Справа № 472/150/21
01 червня 2021 року смт. Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Тустановського А.О.,
за участю секретаря Скрипник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному проваджені в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів шляхом стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі,
18 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів шляхом стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі.
В позовній заяві позивач зазначив, що на підставі рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23.01.2019 року він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки від усіх видів доходу (заробітку), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.09.2018 року та до досягнення дитиною повноліття.
Позивач на даний час не працює, будь якого доходу за 2020 рік не мав, з 20.01.2021 року перебуває на обліку в Веселинівській районній філії Миколаївського обласного центру зайнятості як безробітній, і буде отримувати не більше 1000 гривень щомісячно, але ще жодної виплати до цього часу не отримав. Крім того він має проблеми зі здоров'ям, що перешкоджає йому займатися працею з фізичними навантаженнями, а саме у нього встановлено діагноз: ІКГ, стенокардія напруження ІІІ ФК, НК І ст. - ІІ Б, яке потребує додаткових витрат на лікування.
В зв'язку з цим позивач просить змінити розмір аліментів стягнутих за рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23.01.2019 року у справі № 472/1026/18, що був визначений в розмірі ј (однієї чверті) частки від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, а саме стягувати з нього на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 960,00 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
01 квітня 2021 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якій остання зазначила, що позивач ОСОБА_1 протягом 2020-2021 років намагається змінити спосіб стягнення аліментів на утримання їхньої малолітньої дитини, хоча у січні 2019 року повністю визнавав її вимоги щодо розміру аліментів. Позивач наводить доводи щодо заборгованості за аліментами та їх сплату, хоча дані обставини ніякого відношення до предмета заявленого ним спору не мають та не є підставою для зменшення розміру аліментів або зміни способу їх стягнення. Посилання позивача на те, що він офіційно не працює та не перебуває на обліку у Веселинівській районній філії Миколаївського обласного центру зайнятості, де має отримувати не більше 1000 гривень щомісячно, ніяким чином не може впливати на розмір щомісячного грошового утримання малолітньої дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення. Основна мета безробітного, який реєструється у центрі зайнятості - офіційне працевлаштування, а не тільки тимчасове отримання допомоги по безробіттю, як зазначає це позивач. Також безпідставними є посилання позивача на необхідність додаткових витрат на його лікування, оскільки це не підтверджено належними та допустимими доказами. Надані копії медичних документів, по перше - містять протиріччя у встановлених діагнозах, а по - друге, не містять інформації щодо навіть ймовірних витрат на лікування. Одиночне звернення позивача до лікувального закладу не свідчить про наявність у нього важкого хронічного захворювання та необхідність постійного пожиттєвого лікування, а тому не може бути підставою, як для зменшення розміру аліментів, так і для способу їх стягнення. Тобто, ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами того факту, що його матеріальний стан змінився - погіршився. Також просить суд врахувати при вирішенні цієї справи те, що мінімальні аліменти не забезпечать фізичний та духовний розвиток дитини, яка часто хворіє та потребує додаткових витрат на лікування. До того ж, відповідно до ст. 192 СК України, на яку посилається позивач у своїй позовній заяві, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. А згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Виходячи з цього, ОСОБА_1 обрано невірний спосіб захисту його цивільних прав, оскільки право вимоги зміни способу стягнення аліментів, визначених рішенням суду, може бути змінено лише за її позовом, як одержувача цих аліментів. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
08 квітня 2021 року до суду від представника позивача ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що у зв'язку з карантинними заходами у всьому світі з приводу захворювання на COVID-2019, і як наслідок - скорочення робочих місць та відсутністю заробітку, позивач змушений був у вересні 2020 року без будь - яких зароблених коштів повернутися до України з-за кордону. Посилання відповідача на те, що матеріальне становище позивача у порівнянні з 2019 роком, в той час коли призначалися аліменти, не погіршилося, а навпаки покращилося, так як раніше він взагалі не отримував доходу, а на теперішній час йому призначена соціальна допомога по безробіттю, також не підтверджено жодним доказом. Щодо позиції відповідача про відсутність у позивача «важкого хронічного захворювання», а отже і відсутності «постійного пожиттєвого лікування», то відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України законодавство такої наявності не вимагає, а передбачає можливість зменшення розміру аліментів у разі зміни матеріального стану та погіршення здоров'я. Щодо розміру аліментів в сумі 960 грн., то це мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений діючим законодавством, і тому позивач згоден його сплачувати, навіть якщо це поставить його самого в тяжке матеріальне становище. При цьому, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - 1921,00 грн., і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Розмір аліментів позивачу розраховується з середнього заробітку по району і становить 2176,25 грн., що перевищує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, при відсутності у позивача достатнього для цього заробітку. Що ж до можливості зміни способу стягнення аліментів лише за позовом одержувача аліментів, то відповідно до правової позиції Верховного суду, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) (Постанова від 03.05.2018 р. у справі № 486/809/17-ц, Постанова від 10.09.2018 р. у справі № 486/466/18, Постанова від 29.07.2019 р. у справі № 426/2444/12-ц, Постанова від 18.09.2019 р. у справі № 127/12177/17-ц).
