Справа № 274/6282/20 Провадження № 2/0274/472/21
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
(ЗАОЧНЕ)
03.06.21 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомАкціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", представником якого є ОСОБА_1 ,
доОСОБА_2
простягнення заборгованості,
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) звернулось з позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.01.2015 р. станом на 04.08.2020 р. у розмірі 14 058,23 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_2 не виконує зобов'язань за зазначеним договором.
ОСОБА_2 своєї позиції щодо позову у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомила.
Судом з'ясовано, що між Банком та ОСОБА_2 23.01.2015 р. було укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карток, відповідно до умов якої, зокрема, Банк надає ОСОБА_2 строковий кредит у розмірі 7 585,29 грн. на строк 12 місяців, з 23.01.2015 р. по 31.01.2016 р. шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту в обмін на зобов'язання ОСОБА_2 з повернення кредиту, сплати процентів у розмірі 0,833% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, погашення заборгованості здійснюється у такому порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця ОСОБА_2 сплачує Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 667,34 грн. для погашення заборгованості, яка складається з заборгованості за кредитом, процентів та інших витрат відповідно до Умов та правил, дата останнього погашення заборгованості має бути не пізніше 31.01.2016 р., за порушення ОСОБА_2 строку погашення заборгованості за кредитом більше, ніж на 31 день, вона сплачує Банку штраф у розмірі 2 631,15 грн., за порушення ОСОБА_2 зобов'язань з погашення кредиту вона сплачує Банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах за кожен день прострочення (а. с. 11).
З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23.01.2015 р. випливає, що Банк вважає, що станом на 04.08.2020 р. заборгованість ОСОБА_2 за вказаним договором становить 15 189,38 грн. та складається з тіла кредиту - 3 814,24 грн., відсотків за користування кредитом - 1 853,19 грн., пені - 8 490,80 грн. та штрафу - 1 131,15 грн. (а. с. 5 - 6).
Доказів, які спростовували обставини, наведені у попередньому абзаці, ОСОБА_2 не подала, отримання ОСОБА_2 кредитних коштів підтверджується випискою з її рахунку станом на 06.08.2020 р. (а. с. 58 - 59).
Разом з тим, Суд вважає, що нарахування ОСОБА_2 пені є безпідставним, зважаючи на таке.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою та другою статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, у разі укладення договору неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення якої визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення якої визначаються сторонами в самому договорі).
У генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карток від 23.01.2015 р. розмір пені не встановлено, а міститься посилання на те, що пеня сплачується у розмірі, який вказаний в Умовах та правилах за кожен день прострочення (пункту 2.8).
Банк, обґрунтовуючи позов, посилається на Умови та Правила надання банківських послуг, та Тарифи, які викладені на сайті www.privatbank.ua, як на частини зазначеного договору, при цьому до позовної заяви додано витяг з Тарифів та Умов та правила надання банківських послуг (а. с. 12 - 49, 50).
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Умови та Правила надання банківських послуг розуміла ОСОБА_2 та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи Заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_2 кредитних коштів взагалі містили умови щодо розміру пені.
Крім того, роздруківка із сайту Банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 р. (провадження № 6-16цс15) і не спростовано Банком при розгляді вказаної справи.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Витяги з Тарифів, Умови та Правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи, не містять підпису ОСОБА_2 , тому їх не можна розцінювати як частину генеральної угоди, укладеного між сторонами 23.01.2015 р.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір пені.
Тобто позов Банку в частині вимоги про стягнення на його користь з ОСОБА_2 пені у розмірі 8 490,80 грн. задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, заборгованість ОСОБА_2 за договором № б/н від 23.01.2015 р. (генеральною угодою) станом на 04.08.2020 р. становить 6 798,58 грн. та складається з тіла кредиту - 3 814,24 грн., відсотків за користування кредитом - 1 853,19 грн., та штрафу - 1 131,15 грн.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи на наведене, Суд приходить до висновку, що позов Банку підлягає частковому задоволенню, а саме - на його користь з ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за договором № б/н від 23.01.2015 р. станом на 04.08.2020 р. у розмірі 6 798,58 грн.
На підставі статі 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_2 на користь Банку у якості відшкодування судових витрат підлягає стягненню 1 016,53 грн.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265, 280 - 282Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за договором № б/н від 23.01.2015 р. станом на 04.08.2020 р. у розмірі 6 798,58 грн.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у якості відшкодування судових витрат 1 016,53 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут