Справа № 369/6911/21
Провадження №1-кс/369/1368/21
28.05.2021 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві питання про внесення виправлень в ухвалі Києво-Святошинського районного суду в Київській області від 26.05.2021 року по справі №369/6911/21 (провадження №1-кс/369/1368/21), -
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.05.2021 року клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_2 , про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із домашнього арешту на тримання під вартою - задоволено.
При виготовленні комп'ютерного набору та при підготовці друкованого тексту ухвали суду відбувся збій набраного тексту, у зв'язку з чим у вступній частині ухвали помилково було зазначено, що судове засідання відбулось за участю «…підозрюваної ОСОБА_4 ….», «…захисників ОСОБА_3 …» замість вірного «…підозрюваного ОСОБА_3 », «…захисників ОСОБА_5 ».
Відповідно до ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Виходячи із аналізу зазначеної норми, незмінність є елементом законної сили судового рішення, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили; вона є властивістю рішення суду як процесуального документу, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили; статичний елемент законності судового рішення не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.
Передбачену цією статтею, а також ч. 5 ст. 371 КПК України, можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив рішення шляхом виправлення описок.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова, тощо) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, і в жодному випадку, не може свідчити про необізнаність суду у нормах процесуального права; крім цього, не позбавляє права сторону кримінального провадження на оскарження даної ухвали.
Суд, користуючись таким правом, вважає за можливе виправити технічну описку.
Керуючись ст.ст. 371, 379 КПК України, -
Виправити описку в ухвалі (вступній та резолютивній частині) Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.05.2021 року по справі №369/6911/21 (провадження №1-кс/369/1368/21) за клопотанням прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_2 , про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із домашнього арешту на тримання під вартою, зазначивши у вступній частині ухвали осіб за участю яких відбулось судове засідання, зазначивши «…підозрюваного ОСОБА_3 », «…захисників ОСОБА_5 » замість невірного «…підозрюваної ОСОБА_4 …», «…захисників ОСОБА_3 …».
Копію ухвали направити учасникам справи, яким направлялась ухвала від 26.05.2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1