справа №176/269/21
провадження №2/176/280/21
Іменем України
02 червня 2021 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючої - судді Павловської І.А.
за участі секретаря Ніколенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Cвої вимоги позивач обгрунтовує тим, що їй на підставі свідоцтва про право власності на житло належить житлова квартира АДРЕСА_1 .За вказаною адресою зареєстрована її донька ОСОБА_6 та онук ОСОБА_5 , які з 25 березня 2008 року не мешкають за місцем реєстрації, оскільки виїхали за межі міста.З зазначеного часу відповідачі не приймають участь в утриманні квартири та в оплаті житлово-комунальних послуг хоча й залишається зареєстрованими. Реєстрація відповідачів створює перешкоди у користуванні майном, у зв'язку з чим позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Позивач будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у судовому засіданні участі не приймала, при цьому подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачам ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відповідно до вимог ЦПК України, за місцем реєстрації, направлено копію позовної заяви та додатків до неї, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву за наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. На адресу суду повернулися поштові повідомлення без вручення. Таким чином, відповідачам направлені документи відповідно до вимог ЦПК України, заперечень від відповідачів не надійшло, відзив відповідачі не подали. Також відповідачі повідомлявся у визначеному законом порядку, з урахуванням положень ч.11ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак, у судові засідання не з'явилися.
Судом дотримані вимоги ст.131 ЦПК України, які регламентують, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Третя особа ОСОБА_4 про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено,на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22 березня 2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.5).
26 грудня 2000 року право власності на зазначену квартиру зареєстровано в установленому законом порядку у КП «Жовтоводське МБТІ» та отримано технічний паспорт на квартиру на ім'я ОСОБА_1 (а.с.6).
Відповідно довідки про склад сімї №1/1-144 від 22 січня 2021 року виданої відділом державної реєстрації виконавчого комітету Жовтоводської міської ради за адресою АДРЕСА_2 зареєстрованими окрім позивача та третьої особи значаться: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.9).
Як вбачається з Акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 20 січня 2021 року, починаючи з 25 березня 2008 року за адресою АДРЕСА_2 фактично не проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначений акт засвідчений спеціалістом відділом ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Ситник В.(а.с.10).
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2008 року за вказаної адресою не проживають, виїхали за межі міста,фактичне місце проживання та перебування позивачу не відомо.
Із вказаного часу відповідачі не проживають і не приймають участі в утриманні квартири, в оплаті житлово-комунальних послуг і не ставляться до житлового приміщення, як до свого постійного місця проживання, хоча й залишаються зареєстрованими за даною адресою.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень йогоправа хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України). Права власника житлового будинку квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири), член його сім'ї вправі вселити в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. При цьому положенням ч. 4 цієї статті встановлено, що припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
У сенсі ст. 64 ЖК України, до членів сім'ї належать дружина, діти, батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.
Частиною 2 ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За змістом ст. 72 ЖК України дозволяється в судовому порядку визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад один рік.
Обставин, які б свідчили, що позивач та/або будь-які інші особи коли-небудь перешкоджали та/або в цей час перешкоджають відповідачам у користуванні квартирою та/або що з цього питання відповідачі зверталися до суду або до правоохоронних органів судом не встановлено. Крім того, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що відповідно до пунктів 1-7 ст.71 ЖК України за відповідачами зберігається спірне жиле приміщення понад одного року.
Враховуючи вищевикладене, те що позивач наполягає на задоволені позову, а відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, те що позивач, є власником квартири АДРЕСА_1 , а відповідачі будучи зареєстрованими у вказаній квартирі, втратили таке право, внаслідок не проживання у квартирі без поважних на це причин понад 13 років, тобто більше одного року, суд вважає за доцільне визнати останніх такими, що втратили право користування належним позивачам жилим приміщенням.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.
Згідно ст. 141 ЦПК України, із відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судові витрати.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 355 ЦПК України і у відповідності зі ст.ст. 71, 72 ЖК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщеннямзадовольнити.
Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. з кожного.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя Жовтоводського міського суду І.А.Павловська
Дніпропетровської області