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити. Суду пояснив, що у позивача на даний час змінився матеріальний стан, а також погіршився стан здоров'я, а саме - він хворів та лікарем було рекомендовано уникати працю з фізичним навантаженням, позивач вимушений придбавати медикаменти та на даний час не працює. В даний час знаходиться в м. Києві та шукає легшу роботу, але в зв'язку з карантинними заходами, пов'язаних з COVID-2019, багато підприємств, приватних підприємств скоротили робочі місця і навіть припинили свою діяльність, що утруднює знайти йому роботу за спеціальністю менеджер. Тому з метою уникнення заборгованості по аліментах, просить суд змінити розмір аліментів.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, але до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та зазначила, що позовні вимоги не визнає повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 29.07.2017 року, у шлюбі в сторін народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, про що 27 грудня 2017 року складено актовий запис за № 1663 (а.с. 8).
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19 березня 2019 року, яке набрало законної сили 07 травня 2019 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 6-7).
Згідно рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23 січня 2019 року, яке набрало законної сили 01 березня 2019 року, ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі ј (однієї чверті) частки від усіх видів доходу (заробітку) боржника, але не менше, ніж 50 % (п'ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати з 17 вересня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с.9-11).
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст. 181, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка є обов'язковою для виконання в силу ст. 360-7 ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (Постанова від 03.05.2018 року у справі № 486/809/17-ц, Постанова від 10.09.2018 року у справі № 486/466/18, Постанова від 29.07.2019 р. у справі № 426/2444/12-ц, Постанова від 18.09.2019 року у справі № 127/12177/17-ц).
Частиною 1 ст. 182 СК України встановлено, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини..
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень.
Згідно довідки № 91 від 21.01.2021 року, виданої Веселинівською районною філією Миколаївського обласного центру зайнятості на ім'я ОСОБА_1 , останній перебуває на обліку як безробітній з 20 січня 2021 року.
Відповідно до інформації, наданої Веселинівською районною філією Миколаївського обласного центру зайнятості № 2/21921 від 06.04.2021 року на запит ОСОБА_2 , повідомлено, що 20.01.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з метою реалізації права на соціальний захист, звернувся до Філії із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Відповідно до наказу Філії 20.01.2021 року ОСОБА_1 наданий статус безробітного. За період перебування ОСОБА_1 на обліку в статусі безробітного, а саме з 21.01.2021 року провідним фахівцем з питань зайнятості Філії безробітному були запропоновані вакансії, які знаходяться в інших регіонах, а саме: водій автотранспортних засобів - ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» (Полтавська область); економіст з фінансової роботи - КНП «КМКГВВ (Одеська область). Від запропонованих вакансій ОСОБА_1 відмовився. Реєстрація безробітного припинена 30.03.2021 року у зв'язку з поданням безробітним заяви про припинення реєстрації відповідно до ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення»
Крім того, позивач ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що має проблеми зі здоров'ям, що перешкоджає йому займатися працею з фізичним навантаженням.
Відповідно до довідки, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико - санітарної допомоги» Веселинівської селищної ради від 22.02.2021 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено, що він хворіє на ІКГ, стенокардія напруження ІІІ ФК, НК І ст. - ІІ Б, та йому рекомендовано уникати важкого фізичного навантаження.
Згідно відповіді на ухвалу суду про витребування доказів суду № 01-06/255 від 26.05.2021 року, наданої Комунальним некомерційним підприємством «Веселинівська районна лікарня» Веселинівської селищної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в КНП «Веселинівська районна лікарня» Веселинівської селищної ради на диспансерному обліку не перебуває.
Суд дослідивши всі обставини справи, із врахуванням позицій позивача та відповідача, з урахуванням матеріального становища дитини, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утримані, а також стану здоров'я та матеріального становища відповідача, який є батьком дитини, працездатний, і зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, з урахування встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вважає, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами зміна його матеріального стану з часу початку стягнення з нього аліментних платежів, а також факту погіршення стану здоров'я, що потребує додаткових витрат на постійне чи періодичне лікування, а визначені рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23 січня 2019 року аліментні платежі у розмірі ј (однієї чверті) частки від усіх видів доходу (заробітку) боржника, але не менше ніж 50 % (п'ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, якраз і є тим мінімальним розміром, який буде достатнім для гармонійного фізичного і духовного розвитку дитини, яка потребує постійного матеріального забезпечення, та такий мінімальний розмір є доцільним і підстав для його зміни суд не вбачає, а тому суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позовної заяви.
Враховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено, а позивач при пред'явленні позову був звільнений від сплати судового збору, суд вважає, що він має бути компенсований за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 263-265, 273 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів шляхом стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі - відмовити.
Відмовити ОСОБА_1 у зміні розміру аліментів, стягнутих за рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23.01.2019 року у справі № 472/1026/18, що був визначений в розмірі ј (однієї чверті) частки від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, а саме стягувати з нього на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 960,00 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Судові витрати у справі - компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 червня 2021 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський