Справа № 520/6752/21
Провадження № 2-а/638/366/21
03 червня 2021 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Семіряд І.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного державного інспектора відділу оперативного реагування №2 управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Київської митниці Держмитслужби Васик Руслана Васильовича про скасування протоколу про порушення митних правил, -
встановив:
20.04.2021 позивач звернувся з зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
21.04.2021 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного державного інспектора відділу оперативного реагування №2 управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Київської митниці Держмитслужби Васик Руслана Васильовича про скасування протоколу про порушення митних правил передано на розгляд Дзержинського районного суду м. Харкова.
Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви приходить до наступного:
26.05.2021 позивачем подано до Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання про долучення до матеріалів справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому в зазначеному клопотанні позивач вказує, що є громадянином Ізраїлю, місцем проживання в України є АДРЕСА_1 . За вказаною адресою знаходиться квартира, яка належить йому на праві власності.
За правила ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
З наданого позивачем витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності володіє квартирою АДРЕСА_2 .
Проте, позивачем ОСОБА_1 не надано підтвердження того, що місце його проживання зареєстровано у встановленому законом порядку за адресою АДРЕСА_1 .
Стаття 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», встановлюючи у частині першій обов'язок щодо реєстрації місця проживання громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, містить в абзаці третьому частини другої спеціальну норму, відповідно до якої іноземець чи особа без громадянства для здійснення такої реєстрації до паспортного документа додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.
Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають зазначених посвідок, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Згідно з пунктом 19 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 № 1074, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами.
Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби.
Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами; для іноземців та осіб без громадянства з держав з безвізовим порядком в'їзду - на термін не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.
Реєстрація в пункті пропуску через державний кордон включає в себе проставлення в паспортному документі та/або імміграційній картці іноземця чи особи без громадянства відмітки «В'їзд»(«Виїзд»), занесення відомостей про іноземця чи особи без громадянства і його паспортних даних до відповідного реєстру та заповнення імміграційної картки у випадках та порядку, що визначається Адміністрацією Держприкордонслужби. При цьому під час заповнення імміграційної картки іноземець вказує своє місце перебування в Україні. Імміграційна картка зберігається іноземцем протягом всього терміну перебування в Україні.
Продовження вказаного вище терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства здійснюється органами внутрішніх справ відповідно до Порядку розгляду звернень щодо продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 23.08.2011 № 601, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2011 за № 1112/19850. Відповідно до пункту 3.6 розділу ІІІ вказаного Порядку продовження терміну перебування оформлюється шляхом проставлення в паспортному документі відповідного штампа із зазначенням адреси проживання в Україні.
Таким чином, документом, який засвідчує місце проживання або тимчасового перебування нерезидента в Україні, для його ідентифікації відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» може бути: посвідка на постійне або тимчасове проживання, імміграційна картка, або паспорт.
Таким чином, з урахуванням того, що позивачем не підтверджено належним чином місце свого проживання у Шевченківському районі м. Харкова, зазначений спір повинений бути вирішений адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
П. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України передбачає, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Позивачем зазначено місце знаходження відповідача зазначено м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-а, 03124.
Відповідно до реєстру вулиць міста Києва бульвар Вацлава Гавела знаходиться у Солом'янському районі м. Києва.
За таких обставин, відповідно до ст. 29 КАС України, дану адміністративну позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25,29 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного державного інспектора відділу оперативного реагування №2 управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Київської митниці Держмитслужби Васик Руслана Васильовича про скасування протоколу про порушення митних правил передати на розгляд до Солом'янського районного суду міста Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення його відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст. 299 КАС України.
Відповідно до ст.ст. 255, 256 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Семіряд І.В.