Справа № 485/516/21
Провадження №2-а/485/5/21
Рішення
іменем України
03 червня 2021 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Яворського С.Й.,
секретар судового засідання Шеремет Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, ГУНП в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне праворушення,
встановив:
26 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Позов обґрунтовано тим, що Постановою інспектора СРПП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції Чепіженко Юлії Юріївни серія БАБ №075756 від 11.04.2021 року його було притягнуто до адіміністративної відповідальності у вигляді накладення адміністративного стягнення (штрафу) у розмірі 425 гривень за ч.1 ст. 126 КУпАП за те, що 11.04.2021 року о 23:03 в м.Снігурівка по вул. Пархоменка, 32 водій ОСОБА_1 ніби то керував автомобілем ЗАЗ Део Ланос, не предявив для перевірки посвідчення водія категорії "В", чим порушив п.п.2.1а ПДР України.
Вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки, за його твердженнями, інспектор патрульної поліції не в повній мірі встановила необхідні для вирішення справи обставини, не довела належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Зазначає, що за кермом вказаного автомобіля перебував його брат ОСОБА_2 , а він перебував на задньому сидінні автомобіля.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову інспектора СРПП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Ченіженко Ю.Ю серії БАБ № 075756 від 11 квітня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмір 425 грн.
21 травня 2021 року за клопотанням позивача суддею Снігурівського районного суду винесено ухвалу про залучення співвідповідачем по справі ГУНП в Миколаївській області.
Сторони в судове засідання не з'явились
Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.
Інспектор СРПП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Чепіженко Ю.Ю та представник ГУНП в Миколаївській області відзив не надали, про причини неявки в суд не повідомили.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
За приписами частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №075756 від 11 квітня 2021 року, винесеної нспектором СРПП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Чепіженко Ю.Ю., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн., за те, що він 11.04.2021 року о 23:03у м. Снігурівка по вул. Пархоменка, 32, керував автомобілем ЗАЗ Део Ланос н/з НОМЕР_1 , та не пред'явив для перевірки посвідчення водія категорії "В", чим порушив п.п.2.1.а ПДР України.
Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Як вбачається з п. 2.1 а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Відповідачами відзив на адміністративний позов до суду не подано, відео з бодікамери також не подано. Відповідачами не виконано свій обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ зазначає, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008).
У той же час у ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оскільки позивач заперечує порушення ним п. 2.1 а ПДР України, а інших доказів вчинення останнім відповідного адміністративного правопорушення відповідачами не надано, у той час як доказування (а так само обвинувачення) не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, оскільки викладені у ній обставини належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 72 КАС України не підтверджені.
Суд також зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - працівником поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а, який суд першої інстанції враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у цій адміністративній справі з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачами не було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем інкримінованого останньому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, у зв'язку з чим вважає суд за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне праворушення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора СРПП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Ченіженко Ю.Ю серії БАБ № 075756 від 11 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн, а відповідну справу про адміністративне правопорушення - закрити..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів із дня його складення.
Дата складення повного судового рішення - 03.06.2021 р.
Суддя С.Й. Яворський