Справа № 161/8733/21
Провадження № 2/161/2715/21
про відмову у забезпеченні позову
24 травня 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Черняка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в місті Луцьку заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
21 травня 2021 року позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на корпоративні права ОСОБА_2 у розмірі 50 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишків Автосервіс» (код ЄДРПОУ 43194759) та заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження таких корпоративних прав.
Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що у її задоволенні слід відмовити, з наступних підстав.
Частиною першою статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У пунктах 1-2 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
В розглядуваному випадку, позивач належним та допустимими доказами не довів суду, що існує реальна небезпека відчуження відповідачем корпоративних прав у ТОВ «Вишків Автосервіс». Додана до матеріалів заява від громадянина ОСОБА_3 судом до уваги не береться, оскільки в ній не йдеться про намір будь-кого відчужувати корпоративні права ОСОБА_2 , а йде мова про відчуження виробничих приміщень, внесених у статутний капітал цього товариства. Суд звертає увагу, що саме походження цієї заяви та наявність її у сторони позивача у заяві про забезпечення позову ніяким чином не пояснено, зокрема хто такий ОСОБА_3 , яке відношення він має до цього спору, який виник з трудових, а не корпоративних, чи майнових правовідносин, а також до позивача, що ставить під сумнів достовірність вказаних у ній відомостей.
Суд також вважає за необхідним зазначити, що запропонований позивачем захід забезпечення позову призведе до невиправданого та непропорційно втручання у господарську діяльність суб'єкта господарювання, а також у здатність його засновників (власників) реалізовувати свої корпоративні права, що не узгоджується із завданнями цивільного судочинства.
До того ж, заява, всупереч положенням п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України, не містить у собі пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Вищенаведене, на думку суду, є достатньою підставою для того, щоб відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.153 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складений та підписаний 24 травня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк