Справа № 727/2494/21
Провадження № 2/727/1081/21
(заочне)
01 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Мамчина П.І.
секретар судового засідання Вельничук О.А.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
встановив:
В березні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 01 жовтня 2018 року він та ОСОБА_3 уклали договір позики грошей. Відповідно до умов вказаного договору він передав відповідачці у власність 444000,00 грн. із зобов*язанням повернути таку ж саму суму до 10 січня 2019 року включно. Факт отримання грошей підтверджується розпискою. Крім того, передача коштів відбулася в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Зазначає, що 14 січня 2019 року він звернувся до відповідачки з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 444000,00 грн. Станом на 17 березня 2021 року зобов*язання за договором позики грошей ОСОБА_3 не виконані.
Посилаючись на норми чинного законодавства просить стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованості за договором позики в розмірі 524175,45 грн., з яких: 444000,00 грн. - заборгованість за договором позики, 53280,00 - інфляційні втрати, 26895,45 грн. - три відсотки річних. Стягнути з ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 5241,75 грн.
Ухвалою Шевченківського райсуду м. Чернівці від 26 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Шевченківського райсуду м. Чернівці від 17 травня 2021 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити, проти постановлення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачка в судове засідання не з*явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, про поважні причини неявки суд не повідомила.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, по справі слід ухвалити заочне рішення.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір позики грошей. Відповідно до умов договору ОСОБА_2 (позикодавець) передав ОСОБА_3 (позичальнику) у власність гроші в сумі 444000,00 грн., із зобов*язанням повернути таку ж суму до 10 січня 2019 року включно. Факт одержання грошей підтверджується розпискою (а.с.11-12).
14 січня 2019 року на адресу ОСОБА_3 було направлено вимогу про повернення грошових коштів у сумі 444000,00 грн. (а.с.13). Обов'язок який передбачений договором до сьогоднішнього часу не виконаний.
Частиною 1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню.
У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст. 1049 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що між сторонами існують зобов'язання за договором позики. В підтвердження укладення договору між сторонами є борговий документ - розписка від 01 жовтня 2018 року, власноручно написана та підписана відповідачкою. Сторонами в письмові формі зафіксовані істотні умови позики, а саме: предмет позики - грошові кошти та строк повернення боргу. Крім того, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів від 01 жовтня 2018 року є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як факт його укладення, так і засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Частиною 1 ст.1050 ЦК України визначено, що в тому разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума неповернутої позики відповідно до договору від 01 жовтня 2018 року становить 444000,00 грн.
Враховуючи суму позики та періоди прострочення суми позики та сукупний індекс інфляції за період неповернення цієї частини позики, інфляційні втрати згідно розрахунку складають загальну суму 53280,00 грн. (а.с.6).
Сума 3% річних за період з 11 березня 2019 року по 16 березня 2021року (365 днів) становить 26895,45 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.7).
Таким чином, враховуючи зазначені вище вимоги закону, а також умови договору позики, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість в розмірі 524175,45 грн., з яких: 444000,00 грн. - заборгованість за договором позики, 53280,00 - інфляційні втрати, 26895,45 грн. - три відсотки річних.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки підлягають також стягненню на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5241,75 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.525, 530, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 524175,45 грн., з яких: 444000,00 грн. - заборгованість за договором позики, 53280,00 - інфляційні втрати, 26895,45 грн. - три відсотки річних.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати по сплати судового збору в розмірі 5241,75 грн.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 - ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: