Єдиний унікальний номер 341/498/20
Номер провадження 1-кп/341/75/21
04 червня 2021 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальні акти у об'єднаних кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2020 під № 12020090140000092, 20.06.2020 під № 12020090140000179, 11.11.2020 під № 12020090140000263, 30.11.2020 під № 12020090140000272, 11.02.2021 під № 12021095140000018 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кукільники Галицького району Івано-Франківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не військовозобов'язаного, судимого, зокрема:
- вироком Галицького районного суду від 06 квітня 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України із призначенням покарання на підставі статті 71 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць;
- вироком Тисменицького районного суду від 13 грудня 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України із призначеним покаранням із застосуванням статті 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців, умовно-достроково звільнений 18 лютого 2020 року, невідбутий строк - 9 місяців 22 дні,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 162, частиною третьою статті 185, статтею 395 Кримінального кодексу України.
встановив:
ОСОБА_5 вчинив незаконне проникнення до житла ОСОБА_6 , таємні викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно та поєднані з проникненням у приміщення Тумирської загальноосвітньої школи, приміщення торгового закладу «Продтовари», у житло потерпілої ОСОБА_7 , самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду за наступних установлених судом обставин.
17.03.2020 приблизно о 20 годин 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання у с. Тумир Івано-Франківської області та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи, що у житловому будинку його сусідки ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , нікого немає, вирішив незаконно проникнути у житло останньої та викрасти звідти продукти харчування.
Підійшовши до одного з вікон житлового будинку потерпілої та взявши з собою із дому металеву пластину, переконавшись, що поблизу нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою незаконного проникнення до житла, відважив за допомогою принесеної з собою металічної пластини одне з пластикових вікон, незаконно проник всередину житлового будинку.
Перебуваючи у вказаному будинку обвинувачений почав шукати продукти харчування, не виявивши нічого їстівного, покинув вищевказане житло.
19.06.2020 близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та проходячи поруч з будівлею Тумирської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , припускаючи, що у середині приміщення можуть знаходитись цінні речі, у нього виник умисел на вчинення крадіжки із вищевказаного навчального закладу.
Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконався, що поблизу нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення підійшов до одного з вікон вказаного приміщення, які розміщенні у кабінеті трудового навчання, розбив скло каменем та незаконно проник у середину приміщення. Перебуваючи у кабінеті, повторно, з корисливих мотивів почав шукати майно і при цьому виявив у шухляді належні ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 200 грн, а також належні школі баскетбольний м'яч, вартість якого становить 307 грн, та волейбольний м'яч вартістю 254 грн, які таємно викрав.
З викраденим майном ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення і надалі розпорядився ним на власний розсуд, тобто заподіяв Тумирській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів майнову шкоду на загальну суму 561 грн, а потерпілому ОСОБА_8 - майнову шкоду на суму 200 грн.
Крім того, 11.10.2020 приблизно о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_5 перебував поблизу приміщення торгового закладу «Продтовари», яке належить споживчому товариству «Ланівське» та знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , у нього виник умисел на таємне викрадення товарно-матеріальних цінностей з вищевказаного приміщення.
Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення за допомогою знайденого каменя розбив вікно магазину, після чого через віконний отвір незаконно проник до приміщення магазину. З магазину умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав дві пляшки пива «Львівське», ємністю 0,5 л, вартістю 11,04 грн за одиницю, загальною вартістю 22,08 грн, дві пляшки води «Пепсі кола», місткістю 1 л, вартістю 15,50 грн за одиницю, пляшку води «Дюшес», ємністю 1,5 л, вартістю 12 грн, пачку сигарет «Стронг», вартістю 39,05 грн, флакон піни для волосся вартістю 28,0 грн, запальничку «Біг», вартістю 12,0 грн, пляшку коньяку «Levard», ємністю 0,5 л, вартістю 150,0 грн, чіпси «Лейс бекон» 25 грам, вартістю 8,0 грн, тобто заподіяв споживчому товариству «Ланівське» майнову шкоду на суму 310,13 грн.
Викрадені товарно-матеріальні цінності помістив у поліетиленовий пакет, який взяв з полиці магазину та залишив приміщення торгового закладу. Надалі розпорядився викраденим майном на власний розсуд, зокрема спожив продукти разом зі своїм батьком.
Крім цього, 09.11.2020 приблизно о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , знову проходив поблизу приміщення торгового закладу «Продтовари», яке належить споживчому товариству «Ланівське» та знаходиться за адресою: с. Лани вул. Центральна, 124, Івано-Франківської, та повторно вирішив вчинити крадіжку товарно-матеріальних цінностей з вищевказаного приміщення.
Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою віднайденої лопати відважив вікно магазину та незаконно проник через віконний отвір усередину приміщення. З магазину умисно, повторно, з корисливих мотивів таємно викрав: пляшку горілки «Мороша», ємністю 0,5 л, вартістю 73,50 грн, пляшку горілки «Зубровка», ємністю 0,5 л. вартістю 73,50 грн, пляшку горілки «Грін-дей», ємністю 0,5 л, вартістю 73,50 грн, дві пляшки пива «Львівське», ємністю 0,5 л, вартістю 11,04 грн за одиницю, загальною вартістю 22,08 грн, дві пляшки пива «Айсмікс», ємністю 0,5 л, вартістю 16,83 грн за одиницю, загальною вартістю 33,66 грн, пляшку води «Пепсі кола», ємністю 1 л, вартістю 15,50 грн, дві пачки чіпсів «Лейс бекон» 71 грам, вартістю 16,0 грн за одиницю, загальною вартістю 32,0 грн, пачку чіпсів «Лейс бекон» 133 грама, вартістю 26,0 грн, пачку вафель «Артек», вартістю 7,0 грн, тобто заподіяв споживчому товариству « Ланівське» майнову шкоду на суму 360,74 грн.
Викрадені товарно-матеріальні цінності помістив у поліетиленовий пакет, залишив приміщення торгового закладу та у подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, зокрема спожив продукти разом зі своїм батьком.
Всього обвинувачений таємно викрав товарно-матеріальні цінності з приміщення торгового закладу на загальну суму 670,87 грн.
Також, 29.11.2020 приблизно о 12 годин 40 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння проходив по АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_7 . Знаючи, що у вказаному будинку ніхто не проживає, у нього виник умисел на таємне викрадення майна з приміщення будинковолодіння.
Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення через незачинену зі сторони городу хвіртку потратив на територію господарства ОСОБА_7 . За допомогою знайденого на подвір'ї дерев'яного бруска зірвав із завіс створу віконної рами будинку, після чого через віконний отвір незаконно проник у приміщення будинку, де у одній із кімнат виявив та таємно викрав майно потерпілої, а саме прозорий полімерний пакет із предметом, схожим на штору, та покривалом, синтетичними, рожевого кольору, загальна вартість яких 325,0 грн.
ОСОБА_5 з викраденим утік з приміщення будинку та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на вищевказану суму.
Крім цього, постановою Галицького районного суду від 25.03.2020 обвинуваченому встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік та застосовано обмеження, зокрема, заборонено виходити з будинку з 22 годин 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин.
01.04.2020 ОСОБА_5 прибув для реєстрації у Галицьке ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області, тобто за місцем проживання.
У подальшому, 04.04.2020 обвинуваченого зараховано до категорії превентивного обліку, як особу, стосовно якої встановлено адміністративний нагляд.
Однак, знаючи про встановлені йому судом обмеження, на шлях виправлення не став і 03.02.2021 протягом строку дії адміністративного нагляду, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій щодо установлених судом обмежень та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та з метою ухилення від адміністративного нагляду, не повідомивши працівників поліції, що здійснюють нагляд, самовільно залишив місце свого постійного проживання по АДРЕСА_1 , яке йому було заборонено покидати протягом року з 22 годин 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин, ухилився від адміністративного нагляду. Зокрема, перебував за межами будинку в с. Дубівці з 03.02.2021 до 08.02.2021.
У результаті умисних протиправних дій обвинуваченого, працівники поліції не мали реальної можливості здійснювати передбачений чинним законодавством контроль за поведінкою засудженого, щодо якого установлено адміністративний нагляд, та дотриманням ним визначених судом правил та обмежень.
Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні вину свою в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, розкаявся у вчиненому, підтвердив всі обставини, викладені в обвинувальних актах. Крім цього, пояснив, що 17.03.2020 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння незаконно проник до житла потерпілої ОСОБА_6 , однак, не виявивши нічого їстівного у вказаному житлі, покинув його.
Також, підтвердив, що 19.06.2020, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив таємне викрадення з будівлі Тумирської загальноосвітньої школи I-II ступенів та з кабінету ОСОБА_8 грошові кошти і два м'ячі.
Водночас, ОСОБА_5 підтвердив, що 11.10.2020 та 09.11.2020 вчинив таємне викрадення майна, продуктів, з приміщення торгового закладу «Продтовари», яке належить споживчому товариству «Ланівське», а також визнав той факт, що 29.11.2020 таємно викрав з будинку потерпілої ОСОБА_7 майно, яке належало останній.
Крім цього, ОСОБА_9 підтвердив, що самовільно залишив місце свого проживання під час перебування під адміністративним наглядом. До вчиненого ним кримінальних правопорушень ставиться негативно. Просить суд суворо його не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, на адресу суду надіслала письмову заяву, в якій вказує, що будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, обставини викладені в обвинувальному акті підтверджує та не оспорює, просить обвинуваченого ОСОБА_5 суворо не карати. Розгляд справи проводити за її відсутності.
Представник Тумирської загальноосвітньої школи I-II ступенів ОСОБА_10 та потерпілий ОСОБА_8 у своїх письмових заявах просили, щоб судові засідання у кримінальному провадженні проводити за їх відсутності, покази, надані на досудовому розслідуванні, підтримують. Претензій до обвинуваченого не мають.
Потерпіла ОСОБА_7 також на адресу суду надіслала письмову заяву, у якій просила розгляд справи проводити за її відсутності. Будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, обставини викладені в обвинувальному акті підтверджує та не оспорює, просить обвинуваченого ОСОБА_5 суворо не карати.
Представник споживчого товариства «Ланівське» ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилась, на адресу суду надіслала письмову заяву, в якій просила обвинуваченого ОСОБА_5 покарати згідно з законом. Зазначила, що матеріальні збитки не відшкодовані і розгляд справи просить проводити за її відсутності.
Оскільки, обвинувачений у судовому засіданні вину визнав та дав суду показання, аналогічні пред'явленим обвинуваченням, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, за згодою всіх учасників судового розгляду і відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України, суд обмежив обсяг досліджуваних доказів у цьому об'єднаному кримінальному провадженні, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, сумнівів у добровільності та правдивості позиції якого у суду немає.
При цьому, розгляд провадження стосовно ОСОБА_5 здійснювався у межах пред'явленого йому обвинувачення.
З огляду на викладене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні діянь, які кваліфікує за частиною першою статті 162, частиною третьою статті 185, статтею 395 КК України, оскільки він вчинив незаконне проникнення до житла ОСОБА_6 , таємні викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно та поєднані з проникненням у приміщення Тумирської загальноосвітньої школи, приміщення торгового закладу «Продтовари», у житло потерпілої ОСОБА_7 , самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого згідно зі статтею 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України, є вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та рецидив злочину.
Ураховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 643/2047/15к, норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп'яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК України.
Таким чином, факт вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння, підтверджується показаннями останнього в судовому засіданні під час розгляду об'єднаного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить з того, що відповідно до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів. Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має бути законним, пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Суд під час призначення покарання враховує позицію потерпілих, більшість з яких просили обвинуваченого суворо не карати, негативну характеристику за місцем проживання щодо схильності до вживання алкогольних напоїв та вчинення крадіжок, визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, а також проживання з літнім батьком, який потребує допомоги.
Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у межах санкції частини першої статті 162 КК України, у вигляді обмеження волі, за частиною третьою статті 185 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі, за статтею 395 КК України призначити покарання у вигляді арешту, які будуть достатніми для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до частини п'ятої статті 107 КК України у разі вчинення особою, щодо якої застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.
Суд установив, що на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду від 10.02.2020 ОСОБА_5 18.02.2020 звільнений умовно-достроково, проте невідбутий строк позбавлення волі - 9 місяців 22 дні.
Таким чином, ОСОБА_5 , щодо якого застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини такого покарання вчинив нові кримінальні правопорушення, а тому остаточне покарання підлягає визначенню на підставі статті 71 КК України за сукупністю вироків.
Згідно із частиною першою статті 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до частини четвертої статті 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
За установлених обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі частини першої статті 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.12.2017.
На переконання суду, саме таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_5 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєних кримінальних правопорушень і особою винного.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати на проведення експертиз становлять 7518,56 грн, що підтверджено долученими довідками та актами здачі-приймання висновків експертів, і відповідно до вимог частини другої статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до приписів статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 368, 370, 374, 376, 395, 532 КПК України, статтями 66, 67, 70, 71, 107, 162, 185, 395 Кримінального кодексу України, суд
ухвалив :
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 162, частиною третьою статті 185, статтею 395 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
- за частиною першою статті 162 КК України у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- за частиною третьою статті 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
- за статтею 395 КК України у вигляді арешту на строк 2 (два) місяці.
На підставі частини першої статті 70 КК України призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі частини першої статті 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2017 року та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 за цим вироком рахувати з часу фактичного затримання ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у розмірі 7518 (сім тисяч п'ятсот вісімнадцять) гривень 56 копійок.
Речові докази:
- предмет схожий на штору та покривало, які належать потерпілій ОСОБА_7 , повернути ОСОБА_7 ;
- пляшку від горілки «Zubrowka», полімерний пакет та паперову бірку з написом «Aznauri», які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 (м. Галич), знищити;
- 6 слідів рук, які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 (м. Галич), знищити;
- два м'ячі (волейбольний і баскетбольний), які передані на зберігання ОСОБА_10 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повернути Тумирській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
СуддяМ. Р. Мергель