Справа № 946/3671/21 Провадження № 3/946/1403/21
Іменем України
04 червня 2021 року місто Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Швець В.М., розглянувши матеріали адміністративного провадження у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що мешкає: АДРЕСА_1 ,
про здійснення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 09 травня 2021 року о 22 годині 44 хвилині ОСОБА_1 в селі Броска Ізмаїльського району Одеської області на вулиці Болградській, 3, керував автомобілем «Форд Транзит» держ. номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за здійснення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Волкогонов О.К. провину у скоєнні вказаного правопорушення не визнав, дав пояснення, що вважає, що протокол складений із порушенням законодавства.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, особу може бути притягнуто до відповідальності за умов: - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (надалі - Порядок), огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Аналогічні положення містяться у Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція). При цьому, відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення протокол проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння відносно ОСОБА_1 не складався, що є порушенням вимог Порядку та Інструкції.
Крім того, відповідно до п.п. 3,5 Інструкції, огляд проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; - лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Аналогічні положення містяться у Інструкції. При цьому, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 поліцейським взагалі не було складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, який відповідно до Порядку та Інструкції складається за результатами огляду поліцейським.
Крім того, відповідно до п. 6 Порядку, п. 7 розділу І Інструкції, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Відповідно до наданих матеріалів ОСОБА_1 поліцейським не було направлено на огляд до відповідного закладу охорони здоров'я, про що свідчить відсутність направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, не має підтвердження того, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження у медичному закладі охорони здоров'я огляду на стан сп'яніння.
Крім того, відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Таким чином, особу може бути притягнуто до відповідальності при наявності ознак сп'яніння і дій водія щодо ухилення від огляду за умови відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров'я. Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проведення огляду, відсутні підстави для притягнення його до відповідальності, інакше ніж за умови встановлення стану алкогольного сп'яніння поліцейським або закладом охорони здоров'я. Відповідно до Порядку та п.1 Розділу ІІ Інструкції, наявність ознак алкогольного сп'яніння є лише підставою для проведення огляду, який не було проведено поліцейським. Тобто поліцейським не було встановлено перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", одним із превентивних заходів поліцейських є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Під дію цієї норми підпадає і нагрудна відеокамера поліцейського. Відповідно до ст.40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Відповідно до наказу МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року, яким затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, передбачено: - пункт 5 розділу 2 - включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. При цьому, з наданих на dvd-диску відео файлів вбачається, що відео зйомка не була проведено безперервно, є значні проміжки часу, які не охоплені наданими відео файлами, а тому вказані докази не є належними. Більш того, наявні відео файли № 01492-001492, № 01747-001747, які не вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та не відомо звідки вони отримані, а відео SN 001492, на яке є посилання в протоколі - взагалі відсутнє.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст.252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, необхідно виходить з вимог статті 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи вищезазначені порушення: відсутність належних доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження відносно нього підлягає закриттю відповідно до п.3 ч.1 ст.284 та п.1 ч.1 ст.247 КУпАП
Керуючись ст.ст.130,247,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КпАП України та ч.1 ст.287 КпАП України.
Ізмаїльського міськрайонного суду В.М.Швець