"01" червня 2021 р. Справа № 363/2123/21
01 червня 2021 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання слідчого Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором Вишгородського окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021111150000530, розпочатому 29.05.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
у клопотанні слідчий та прокурор порушують питання про арешт майна, а саме: 25 жмутів кабелю, інструментів: молота; двох металевих фомок; кабелеріза; болторіза; пробоя; навісного замка, двох легкових автомобілів та чотирьох мобільних телефонів з наявними сім картки операторів стільникового зв'язку.
Клопотання обґрунтоване тим, що вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому з метою запобігання їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, необхідно накласти арешт на вказане майно.
Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності та відсутності прокурора, клопотання підтримав.
З матеріалів клопотання встановлено, що слідчим відділом Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021111150000530, розпочатому 29.05.2021 року за фактом незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому за попередньою змовою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які 28.05.2021 року близько 22 год., узявши із собою інструмент призначений для демонтажу кабелю, перелізли через паркан та проникли на територію птахоферми № 31 ТОВ «Комплекс Агромарс», що в смт. Димер Вишгородського району Київської області, та шляхом пошкодження петель навісного замка на вхідних дверях проникли до приміщення пташника №2, де за допомогою кабелерізу та болторізу демонтували кабелі, загальною довжиною 3000 м., однак були затримані працівниками охорони.
В ході досудового розслідування 29.05.2021року, в період часу з 05:00 год. по 05:20 год. проведено огляд місця події за адресою Київська область, Вишгородський район, смт Димер, Птахоферма № 31 на території ТОВ «Комплекс Агромарс», де виявлено та вилучено 25 (двадцять п'ять) жмутів кабелю ВВГ-ПНГ 3х2,5 мм жили якого мідні. Кожний жмут кабелю довжиною 120 (сто двадцять) м. Поруч зі жмутами виявлено та вилучено інструменти, а саме: молот з деревяною ручкою в кінці обмотаною ізолентою; дві металеві фомки; кабелеріз з ручками жовтого кольору; болторіз з ручками жовтого кольору; пробой; навісний замок, які поміщено до картонної коробки з биркою з відповідним надписом підписом слідчого та понятих.
Крім цього, в період часу з 06:00 год. по 06:15 год. проведено огляд місця події за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт Димер на відстані 10 м від огородженої території «Птахоферми» № 31, що належить ТОВ «Комплекс Агромарс» з боку пташника № 2, де виявлено та вилучено два автомобіля, а саме: 1) легковий універсал марки «ВАЗ» 21213 зеленого кольору номер кузова НОМЕР_1 номерний знак НОМЕР_2 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 даний автомобіль на праві приватної власності належить ОСОБА_9 ); 2) легковий седан марки «ЗАЗ» 110247 червоного кольору, номер кузова НОМЕР_4 номерний знак НОМЕР_5 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 даний автомобіль на праві приватної власності належить ОСОБА_10 ) дані автомобілі вилучено до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
Згідно протоколів, 29.05.2021 року ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 185 КК України.
В ході проведення особистого обшуку у підозрюваних ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виявлено та вилучено мобільні телефони з наявними сім картки операторів стільникового зв'язку.
29.05.2021 року постановою слідчого, вилучені під час проведення вказаних оглядів речі, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021111150000530.
Дані обставини підтверджуються витягом з ЄРДР сформованим 29.05.2021 року, рапортом від 28.05.2021 року, зареєстрованим в ЖЕО за №8547, заявами ОСОБА_11 , протоколом допиту представника потерпілого від 29.05.2021 року, протоколом огляду місця події від 29.05.2021 року, протоколом огляду від 29.05.2021 року, постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 29.05.2021 року, протоколами затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 29.05.2021 року, повідомленнями про підозру ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 29.05.2021 року та їх письмовими поясненнями, протоколами допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, довідкою ТОВ «Комплекс Агромарс» від 39.05.2021 року за №40.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином встановлено достатні підстави вважати, що вилучені жмути кабелю ВВГ-ПНГ 3х2,5 мм, жили якого мідні, та інструменти, а саме: молот з дерев'яною ручкою в кінці обмотаною ізолентою, дві металеві фомки, кабелеріз з ручками жовтого кольору, болторіз з ручками жовтого кольору, пробой, навісний замок, є речовими доказами, стосуються обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та мають істотне значення для досудового розслідування, тому слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на вказане майно з метою належного збереження речових доказів.
За таких умов, заявлене клопотання у згаданій частині ґрунтується на вимогах ст.ст. 91, 98, 132, 167-173 КПК України, наданих доказах та підлягає задоволенню.
Що стосується арешту двох легкових автомобілів та чотирьох мобільних телефонів з наявними сім картки операторів стільникового зв'язку, то підстав для задоволення клопотання в цій частині судом не встановлено.
Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, необхідно врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів, пославшись на те, що постановою автомобілі та мобільні телефони визнано речовими доказами.
Однак, в клопотанні та долучених до нього матеріалах, не надано достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які послався слідчий.
Доводи слідчого про відповідність вилученого майна, критеріям передбаченим ст. 98 КПК України, не є безумовною підставою для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів.
З наявної в матеріалах провадження постанови слідчого Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 від 29 травня 2021 року незрозуміло, яке доказове значення мають вилучені автомобілі та мобільні телефони з наявними сім картки операторів стільникового зв'язку у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.
Сам по собі факт прибуття до місця крадіжки на автомобілях не може свідчити, що дані транспортні засоби були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, коли в справі відсутні дані про їх використання для виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що в матеріалах, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що вказані автомобілі та мобільні телефони з наявними сім картки операторів стільникового зв'язку є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, то існування правової підстави для їх арешту з метою забезпечення збереження речових доказів спростовується та свідчить про формальність постанови слідчого про визнання зазначеного майна речовим доказом.
За таких умов, перед слідчим суддею не доведено, яким чином згадані вище автомобілі та мобільні телефони стосуються обставин провадження, які саме обставини розслідуваного кримінального правопорушення передбачається довести за їх допомогою.
Саме по собі узагальнене твердження про визнання вказаних предметів речовими доказами підставою для накладення арешту на майно, згідно вимог ст.ст. 2, 9, 132, 170-175 КПК України бути не може.
Крім того в клопотанні не обґрунтовано і не доведено необхідності вилучення мобільних телефонів в розумінні ч. 2 ст. 168 КПК України та з поданих суду матеріалів також не висновується.
Відтак, клопотання в цій частині вимогам Закону не відповідає, є необґрунтованим, підстав для втручання в охоронювані законом права, свободи та інтереси людини та легітимної мети для цього не встановлено, а тому в задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 132, 170-175, 371-372 КПК України;
ухвалив:
клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на 25 (двадцять п'ять) жмутів кабелю ВВГ-ПНГ 3х2,5 мм, жили якого мідні, та інструменти, а саме: молот з дерев'яною ручкою в кінці обмотаною ізолентою, дві металеві фомки, кабелеріз з ручками жовтого кольору, болторіз з ручками жовтого кольору, пробой, навісний замок.
В задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Повний текст ухвали буде проголошено о 09 год. 15 хв. 04 червня 2021 року.
Зберігання майна здійснювати в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19 листопада 2012 року «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Відповідальність за зберігання майна покласти на слідчий відділ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню слідчим відділом Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя