Справа № 635/828/21
Провадження по справі № 2/635/1846/2021
31 травня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Бобко Т.В.,
секретар судових засідань - Сазонов К.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Служба у справах дітей та сім'ї Височанської селищної ради Харківського району Харківської області,
представник відповідача - Дадикіна Ірина Василівна,
третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання батьківства,
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
ОСОБА_1 пред'явив до суду позов шляхом подання позовної заяви до Служби у справах дітей та сім'ї Височанської селищної ради, третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину, яким просить визнати його батьком ОСОБА_2 , 2007 року народження та зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 та видати нове свідоцтво про народження, залишивши ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_3 »..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 2002 року він проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина - ОСОБА_2 . Під час реєстрації народження доньки, запис про батька дитини був зроблений зі слів ОСОБА_4 відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 СК України. Разом з тим, з самого народження позивач мешкає разом з дитиною та задовольняє всі її потреби. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати дитини - ОСОБА_4 , у зв'язку з чим дитину Службою у справах дітей Височанської селищної ради Харківського району Харківської області влаштовано тимчасово до позивача. Позивач вважає себе батьком дитини, бажає на постійній основі займатися вихованням своєї доньки, проживати разом, надалі забезпечувати всі її потреби з офіційним статусом батька, а тому звертається до суду із даним позовом.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та пояснив про обставини, викладені в позові.
Аргументи учасників справи.
31 березня 2021 року начальником Служби у справах дітей та сім'ї Височанської селищної ради Харківського району Харківської області Руденко Тетяною наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона просить розглянути за справу відповідно до чинного законодавства, при цьому служба не заперечує проти визнання батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_1 , оскільки при наявності належних доказів, визнання батьківства біологічним батьком дитини сприяє захисту її немайнових та майнових прав, законних інтересів та стабілізації правовідносин у суспільстві.
Представник відповідача Служби у справах дітей та сім'ї Височанської селищної ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з'явився, суду надана заява за підписом начальника Служби Руденко Тетяни, в якій вона просить розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами справи, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала.
Представник третьої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з'явився, суду надана заява за підписом начальника Пакойди Яни про розгляд справи за відсутності представника.
Рух справи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 лютого 2021 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовногоо провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 травня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні; вирішено питання щодо виклику та допиту в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_2 , в свідоцтві про її народження серії НОМЕР_1 , виданому 25 січня 2007 року Бабаївською селищною радою Харківського району Харківської області, актовий запис №06, батьками дитини записані: мати - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_4 .
Як вбачається зі змісту Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України №00029942883 від 16 березня 2021 року, відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесені відповідно до вимог ч. 1 си. 135 Сімейного кодексу України - за вказівкою матері (актовий запис зареєстровано в реєстрі 12 листопада 2013 року за №00110021275).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 12 січня 2021 року Виконавчим комітетом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис №13.
Згідно Наказу Служби у справах дітей та сім'ї Височанської селищної ради Харківського району Харківської області №1 від 16 січня 2021 року «Про тимчасове влаштування», дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово влаштовано в сім'ю її біологічного батька ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та бажає залишити дитину на виховання у своїй сім'ї; відповідальність за здоров'я та життя дитини покладено на її біологічного батька ОСОБА_1 .
Як вбачається зі змісту акту, складеного депутатом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області Мамон Ю.М., в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає позивач ОСОБА_1 , який є біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , разом з останньою.
Згідно акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , складеного комісією у складі: В.о. начальника Служби у справах дітей та сім'ї Височанської селищної ради Кабиш В.А., сімейного лікаря АЗПСМ с. Бабаї ОСОБА_7 та інспектора ювінальної привенції ОСОБА_8 в присутності ОСОБА_1 , його доньки ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , в житловому будинку фактично проживає ОСОБА_1 , зареєстрована - ОСОБА_10 , житловий будинок складається з чотриьох кімнат, кухні, ванної кімнати, коридору. В будинку наявні меблі, шафи, холодильник, газова плита, посуд, в будинку газове опалення, водопостачання, електропостачання, у всіх членів сім'ї наявні окремі кімнати, спальні місця, телевізор; в житловому будинку наявні всі умови для виховання, розвитку та проживання дитини, особиста кімната, письмовий стіл, особиста шафа, сезонний одяг, підручники, усе необхідне для навчання у школі; стосунки в сім'ї добрі, один до одного ставляться з порозумінням та доброзичливістю; в результаті бесіди усіх членів сім'ї було встановлено, що всі згодні на влаштування дитини до сім'ї її біологічного батька ОСОБА_1 .
Як вбачається зі змісту характеристики на ученицю 8 класу Комунального закладу «Бабаївський ліцей імені Героя Радянського союзу Потапенка П.О. Височанської селищної ради Харківського району Харківської області» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання навчається в ліцеї з першого класу, за час навчання виявила себе здібною, дисциплінованою ученицею, навчається на середньому та достатніх рівнях, має добрий, загальний розвиток, але навчається не в повну міру своїх сил, дівчина має добру пам'ять, логічне мислення, але швидко втомлюється, на уроках уважна, але не активна, домашні завдання виконує систематично; дівчина має добрий фізичний розвитоек, однак часто хворіє, не схильна до порушення дисципліни, на зауваження вчителів реагує адекватно, ніколи не пропускає уроки без поважних причин. ОСОБА_1 , який є біологічним батьком дитини, цікавиться успішністю і поведінкою доньки, брав участь в ремонті класної кімнати, на даний час підтримує зв'язок з класним керівником та вчителем.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що неповнолітня ОСОБА_10 є її неповнорідною сестрою по матері, а позивач - її вітчимом, який проживав з її матір'ю ОСОБА_4 приблизно 18 років. Свідок зазначила, що ОСОБА_1 є біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_10 , яка вважає його батьком, стосунки між ними як у доньки з батьком.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_10 є її двоюрідною сестрою по матері (їх матері є рідним сестрами), зазначає, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_11 , проживає з нею із самого народження, відносини між ними доброзичливі, як у батька з дитиною. Знає, що позивач проживав разом з матір'ю ОСОБА_11 ще до народження останньої декілька років.
Судом в ході судового розгляду також вислухана думка дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зазначила, що бажає, щоб її батько - ОСОБА_1 оформив належним чином батьківство, він цікавиться її навчання, повністю її утримує.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Питання реєстрації народження та визначення походження дитини регулюються Цивільним та Сімейним кодексами України, Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 № 55/18793.
Відповідно до вимог ст. 121 СК України, п рава та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом в ході розгляду справи обставин, на момент народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не перебували у зареєстрованому шлюбі, відомості про батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в свідоцтво про її народження внесені відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 СК України.
У п.п. 3,8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК України на підставі будь-яких фактичних доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати в сукупності з іншими доказами.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обгрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Саме такі висновки зробив Верховний Суд в постанові від 25 серпня 2020 року по справі № 478/690/18 (провадження 61-18333св19).
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Статтями 3, 4 Декларації про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, прийнятою резолюцією Генеральної Асамблеї від 3 грудня 1986 року передбачено, що турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч. 1 ст. 9 зазначеної Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Принцип врахування якнайкращих інтересів дитини базується на принципі 2 Декларації прав дитини, згідно якого дитині повинен забезпечуватися спеціальний захист, надані можливості та створені сприятливі умови, які дозволять їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності.
Виходячи з системного аналізу вищевказаних правових норм, в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і особою, яка вважає себе батьком дитини до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують батьківство особи, яка вважає себе батьком дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне спілкування, придбання майна для спільного користування тощо). Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір'ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують батьківство.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що він з самого народження дитини виявляє про неї турботу та піклується, вважає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , своєю рідною дитиною, оскільки такі доводи позивача узгоджуються з матеріалами справи та показаннями допитаних в судовому засіданні свідків. В ході судового розгляду була вислухана думка дитини, яка бажає залишитися зі своїм батьком ОСОБА_1 , оскільки він про неї піклується, забезпечує її всім необхідним.
Отже судом, на підставі зібраних у справі достатніх доказів, встановлено, що позивач у період, коли могла бути зачата дитини, знаходився у близьких стосунках з матір'ю дитини ОСОБА_4 , проживав з нею деякий час до народження дитини та на момент народження дитини, після смерті ОСОБА_4 позивач продовжив проживати разом з дитиною, піклуватися про неї та проявляти батьківську турботу, вважає ОСОБА_10 своєю донькою, бажає в подальшому виявляти турботу відносно неї. Враховуючи майновий стан позивача, який працює, суд приходить до висновку, що він має можливість утримувати дитину та забезпечувати останній рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Судом також встановлено, що дитина забезпечена житлом, має всі необхідні умови для проживання та розвитку. Суд вважає, що визнання ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_2 повністю відповідає інтересам дитини.
Щодо позовних вимог позивача про внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини, суд зазначає наступне.
Статтею 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 № 55/18793.
Відповідно до п. 2.13 зазначених Правил, підставою для внесення в актові записи цивільного стану змін є в тому числі рішення суду про визнання батьківства.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання батьківства ОСОБА_1 по відношенню до дитини ОСОБА_2 , суд вважає необхідним задовольнити вимоги в частині внесення змін про це до актового запису про народження останньої.
Крім того, згідно з п. 2.16.4 вищевказаних Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Відповідно до Сімейного Кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.11.2011, по батькові дитини повинно відповідати власному імені батька.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України, з дійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Враховуючи викладене, а також виходячи з інтересів неповнолітньої дитини, суд вважає необхідним внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №06, складеного Бабаївською селищною радою Харківського району Харківської області 25 січня 2007 року, а саме: в графі «батько» записати « ОСОБА_1 , громадянин України», виключивши відомості про ОСОБА_4 як батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інші відомості залишити без змін.
Виходячи з вимог, передбачених ст. 134 СК України, після внесення відповідних змін до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №06, складеного Бабаївською селищною радою Харківського району Харківської області 25 січня 2007 року, орган державної реєстрації актів цивільного стану видає нове Свідоцтво про народження.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 110, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)- задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Внести до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №06, складеного Бабаївською селищною радою Харківського району Харківської області 25 січня 2007 року, наступні зміни: в графі «батько» записати « ОСОБА_1 , громадянин України», виключивши відомості про ОСОБА_4 як батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інші відомості залишити без змін та видати нове Свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Відповідач: Служба у справах дітей та сім'ї Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 43956718, місцезнаходження - 62459, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Бульварна, 12.
Третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 41404009, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Культури, 2Б.
Повне рішення складено 03 червня 2021 року.
Суддя Т.В. Бобко