28.05.2021
єдиний унікальний номер справи 423/795/21
номер провадження 2-о/423/88/21
28 травня 2021 року м. Попасна
Попаснянський районний суд Луганської області у складі
головуючої судді Лизенко І.В.,
за участі секретаря судового засідання Іваненко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 , яка діє на підставі договору про надання правої допомоги б№ від 24.03.2021 в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Попаснянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту родинних відносин та про встановлення факту смерті особи,
Представник заявниці звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , громадянка України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Бистре Стрілковського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є рідкою тіткою ОСОБА_2 , громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Первомайськ Луганської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , громадянка України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Бистре Стрілковського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Первомайськ Луганської області, внаслідок хвороби - "церебральний атеросклероз з гипертонічною хворобою".
В обгрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Первомайськ Луганської області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . На цей час м.Первомайськ Луганської області віднесено до переліку населенних пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тому заявниця отримала свідоцтво про смерть з довідкою про причини смерті у лікарні м.Первомайськ Луганської області та свідоцтво про смерть ОСОБА_3 у відділі запису актів цивільного стану Первомайського міського управління юстиції. 23.03.2021 року заявниця через свого представника звернулася до Попаснянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) з метою державної реєстраці смерті ОСОБА_3 , але їй було відмовлено, так як подані для реєстрації документи не відповідають вимогам законодавства України, оскільки вони видані на тимчасово окупованій території України. Оскільки заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України, для звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті потрібно підтвердження факту родинних відносин між заявницею та померлою особою. Померла ОСОБА_3 є рідною тіткою заявниці по лінії матері. Але сідоцтво про шлюб ОСОБА_3 , яке б підтверджувало її дошлюбне прізвище, внаслідок бойових дій було втрачено. На усне звернення до органів РАЦС з приводу отримання Витягу з ДРАЦС про зміну прізвища ОСОБА_3 , заявниці відмовляють, бо вона не є її прямою родичкою і не може пітдвердити родинний зв'язок з тіткою. Такі обставини перешкоджають відкриттю спадщини на належне майно після смерті тітки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території. Для зверненя до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини заявниці потрібно отримати свідцотво про смерть ОСОБА_3 .
У судове засідання представник заявниці не з'явилася, у письмовій заяві просила розглянути справу за її відсутності.
Заінтересована особа - Попаснянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції ( м.Харків) належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, надав заяву, просиа суд розглядати справу без участі її представника, не заперечували проти задоволення заяви.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Первомайськ Луганської області ( а.с.6).
Заявниця є племінницею померлої ОСОБА_3 , що підтверджується дослідженими судом письмовими доказами:
Згідно копії свідоцтва про народження та копії свідоцтва про шлюб дошлюбне прізвище заявниці " ОСОБА_4 " ( а.с.10).
Із копії свідоцтва про народження заявниці вбачається, що її матір'ю записана ОСОБА_5 (а.с.10). Дошлюбне прізвище матері заявниці " ОСОБА_6 ", що підтверджується її свідоцтвом про народження та свідоцтвом про одруження (а.с.13). Батьками ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Бистре Стрілківського району Дрогобицької області в свідоцтві про народження записані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Бистре Стрілковського району Львівської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження. Її батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ( а.с.15).
Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб підтверджується факт реєстрації актового запису про шлюб, згідно якого 20 жовтня 1958 року Березівською сільською радою Попаснянського району зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_10 присвоєно прізвище " ОСОБА_12 ."
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Первомайськ Луганської області.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_3 заявницею надано суду лікарське свідоцтво про смерть №158 від 26.09.2020, видане медичною установою, що діє на тимчасово окупованій території. Причиною смерті ОСОБА_3 є "Церебральний атеросклероз з гіпертонічною хворобою".
При цьому, суд зазначає, що дане лікарське свідоцтво про смерть не є документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті особи з наведених вище підстав.
Разом з тим, суд вважає можливим врахувати лікарське свідоцтво про смерть, як доказ факту смерті тітки заявниці у сукупності з іншими дослідженими судом доказами, враховуючи вимоги міжнародно-правових актів і принципів, адже відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і ЄСПЛ, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
З огляду на викладене, аналізуючи та оцінюючи наведені вище докази, суд доходить висновку про підтвердження факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Первомайськ Луганської області.
У позасудовому порядку заявниця не має можливості підтвердити родинні стосунки з тіткою, оскільки відсутнє свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 .
З цих підстав заявниця не може оформити спадщину за законом.
Встановлення факту родинних відносин заявниці необхідно для реалізації спадкових прав.
Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву представника заявника ОСОБА_1 , яка діє на підставі договору про надання правої допомоги б№ від 24.03.2021 в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Попаснянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту родинних відносин та про встановлення факту смерті особи,задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , громадянка України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Бистре Стрілковського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 , була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , є рідною тіткою ОСОБА_2 , громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Первомайськ Луганської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Первомайськ Луганської області, Україна, ОСОБА_3 , громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Бистре Стрілковського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 , була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , внаслідок хвороби - "церебральний атеросклероз з гипертонічною хворобою".
Рішення в частині встановлення факту смерті ОСОБА_3 підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.
Суддя І.В. Лизенко