справа № 631/352/21
номер провадження 2/631/499/21
04 жовтня 2017 року
Нововодолазький районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
при секретарі Євсюковій О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в селищі міського типу Нова Водолага Харківської області заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого за договором про надання юридичних послуг діяла ОСОБА_2 , про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Харківської області до ОСОБА_1 «Про вилучення автомобіля», -
У червні 2016 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання юридичних послуг «Про перегляд судового рішення з нововиявленими обставинами», на обґрунтування якої вона зазначила, що заочним рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 грудня 2014 року по справі № 2/631/261/14 за позовом Департаменту соціального захисту населення Харківської області до ОСОБА_1 про вилучення автомобіля, позов задоволено. Суд зобов'язав ОСОБА_1 повернути Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації автомобіль ЗАЗ - SENS, 2012 року випуску, колір - червоний, державний номер - НОМЕР_1 , який залишився після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 . Задовольняючи позов Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, суд зазначив, що спірні відносини щодо повернення наданого інваліду у якості гуманітарної допомоги автомобіля виникли на час дії постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 19 липня 2006 року «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», що набула чинності 09 серпня 2006 року. На момент смерті інваліда ОСОБА_3 , діяв Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19 липня 2006 року зі змінами, чинними на момент ухвалення рішення, відповідно до якого іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства. В іншому разі автомобіль повертається /вилучається/ головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті. Згідно пункту 41 цього Порядку, чинного на момент ухвалення рішення, після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, - крім випадків, зазначених в абзацах першому - п'ятому пункту 16 цього Порядку, повертається /вилучається/ головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості автомобіля. Відповідно до Закону України № 426 - VIII від 14.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни», встановлено, що після смерті інваліда, дитини - інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина - інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їх сімей, спадкоємців передається їм у власність безоплатно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері соціального захисту населення у порядку, визначеному КМУ. Прикінцевими положеннями вказаного Закону встановлено зворотність в часі дії норми цього Закону щодо передачі безоплатно у власність членів сім'ї, спадкоємців автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення. Нововиявленою обставиною по даній справі є прийняття Закону України № 426- VIII від 14 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни», встановлено, що після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інваліда були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їх сімей, спадкоємців передається їм у власність безоплатно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері соціального захисту населення у порядку, визначеному КМУ. Прикінцевими положеннями вказаного Закону встановлено зворотність в часі дії норми цього Закону щодо передачі безоплатно у власність членів сім'ї, спадкоємців автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення. На підставі вищезазначеного закону Постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 07 жовтня 2015 року «Про внесення змін до пункту 41 «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», абзац сьомий пункту 41 викладений в наступній редакції: Після смерті інваліда, дитини - інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина - інвалід були забезпечені через головне управління соціального захисту населення, за бажанням членів їх сімей, спадкоємців передається їм у власність безоплатно за рішенням Мінсоцполітики. У разі відсутності членів сім'ї, спадкоємців або в разі небажання членів сім'ї, спадкоємців отримати автомобіль, такий автомобіль повертається головному управлінню соціального захисту населення. Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 30 грудня 2015 року «Про внесення змін до «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» внесені зміни до абзацу першого пункту 16 Порядку та абзацу сьомого пункту 41 Порядку. Абзац перший пункту 16 викладений в наступній редакції: Інваліду, законному представнику недієздатного інваліда чи дитини інваліда автомобіль, переданий безоплатно чи на пільгових умовах, за їх бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті інваліда, дитини-інваліда такий автомобіль може бути безоплатно переданий у власність члену його /її/ сім'ї/ за бажанням такого члена сім'ї, який на час смерті інваліда були зареєстровані за місцем реєстрації інваліда, дитини-інваліда. Дата встановлення нововиявлених обставин - це дата прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 1149 від 30 грудня 2015 року «Про внесення змій до «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями». Згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону № 426- VIII встановлено, що норми цього Закону щодо передачі безоплатно у власність членів сім'ї спадкоємців автомобіля, визнаного гуманітарного допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, поширюються також на випадки, коли смерть інваліда, дитини-інваліда та звернення членів сім'ї до органів соціального захисту населення про залишення їм автомобіля без сплати податків і зборів відбулися до набрання чинності цим Законом. Вказана обставина має істотне значення для вирішення даного спору і дає підстави рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 грудня 2014 року скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. Тому просила скасувати заочне рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 грудня 2014 року по справі № 2/631/261/14 за позовом Департаменту соціального захисту населення Харківської області до ОСОБА_1 про вилучення автомобіля та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити Департаменту соціального захисту населення Харківської області в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про вилучення автомобіля.
Розпорядженням керівника апарату суду № 533 від 25.08.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи й згідно відповідному протоколу справу передано до розгляду головуючому судді Мащенко С. В.
Представник заявника ОСОБА_2 , що діє на підставі договору про надання юридичних послуг, у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву, зареєстровану під вхідним № 2592/17-вх від 04.10.2017 року, з проханням справу розглянути за її відсутності, зазначивши, що заяву підтримує в повному обсязі, просить її задовольнити.
