Справа №295/6648/21
1-кс/295/3188/21
31.05.2021 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України, -
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним клопотанням, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.04.2021 року ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира (справа № 295/4987/21) на мобільний телефон марки «Хуавей пісморт» серійний номер ІМЕІ НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 накладено арешт та позбавлено власника, користувачів та третіх осіб права відчуження, користування та розпорядження вказаним мобільним телефоном. Мобільний телефон який вилучений слідчим, визнаний речовим доказом, та яким як власник користувався ОСОБА_4 , на даний час перебуває у віданні слідчого та прокурора з 20.04.2021 року, тобто досить тривалий період часу.
Зазначений мобільний телефон безпідставно з формальних підстав з метою накладення на нього арешту визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки не підпадає під жодні підстави передбачені ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки не був знаряддям вчинення злочину, не зберіг на собі сліди злочину, не містить інформації щодо обставин вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 246 КК України
Вилученим мобільний телефоном у повсякденному житті користується власник ОСОБА_4 , безпідставне вилучення, утримання та подальша заборона користування мобільний телефоном є невиправданою та призводить до порушення прав ОСОБА_4 на право користуватись його власністю.
Враховуючи вищенаведене, те що, власник мобільного телефону ОСОБА_4 не зі своєї вини позбавлений права користуватись зазначеним майном, те що заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна носить у собі тимчасовий характер, тому необхідність подальшого застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження відсутня.
У судове засідання заявник не з'явився, надав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутності, вказавши, що вимоги клопотання підтримує.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що 20.04.2021 року близько 10:00 працівниками державної лісової охорони Богунського лісництва виявлено, що невідомі особи у невстановлений час вчинили незаконну порубку дерев породи "Дуб" в кількості 5 шт. на ділянці 61 та 62 кварталу, чим спричинили ДП Житомирський ЛГ матеріальної шкоди на суму, що встановлюється.
21.04.2021 вказана подія внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060410000181 та розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 22.04.2021 накладено арешт на мобільний телефон марки «Хуавей пісморт» серійний номер НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , який належить гр. ОСОБА_4 , та позбавити власника, користувачів та третіх осіб права відчужування, користування та розпорядження вказаним майном..
Підставою накладення арешту на майно слідчим суддею зазначено, що воно є речовим доказом зазначеного кримінального правопорушення, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, у вилученому мобільному телефоні може знаходитись інформація яка цікавить органи досудового розслідування та може бути використана як доказ у кримінальному провадженні, оскільки невідома особа перебуваючи у лісі могла здійснювати фотознімки дерев породи «Дуб» та в подальшому здійснювати незаконну порубку.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, нормами КПК України визначені виключно дві підстави, коли арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо відпали підстави його застосування або арешт було накладено необґрунтовано.
Згідно з п. 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: не були присутні при розгляді питання про арешт майна; доведуть, що в подальшому /застосуванні цього заходу минула потреба; доведуть, що арешт накладено необгрунтовано.
Згідно з ч.2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та упередженого розслідування і судового розгляду.
Cлідчий суддя вважає, що на теперішній час і в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою задоволення даного клопотання та скасування арешту.
Суд, керуючись принципами законності та справедливості, взявши до уваги доводи викладені у клопотанні, дійшов висновку про про відсутність необхідності у подальшому застосуванні арешту на майно, що є підставою для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 170, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт на мобільний телефон марки «Хуавей пісморт» серійний номер НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , який належить гр. ОСОБА_4 ,який полягає у позбавленні власника, користувачів та третіх осіб права відчужування, користування та розпорядження майном, який накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 22.04.2021 по справі № 295/4987/21.
Зобов'язати слідчих СВ відділу поліції № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021060410000181 від 21.04.2021, повернути ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Хуавей пісморт» серійний номер НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1