Справа № 357/3968/21
1-кп/357/1066/21
03.06.2021 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області:
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біла Церква Київської області кримінальне провадження за № 12021116030000287, внесене до Єдиного реєстру довудових розслідувань 10.03.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква Київської області, громадянки України, із повною загальною середньою освітою, незаміжньої, без місця реєстрації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 02.06.2020 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_3
Відповідно до статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту - Закон) якою передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених списку 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 (далі по тексту - Перелік), в тому числі і амфетамін, включеного до списку 2 таблиці 2 вказаного Переліку, допускається лише для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону.
Закон допускає наступні випадки законного обігу психотропних речовин, включених до таблиці 2 Переліку: - використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст.19 Закону); діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст.20 Закону); - діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині, яка дозволяється фізичним особам- підприємцям за наявності відповідної ліцензії (ст. 23 Закону).
Однак, всупереч положенням статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ОСОБА_3 10.03.2021 близько 12-00 год., перебуваючи поблизу будинку № 86 по бульвару Олександрійському в місті Біла Церква Київської області, поблизу бетонних плит, які знаходяться поруч з парканом дитячого садочку, повторно, незаконно придбала - знайшла два згортки фольги, у яких знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, ззовні схожа на психотропну речовину «амфетамін».
Після цього, ОСОБА_3 поклала вищевказані згортки, в середині яких знаходилась психотропна речовина, зовні схожа на амфетамін, до верхньої лівої кишені куртки, в яку була одягнена та залишила при собі незаконно зберігати вказану речовину для власного вживання, без мети збуту.
Цього ж дня, близько 12-20 год., перебуваючи поблизу будинку № 86, що по бульвару Олександрійському в місті Біла Церква Київської області, ОСОБА_3 було зупинено працівниками поліції для перевірки на предмет зберігання заборонених в обігу речей та в подальшому, під час проведення особистого обшуку у останньої, у верхній лівій кишені куртки, в яку вона була одягнена, виявлено та вилучено два згортки фольги, у яких знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса амфетаміну в речовинах, яку ОСОБА_3 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбала та зберігала при собі для власного вживання без мети збуту, становить 0,176 г.
Будучи допитаною в судовому засіданні ОСОБА_3 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та пояснила, що 10.03.2021 близько 12-00 год. поблизу будинку № 86 по бульвару Олександрійському в місті Біла Церква Київської області, поблизу бетонних плит, які знаходяться поруч з парканом дитячого садочку знайшла два згортки фольги, у яких знаходилась речовина «амфетамін». Вказані згортки вона поклала до верхньої лівої кишені куртки та зберігала при собі для власних потреб. Цього ж дня, близько 12-20 год. поблизу будинку № 86, що по бульвару Олександрійському в м. Біла Церква вона була зупинена працівниками поліції та у неї було вилучено ці два згортки фольги із амфетаміном, масою 0.176 г. Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні щиро розкаялася.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачена, прокурор, не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину доведена повністю та її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином; обставину, яка пом'якшує її покарання, а саме щире каяття, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Крім цього при призначенні покарання обвинуваченій суд враховує дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона раніше судима, нове кримінальне правопорушення вчинила під час іспитового строку, офіційно не працевлаштована, незаміжня, утриманців не має, без місця реєстрації, за місцем проживання характеризується посередньо, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не зверталася.
Враховуючи обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, суд вважає за необхідне призначити їй покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України пов'язане з ізоляцією її від суспільства, у виді позбавлення волі, оскільки її виправлення з урахуванням особи та характеристик можливо лише шляхом ізоляції від суспільства. Визначене таким чином покарання обвинуваченій ОСОБА_3 на переконання суду буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого нею злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчиненню нею нових злочинів, а також відповідати його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Крім того, судом враховано, що ОСОБА_3 надавалася можливість виправитися за вчинення попередніх злочинів без ізоляції від суспільства. Проте, обвинувачена належних висновків для себе не зробила і вчинила умисно повторно аналогічне кримінальне правопорушення під час іспитового строку. Вчинення нового умисного злочину під час іспитового строку свідчить про стійкість злочинних намірів обвинуваченої та небажання останньої стати на шлях виправлення, тому звільнення її від реального відбування покарання не відповідатиме вимогам справедливості.
Отже, підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченої, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.
Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, у даному кримінальному провадженні вчинене ОСОБА_3 після постановлення вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2020, в період іспитового строку, суд вважає необхідним остаточне покарання обвинуваченій призначити за сукупністю вироків, а саме до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2020, враховуючи при цьому вимоги ч. 1 ст. 71 та п. «б» ч. 1 ст. 72 КК України, відповідно до якої два дні обмеження волі відповідають одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового слідства не обирався.
Підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченої немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження зважаючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Процесуальні витрати в межах обвинувачення за ч. 2 ст. 309 КК України - стягнути з ОСОБА_3 у порядку ст. 124 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Доля речових доказів по справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати виннуватою у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, враховуючи вимоги ст. 72 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2020, та остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік і 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу її фактичного затримання.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченій ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовий доказ по справі, а саме психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальна маса якого становить 0.176 г, який знаходиться у спеціальному пакеті ЕХР0402740, який зберігається в камері зберігання речових доказів Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за квитанцією № 454/2021 від 02.04.2021 після вступу вироку в законну силу - знищити.
На підставі ст. 124 КПК України стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 1307 грн. (одна тисяча триста сім) 60 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя ОСОБА_1