Єдиний унікальний номер: 375/56/21
Провадження № 2/379/381/21
03 червня 2021 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Музиченко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку загального позовного провадження справу за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Акціонерне товариство «Альфа-банк» (далі - АТ«Альфа-банк», Банк) в особі представника - адвоката Черкавського Ю.С. звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 07.09.2012 між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-банк», і відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №385СІ10120907001, за умовами якого Банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) в сумі 147 500,00 грн. Кредитним договором було визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_1 07.09.2012 між банком і відповідачкою ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №385СІ10120907001-ПОР. Відповідач ОСОБА_1 належно не виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, в результаті чого станом на 17.12.2020 року у нього утворилась заборгованість перед банком у загальному розмірі 463 596,00 грн, що складається із: суми заборгованості за кредитом - 143 988,10 грн; суми заборгованості за відсотками - 239 619,68 грн; розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту - 24 074,00 грн; розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків - 36 967,36 грн; розміру інфляційних витрат за кредитом - 7 343,39 грн; розміру інфляційних витрат за відсотками - 11603,47 грн. Посилаючись на передбачену законом солідарну відповідальність боржника і поручителя у разі порушення боржником зобов'язань, забезпечених порукою, банк просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 463 596,00 грн та судові витрати по справі.
17.03.2021 після задоволеного самовідводу судді Рокитнянського районного суду Київської області Чорненької О.І. відповідно до ст.ст. 31, 41 ЦПК України за розпорядженням в.о. голови суду справа була передана до Таращанського районного суду Київської області.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 29.03.2021 дану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 21.05.2021 підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засіданні представник позивача не з'явився; про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно і завчасно. До позовної заяви додано клопотання про розгляд даної справи без присутності представника позивача на підставі наявних доказів і матеріалів (а.с. 5).
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник - адвокат Мочинський А.Р. в судове засідання не з'явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно і завчасно.
21.05.2021 до суду надійшли заяви від відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності (а.с. 128-142).
25.05.2021 до суду надійшло клопотання представника відповідачів - адвоката Мочинського А.Р. з проханням провести розгляд даної справи за відсутності відповідачів та їхнього представника.
За положенням частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи за умови їх належного повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та визначено зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 07 вересня 2012 року між ПАТ «УКРСОЦБАНК» і ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту №385СІ10120907001 (а.с.6-12).
Пунктом 1.1. Договору кредиту передбачено, що кредитор/позивач надає позивальнику/відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 147 500,00 грн зі сплатою процентів в розмірі, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Процентна ставка за кредитом встановлена у розмірі 23% річних на перший річний період користування кредитом, тобто до 31.08.2013. На кожний наступний річний період процентна ставка за кредитом встановлюється в порядку, визначеному п.2.7. цього Договору.
Відповідно до п.1.1.1. Договору кредиту сторонами було обумовлено те, що погашення кредиту буде здійснюватись згідно графіку (а.с. 6 на звороті) до 07 числа (включно) кожного місяця, починаючи з 07 жовтня 2012 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 06 вересня 2019 включно на умовах, визначених цим Договором. З графіку погашення кредиту вбачається, що повернення кредиту узгоджено сторонами шляхом здійснення щомісячних платежів у однаковому розмірі в сумі 1755,95 грн, починаючи з жовтня 2012 року по вересень 2019 року включно.
Згідно п.2.4. Договору кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно на суму фактичної заборгованості за кредитом, у валюті кредиту за методом факт/360, де факт - фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, 360 - кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.
Пунктом 2.7. обумовлено, що враховуючи змінність базової процентної ставки, її розмір переглядається щорічно 01 вересня, починаючи з дати укладення Договору.
Згідно п.2.7.3. максимальний можливий розмір процентної ставки за кредитом встановлюється в розмірі не більш ніж 27% річних.
