Справа № 643/3190/20
Провадження № 3/643/206/21
13.05.2021 м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від заступника начальника Головного управління ДФС України у Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який є директором Фірми «АГРОТЕХНАЛАДКА, ЛТД» у ФОРМІ ТОВ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Московського районного суду м. Харкова надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 21 від 12.02.2020, згідно якого ОСОБА_1 , який є директором Фірми «АГРОТЕХНАЛАДКА, ЛТД» у формі ТОВ, вчинив адміністративне правопорушення у веденні податкового обліку, а саме: на порушення п. 44.1 п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), з урахуванням П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, занижено податок на прибуток на загальну суму 364305,00 грн., в т.ч. 2017 у сумі 94332,00 грн., за 2018 - 146594,00 грн., за 3 квартали 2019 у сумі 123379,00 грн.; на порушення п. 44.1 ст. 44, п. 186.4 ст. 186, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 131809,00 грн.; п.п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, підприємством було зареєстровано податкові накладні з порушенням терміну їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Шустова В.Ю. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В Зазначила, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення, які виписані у зв'язку з обставинами, що стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за викликом до суду не з'явилась.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Вирішуючи питання відносно того, чи доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 вказаного вище адміністративного правопорушення, суд керується наступним.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, зазначені в ньому порушення встановлені актом перевірки від 12.02.2020 № 377/20-40-05-01-08/21255477 (далі - Акт перевірки).
До протоколу про адміністративне правопорушення додано вказаний Акт перевірки.
Захисником в ході розгляду справи на обґрунтування її правової позиції щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення, надано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 та ухвали Верховного Суду від 15.02.2021 та 26.03.2021.
Згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України від 10.03.2020, винесені на підставі вказаного вище Акту перевірки.
В обґрунтування рішення від 17.06.2020 зазначено, що податковий органі дійшов висновків, викладених в Акті перевірки, вважаючи непідтвердженою реальність господарських операції між Фірмою «Агротехналадка, ЛТД» у формі ТОВ та ТОВ «ТД «Оптима». Проте зазначене було спростовано в ході судового розгляду даної справи. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення винесені всупереч приписів чинного законодавства та є протиправними.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 залишено без змін.
Ухвалами Верховного Суду від 15.02.2021 та 26.03.2021 касаційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області на вказані вище судові рішення від 17.06.2020 та 22.12.2020 - повернуто скаржнику.
Таким чином, зазначеними вище судовими рішеннями, які набрали законної сили, спростовано дані, викладені в Акті перевірки, що був підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене та розглядаючи дану справу на засадах забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також презумпції невинуватості, суд приходить до висновку щодо недоведеності поза розумним сумнівом факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, зазначеного в Акті перевірки та складеного на його підставі протоколі про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене вище, суд закриває провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 163-1, п. 1 ч. 1 ст. 247, 248-249, 279, 283-284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Д.А. Крівцов