Представник Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної Державної адміністрації Машталір В. М., що діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заперечення, зареєстровані під вхідним № ЕП-525/17-вх від 03.10.2017 року, зазначивши, що заочним рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 09.12.2014 позов Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації задоволено та ОСОБА_1 зобов'язано повернути автомобіль ЗАЗ-SENS, 2012 року випуску, колір - червоний, державний номер - НОМЕР_1 , який залишився після смерті інваліда - ОСОБА_3 , Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації у повному комплекті. Зазначене рішення суду ґрунтується на нормі, зазначеній у пункті 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19 липня 2006 року (зі змінами), відповідно до якого іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. Як на нововиявлену обставину, позивач посилається на постанову Кабінету міністрів України від 30,12.2015 № 1149, якою внесено зміни до пункту 16 та 41, Порядку забезпечення інвалідів автомобілями. Але, зазначені зміни жодним чином не стосуються спірних правовідносин враховуючи наступне. Пунктом 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 999 унормовані питання, які стосуються автомобілів, визнаних гуманітарною допомогою. Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку -з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Згідно абзацу першого пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями за бажанням інвалідів головні управління соціального захисту можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Автомобілями, отриманими головними управліннями як гуманітарна допомога, інваліди (за їх бажанням або за бажанням законних представників недієздатних інвалідів), діти - інваліди (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку в головних управліннях соціального захисту та управліннях виконавчої дирекції, забезпечуються безоплатно в порядку черговості. Автомобіль, яким був забезпечений ОСОБА_3 , є різновидом соціальної допомоги у вигляді забезпечений автомобілем, а не гуманітарною допомогою. Тому до спірних правовідносин не має відношення пункт 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями. Спір, що виник, унормований пунктом 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями. Що стосується змін, що внесені до пункту 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, то вони теж не спростовують обов'язку позивача повернути автомобіль враховуючи те, що стосуються автомобілів строк експлуатації яких більше 10 років. Враховуючи наведене, нововиявлені обставини, зазначені позивачем, жодного значення для вирішення даного спору не мають і не можуть бути підставою для скасування рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 09.12.2014 року. Просила у задоволенні заяви відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін по справі свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.
Крім того, абзацом 1 пункту 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» визначено, що заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні з повідомленням заявника та осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання. Неявка цих осіб при їх належному повідомленні не є перешкодою для розгляду заяви.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання заявником, його представником та представником позивача у справі особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути заяву у її відсутність.
Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, на які сторона заявника посилалась як на підставу своїх вимог та представник позивача при їх невизнанні, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази у справі, - суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.
Заочним рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 09.12.2014 року позов Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про вилучення автомобіля задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації автомобіль марки «ЗАЗ - SENS», 2012 року випуску, колір - червоний, державний номер - НОМЕР_1 , який залишився після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 інваліда - ОСОБА_3 .
Згідно заяви ОСОБА_1 , від 18.04.2013 року на ім'я директора Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації Захуцького О. В., ОСОБА_1 з умовами отримання та порядком експлуатації автомобіля, вимогами пункту 16 постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» ознайомлений.
Згідно свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_2 ), виданого 26.11.2013 року Ордівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Ордівка Нововодолазького району Харківської області, про що складено відповідний актовий запис № 11.
Відповідно до довідки Ордівського сільського голови Нововодолазького району Харківської області від 26.11.2013 року № 257, ОСОБА_1 дійсно проживав і був зареєстрований на час смерті батька ОСОБА_3 за місцем його простійного проживання і реєстрації: АДРЕСА_1 .
Як убачається з акту, складеного завідуючою сектором по обслуговуванню інвалідів, ветеранів війни та праці Кобець А. Є. та головним спеціалістом сектору по обслуговуванню інвалідів, ветеранів війни та праці Тимченко В. Г. від 11.07.2014 року, в телефонній розмові 10.07.2014 року ОСОБА_1 повідомив, що він не має можливості викупити автомобіль ЗАЗ-SENS, 2012 року випуску, який було йому запропоновано викупити після смерті його батька ОСОБА_3 . Зі слів ОСОБА_1 повертати автомобіль він відмовляється.
З аналізу заяви про перегляд заяви за нововиявленими обставинами вбачається, що ними, на погляд представника заявника, є саме: прийняття Закону України № 426- VIII від 14 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни».
Порядок здійснення провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами регламентований главою 4 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Як убачається з положень частини першої статті 361 Цивільного процесуального кодексу України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Безпосередньо перелік правових підстав для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами визначений положеннями частини другої статті 361 Цивільного процесуального кодексу України та є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Зокрема, однією з них є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи /пункт 1 частини другої статті 361 Цивільного процесуального кодексу України/.
Як убачається з роз'яснень, наданих у абзаці 1 пункту 1, абзаці 1 пункту 3 та абзацах 1-4 пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" № 4 від 30.03.2012 року, передбачений главою 4 розділу V ЦПК перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
З урахуванням наведеного, обставини, на які у своїй заяві посилається представник ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого за договором про надання юридичних послуг діє ОСОБА_2 , не є в розумінні діючого цивільного та цивільного процесуального законодавства нововиявленими, а тому заяву слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" № 4 від 30 березня 2012 року, частиною 2 статті 11, частиною 2 статті 11-1, частинами 1 та 2 статті 14, частиною 3 статті 38, частиною 1 статті 42, частиною 2 статті 208, частинами 4 і 5 статті 209, частиною 1 статті 223, пунктом 17 частини 1 статті 293, частиною 2 статті 294, частиною 1 статті 296, статтями 361 - 365 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (із змінами та доповненнями),-
Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого за договором про надання юридичних послуг діяла ОСОБА_2 , про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Харківської області до ОСОБА_1 «Про вилучення автомобіля» залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не скасовано судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.
Вступну та резолютивну частини рішення було ухвалено, складено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті 04.10.2017 року.
Повний текст рішення було виготовлено та підписано суддею 05.10.2017 року.
Суддя: С. В. Мащенко