Пунктом 4.1. Договору кредиту передбачено, що у разі допущення позичальником прострочення строків сплати процентів в порядку та в розмірі, визначеному п.2.4., 2.8. цього Договору, комісій, передбачених умовами цього Договору, а також прострочених відсотків повернення кредиту, визначених п.1.1., 3.2.3., 3.3.14. цього Договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення ,від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно п.4.1.1. нарахування неустойки (пені) здійснюється щоденно зо методом «факт/360» за період з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами по день, що передує дню сплати зазначеної заборгованості, але не більше одного року з моменту виникнення цієї заборгованості.
Також судом встановлено, що 07.09.2012 між ПАТ «УКРСОЦБАНК», як кредитором, ОСОБА_1 , як позичальником, і ОСОБА_2 , як поручителем, було укладено Договір поруки №385СІ10120907001-ПОР (а.с. 17,18).
Пунктом 1.1. вказаного Договору поруки обумовлено, що поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, передбачених Договором кредиту №385СІ10120907001 від 07 вересня 2012 року та Договором про надання відновлювальної кредитної лінії (на оплату страхових платежів) від 07.09.2012.
Зміст забезпеченого порукою зобов'язання, його розмір та строк виконання обумовлено у статті 2 Договору поруки, згідно якої повернення кредиту в сумі 147500,00 грн, з порядком погашення, що визначений умовами Договору кредиту, та кінцевим терміном повернення всієї суми кредиту обумовлено до «06» вересня 2019 року (п.2.1.1.1.).
Згідно п.6.2. Договору поруки цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання всіх вимог, забезпечених порукою, визначених п.2.1. цього Договору.
З наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, проведеного позивачем (а.с. 25-27) вбачається, що відповідач ОСОБА_1 лише один раз вніс обумовлений Договором кредиту щомісячний платіж на погашення кредиту в розмірі 1755,95 грн, і заборгованість за договором виникла вже з грудня 2012 року.
Згідно зведеної таблиці заборгованості (а.с.27), загальна сума заборгованості за Договором кредиту станом на 17.12.2020 становить 463 596,00 грн і включає в себе такі складові: суму заборгованості за кредитом - 143 988,10 грн; суму заборгованості за відсотками - 239 619,68 грн; пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 24 074,00 грн; пеню за несвоєчасне повернення відсотків - 36 967,36 грн; інфляційні витрати за кредитом - 7343,39 грн; інфляційні витрати за відсотками - 11603,47 грн.
Вказані обставини встановлено з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.
При вирішенні спору судом застосовано наступні положення законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом /ст.205 ЦК України/.
Згідно із частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність іншій стороні кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві суму позики. Договір позики є укладеним з моменту передавання грошей.
Так, Договір кредиту №385СІ10120907001 є письмовим правочином, який відповідає формі, передбаченій ст.ст. 207, 208, 1046, 1047, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 536 ЦК України визначає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
В порушення приписів вищезазначених норм матеріального права відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання по Договору кредиту та допустив виникнення кредитної заборгованості, що ним не оспорюється.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України, передбачено, що Боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання. ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За положеннями ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК).
Оскільки умовами Договору кредиту передбачене нарахування і списання коштів у сумі можливої неустойки (штрафу, пені), суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків.
Також за положенням частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, законними є вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат за кредитом та відсотками.
Разом з тим, згідно положень статті 256 ЦК України особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у межах строку позовної давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, що передбачено ч.4 ст.276 ЦК України.
21.05.2021 відповідачем ОСОБА_1 було письмово заявлено про застосування строків позовної давності (а.с. 128-135).
Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частина 2 статті 258 ЦК України передбачає спеціальну позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).
Згідно ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 05 квітня 2017 року по справі № 6-522цс17, згідно яких якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Однак, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають в порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 14 грудня 2016 року /справа № 6-2462цс16/ та від 09 серпня 2017 року /справа № 6- 2322цс 16/ у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Так, умовами Кредитного договору повернення кредитних коштів та процентів за користування ними визначено періодичними платежами, тому згідно ст. 261 ЦК України обчислення позовної давності здійснюється з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що сума непогашеної кредитної заборгованості підлягає стягненню у межах строку позовної давності, перебіг якої починається з моменту порушення строків оплати за окремим платежем і до моменту звернення кредитора до суду з даним позовом.
З урахуванням строків позовної давності, виходячи із дати звернення позивача до суду з даною позовною заявою (позов датовано 18.12.2020), сума заборгованості за Договором кредиту №385СІ10120907001 від 07.09.2012, що підлягає стягненню, повинна рахуватись не раніше, ніж з 18 грудня 2017 року.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли це порушення відбулося.
Відтак, враховуючи строки позовної давності, котрі обчислюються окремо за кожним простроченим платежем, суд вважає вірним наданий відповідачем розрахунок заборгованості за Договором кредиту №385СІ10120907001 від 07.09.2012 та висновує, що до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 67 855,17 грн, що складається із: суми заборгованості за кредитом - 38 630,90 грн; суми заборгованості за відсотками - 17 245,96 грн; розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту - 6 352,84 грн; розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків - 2 836,00 грн; розміру інфляційних витрат за кредитом - 1 928,54 грн; розміру інфляційних витрат за відсотками - 860,93 грн. (а.с.129-133).
Крім того, позивачем пред'явлено даний позов про солідарне стягнення кредитної заборгованості за Договором кредиту як до боржника ОСОБА_1 , так і до поручителя ОСОБА_2 ..
Відповідно до положень ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
21.05.2021 відповідачка ОСОБА_2 письмово заявила про застосування строків позовної давності у зв'язку із припиненням поруки з підстав, передбачених ч.4 ст. 559 ЦК України (а.с. 138-140).
Так, частиною 4 статті 559 ЦК передбачено, що порука припиняється: - протягом строку, встановленого договором поруки; - протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя; - протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позов до поручителя.
Суд зауважує, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.
Судом встановлено, що кінцевий термін повернення кредиту обумовлено сторонами у п.1.1.1. Договору Кредиту до 06 вересня 2019 року включно (а.с. 6 на звороті). Невнесення першого чергового платежу за Договором кредиту мало місце у грудні 2012 року і в подальшому жодної проплати на погашення кредитної заборгованості здійснено не було, що вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 26).
Відтак, суд висновує, що вимога до поручителя ОСОБА_2 про виконання нею солідарного з боржником зобов'язання за договором мала бути пред'явлена у межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням, оскільки умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами; або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України; або з дня настання строку виконання основого зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14; 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16; 21 березня 2018 року у справі № 2-1283/11.
Отже, оскільки банк звернувся до суду з даним позовом і пред'явив вимогу до поручителя ОСОБА_2 лише у грудні 2020 року - позивачем було пропущено визначений законом шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя, оскільки позов подано вже після припинення поруки. Відтак, вимога про солідатне стягнення кредитної заборгованості з поручителя ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.
З огляду на викладене, оцінивши належність, допустимість і достатність наданих доказів, як кожного окремо, так і в сукупності та взаємозв'язку, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, встановивши правовідносини, що випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, а саме: в частині стягнення заборгованості у розмірі 67 855,17 грн з відповідача ОСОБА_1 ..
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, обрахований пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 1 017,83 грн, сплата якого документально підтверджена (а.с. 1).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 202, 203, 204, 207, 253-259, 261, 266, 267, 276, 525, 526, 530, 536, 549, 553-555, 559, 610, 611, 615, 625-629, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 7, 10, 12, 76-81, 95, 133, 134, 141, 235, 246, 259, 263 - 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за Договором кредиту №385СІ10120907001 від 07.09.2012 у розмірі 67 855 (шістдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн 17 коп., що складається із:
- 38 630,90 грн - сума заборгованості за кредитом;
- 17 245,96 грн - сума заборгованості за відсотками;
- 6 352,84 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;
- 2 836,00 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків;
- 1928,54 грн - розмір інфляційних витрат за кредитом;
- 860,93 грн - розмір інфляційних витрат за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати - судовий збір у розмірі 1 017 (одна тисяча сімнадцять) грн 83 коп.
В решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, індекс 03150; код ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_1 ;
Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Рокитнянським РВ ГУ МВС України в Київській області 26.03.2008, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Рокитнянським РВ ГУ МВС України в Київській області 31.10.1995, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 04.06.2021.
Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко