставку, розмір пені, штрафу.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість за простроченими відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 21.12.2012 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію картки на невизначений строк, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Тарифів з конкретним видом кредитної картки - «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна COLD» та саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк", тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача, тому це не можна розцінювати як складову частину спірного кредитного договору, укладеного між сторонами 21.12.2012 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ПАТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів у сумі 2874, 84 грн.
Наведені висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року, відповідно до яких зазначено, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Також зазначено, що АТ «КБ «ПриватБанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Посилання у позовній заяві та відповіді на відзив позивача про те, що відповідач підтвердив згоду про те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та банком договір, суд до уваги не приймає, оскільки зазначені посилання представника позивача не відповідають змісту анкети-заяви, в якій зазначено лише загальну назву Умов та Правил, без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні.
Відсутність підпису відповідача на умовах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови у будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення у заяві на видачу кредиту про ознайомлення з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк. При цьому, із наданої позивачем копії анкети-заяви не можна зробити висновок, на які саме умови та тарифи обслуговування карт, запропонованих банком, погодився відповідач.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі тіла кредиту у сумі 2874, 84 грн. Крім того, відповідач в цій частині позовні вимоги визнав.
Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжним дорученням № PROM1BTKO8 від 11.06.2019 року при подачі позову позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1921 грн.
Так як позовні вимоги задоволені частково на 35, 06 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частки позовних вимог в сумі 673, 56 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.12,13,80,81,89,141,259,263-268 ЦПК України, ст.525,526,610,612,1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.12.2012 року у розмірі 2874, 84 гривень -заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 2874, 84 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570,) судовий збір у розмірі 673, 56 гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Я.В.Просіна