Справа № 367/3981/21
Провадження №2-з/367/188/2021
Іменем України
03 червня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів. Позивач просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти по оплаті за виконані роботи з ремонту квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 159 327 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти по оплаті за виконані роботи з ремонту квартири АДРЕСА_2 , в розмірі 75 528 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості будівельних матеріалів, обладнання, меблів, побутової техніки, сантехніки, витратних матеріалів, тощо, які купувались для проведення ремонтних робіт та облаштування квартири АДРЕСА_1 в розмірі 185 252 гривні; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості будівельних матеріалів, обладнання, меблів, побутової техніки, сантехніки, витратних матеріалів, тощо, які купувались для проведення ремонтних робіт та облаштування квартири АДРЕСА_2 в розмірі 84 177 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню в загальному розмірі 43 430, 24 гривень, 3% річних за користування грошовими коштами в розмірі 20 102, 28 гривень, інфляційні збитки в розмірі 50485, 83 гривні.
Разом із позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо продажу, перереєстрації вказаної квартири на третіх осіб.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує, що предметом спору у даній справі є стягнення коштів за проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_1 , яка належала відповідачу і була продана відповідачем, а також проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_2 , яка належала відповідачу та позивачу. Квартира АДРЕСА_1 , яка належала відповідачу, була продана, але розрахунок із позивачем відповідачем проведено не було. Квартира АДРЕСА_2 , яка належала відповідачу та позивачу, на теперішній час знаходиться на продажу, активно рекламується на різних сайтах продажу нерухомості. Позивач вказує, що його незаконним чином було позбавлено ѕ частини у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , та перереєстровано право власності на відповідача. Позивач вказує, що у нього є підстави вважати, що дана квартира є спільною частковою власністю позивача та відповідача, без згоди позивача квартиру може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об'єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку про те, що заява задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом першим ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини свого звернення із такою заявою.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Також, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Як видно із матеріалів справи, позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення коштів за виконані ремонтні роботи та компенсацію вартості будівельних матеріалів, обладнання, витратних матеріалів, які купували для проведення ремонтних робіт та облаштування квартир.
Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що у нього є підстави вважати, що дана квартира є спільною частковою власністю позивача та відповідача, без згоди позивача квартиру може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Однак, позивачем у позовній заяві не ставиться питання щодо права власності на квартиру, про накладення арешту на яку він просить. При цьому, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено доводів про наявність підстав вважати, що незастосування заходу забезпечення позову призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову про стягнення коштів, з яким звернувся до суду позивач.
Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Разом з тим предметом спору даної цивільної справи є стягнення коштів.
Заявником не було вказано обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення, з урахуванням предмету спору.
Зважаючи на наведені законодавчі положення, правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що доводи позивача є такими, що не підтверджують необхідності вжиття заходів забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 260-261 ЦПК України, суд -
Відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Кравчук