Справа № 409/2168/20
Пров. № 2/409/5/21
31 травня 2021 року смт.Білокуракине
Білокуракинський районний суд Луганської області в складі
головуючого судді Третяка О.Г.,
з участю секретаря судових засідань Михайлюк Т.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Білокуракине Луганської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживачів та розірвання договору, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживачів та розірвання договору.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 16 березня 2012 року між ним та ТОВ «Авто Просто» було укладено Угоду № 379198, предметом якої є надання Учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах, спрямованих на придбання автомобіля через систему АвтоТак. Угода укладається шляхом підписання сторонами Угоди та Додатків, які є невід'ємною частиною Угоди.
Відповідно до п.1 Додатку №3 до Угоди від 29.05.2012 року «загальна сума зобов'язань за Угодою №379198 від 16.03.2012 року становить 135066 грн. 14 коп.» На день підписання Додатку №3 позивач сплатив 44920 грн. 70 коп., а сума заборгованості склала 90145 грн. 44 коп.,яку повністю сплатив 2019 році та отримав автомобіль «Чері Амулет»,Тобто кожна з сторін виконала умови Угоди.
З 2019 року відповідач надсилає позивачу вимоги сплатити кошти,які не передбачені Угодою.
Позивач просить розірвати Угоду № 379198 від 16 березня 2012 року,укладену між сторонами по справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги і пояснив,що він повністю виконав вимоги Угоди і сплатив за придбаний автомобіль 139240 грн., в підтвердження чого у нього є в наявності квитанції,однак відповідач одноособово збільшив вартість автомобіля і незаконно вимагає кошти,порушуючи умови Угоди.
Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 ,а в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав в повному обсязі . В обґрунтування своєї позиції він пояснив,що відповідно до умов додатку №1 до Угоди позивач повинен здійснити 120 внесків платежів,а здійснив всього 89 внесків. Позивач сплатив тільки 54 % від обов'язкового внеску,а саме 139240 грн.,а борг складає 128000 грн.,адже ціна автомобіля змінюється відповідно до додатку №2 до Угоди і встановлюється Постачальником в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових внесків та інших платежів. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши сторони,дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що 16 березня 2012 року між позивачем та ТОВ «Авто Просто» було укладено Угоду № 379198, предметом якої є надання Учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах, спрямованих на придбання автомобіля через систему АвтоТак. Угода укладається шляхом підписання сторонами Угоди та Додатків, які є невід'ємною частиною Угоди. Предметом Угоди є надання позивачу послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля.Відповідач повинен був надати послуги позивачу, предметом яких є придбання автомобіля через систему придбання у групах АвтоТак.
Частинами першою та другою статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
За змістом частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, відповідно до пункту 11-1 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (який є спеціальним законом у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг), є фінансовою послугою.
12.11.2012 року набуло чинності Розпорядження №1676 від 09.10.2012 року Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах».15.01.2013 року після набрання чинності Розпорядження №1676 від 09.10.2012 року відповідач отримав Ліцензію на право надання фінансових послуг з адмініструванням фінансових активів для придбання товарів в групах.
Предметом договору від 16 березня 2012 року є надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об'єднаних періодичних платежів учасників групи через систему «Авто Так», а отже, правовідносини, які виникають на підставі цього правочину, регулюються вищевказаним законом та іншими актами цивільного законодавства.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.
За змістом статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», зараз і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, зокрема надавши належну оцінку умовам оспорюваного договору, урахувавши наведені норми права, суд при ходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто» під час укладення договору погодили всі істотні його умови, у тому числі щодо порядку, строків та визначення розмірів платежів, процедури отримання автомобіля учасником, такі умови викладені чітко і ясно, тоді як позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що під час укладення договору товариство ввело його в оману, не надавши інформації про умови договору у повному обсязі.
Аналіз пункту 7 частини третьої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» в розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.Відсутність хоча б однієї із вказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.
Зазначений правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» викладений у постановах від 11 вересня 2013 року у справі № 6-40цс13 та від 25 червня 2014 року у справі № 6-74цс14 і підстав для відступлення від нього немає.
Ураховуючи зазначене, укладений між сторонами договір у межах системи придбання товарів у групах не є утворенням та розвитком пірамідальних схем в розумінні пункту 7 частини третьої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ТОВ «Авто Просто» надає споживачам послуги на основі системи, кінцевим результатом якої на підставі договору з учасниками групи є отримання автомобілів усіма учасниками, а споживачі сплачують кошти саме за одержання послуги, яка споживається у процесі її виконання. Крім того, кожний учасник отримує автомобіль відповідно до платежів, здійснених ним самим, та продовжує сплачувати за автомобіль до повної виплати.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у Постанові від 20 червня 2018 року у справі № 380/63/16-ц (провадження № 14-230цс18).
Доводи позивача про несправедливі щодо нього умов Угоди від 16 березня 2012 року у зв'язку з тим, що розмір кожного платежу визначається на час проведення оплати і залежить від поточної ціни автомобіля, дійсної на момент оплати є неспроможними, оскільки саме такі умови були погоджені сторонами при укладенні договору, і вони є зрозумілими. За змістом цих умов поточна ціна автомобіля - це ціна транспортного засобу, яка встановлена Постачальником в останній робочий день кожного місяця, є змінною величиною, яка може змінюватися як у бік збільшення, так і у бік зменшення.
Визначення розміру щомісячних платежів у прив'язці до поточної ціни автомобіля, а не у прив'язці до інших чинників, наприклад зміни курсу валют, підвищення облікової ставки Національного банку України, рівня інфляції, які також можуть впливати на вартість товарів та послуг на ринку, не можна вважати несправедливими умовами договору.
За системою «Авто Так» транспортний засіб можна викупити лише за дійсною вартістю на момент викупу, яка в залежності від ринкових тенденцій може відрізнятися від вартості автомобіля, виданого учаснику раніше.
Визначення щомісячних внесків та інших платежів відповідно до ціни автомобіля, встановленої постачальником в останній день кожного місяця, не призводить до дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача та відповідає умовам ринку, обраному позивачем порядку придбання автомобіля та інтересам інших учасників системи, а тому не є несправедливими умовами в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17 квітня 2019 року у справі № 357/13841/16-ц (провадження № 61-30638св18), від 22 травня 2019 року у справі № 285/1777/17 (провадження № 61-39721св18), від 30 жовтня 2019 року у справі № 141/480/17 (провадження № 61-31528св18), від 21 січня 2020 року у справі № 590/1087/17 (провадження № 61-37322св18).
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем несправедливості умов спірного договору та порушення ТОВ «Авто Просто» умов Угоди № 379198.
За таких підстав у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживачів та розірвання договору слід відмовити,як заявленому безпідставно.
Керуючись ст.ст. 202-204, 215, 230, 256, 257, 626, 628 ЦК України, ст.ст.15,18,19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 7, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто про захист прав споживачів, споживачів та розірвання договору - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач- ОСОБА_1 ,який зареєстрованийадресою: 92202, смт. Білокуракине, Луганської області,реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» , 03045,м.Київ ,Столичне шосе,90,4-й поверх, код в ЄДРПОУ 35509011 .
Суддя Білокуракинського районного суду
Луганської області Третяк О.Г.
Повний текст рішення виготовлено 04.06.2021 року