Єдиний унікальний № 946/3553/21
Провадження № 1-кп/946/489/21
про закриття кримінального провадження,
у зв'язку з із закінченням строків давності
04 червня 2021 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачена ОСОБА_4 ,
захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12014170160000128 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Таджикистану, без громадянства, узбек за національністю, із середньою освітою, не працюючий, не одружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-01.10.1998 року Ренійським районним судом за ст. 140 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;
-06.10.2000 року Болградським районним судом за ст. 206 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки; штраф 1360 грн;
-13.02.2003 року Ізмаїльським міським судом Одеської області за ст. ст. 140 ч. 3, 143 ч. 2, 42, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, частково приєднано 6 місяців за вироком Болградського районного суду від 06.10.2000 року та остаточно визначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково з місць позбавлення волі 28.12.2004 року, невідбутий термін покарання складає 2 місяці 23 дні
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 22.06.2015 року близько 01:00 години, спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_3 , в ході раптово виниклої сварки, на грунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_8 , умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс багаточисельні удари в область обличчя та тулуб, чим спричини останньому тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя в області очей, садна тім'яної області та перенісся, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 297 від 27.06.2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та мають незначні швидкоплинні наслідки тривалістю не більше 6 днів.
Крім того, ОСОБА_4 , 22.06.2015 року близько 01:00 години, спільно та за попередньої змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , знаходячись у будинку АДРЕСА_3 , з метою таємного викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав 18 гусенят віком 2,5 місяців, вартістю за кожного 100 гривень, на загальну суму 1800 гривень та три коробки з помідорами по 25 кг, кожна вартістю за кілограм 15 грн на загальну суму 1125 гривень, які належать ОСОБА_9 спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 2925 гривень, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисного легкого тілесного ушкодження та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, мотивуючи його тим, що згідно обвинувального ату, з моменту вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тобто з 22.06.2015 минуле більше п'яти років та десять місяців , тобто в даному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності та кримінальне провадження підлягає закриттю, оскільки закінчились строки притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні залишив вирішення зазначеного клопотання на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив задовольнити.
Суд роз'яснив обвинуваченому наслідки закриття кримінального провадження.
Заслухавши думки учасників судового провадження перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження та ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинене 22.06.2015 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України ці злочини є злочинами нетяжкими.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту- 22.06.2015 року і ця обставина сторонами не заперечується.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , закінчився п'ятирічний строк давності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст.49 КК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст.284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з огляду на те, що злочин за яким він обвинувачується є нетяжким злочином, та з моменту скоєння злочину минуло більше п'яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак таке слід задовольнити і звільнити останню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч.1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Керуючись ст.ст.128, 284,288,314-316, 369-372 КПК України, ст.49 КК України, суд,-
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ч. 1 п. 3 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014170160000128 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1