г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1080/21
Номер провадження 1-кп/213/201/21
Іменем України
03 червня 2021 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020040230001945 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у м. Апостолове Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, дітей не має, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
18.12.2020 року приблизно о 23:15 годин по сухому асфальтному покриттю пр. Південний з боку ПАТ «ПГЗК» в напрямку вул. Чумацький шлях в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу рухався автомобіль «ЗАЗ-11022», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 . В цей же час в по проїзній частині вул. Переяславська, з боку вул. Будівників, в напрямку вул. Добролюбова рухався автомобіль «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 . В ході подальшого руху, під час проїзду регульованого перехрестя пр. Південний та вул. Переяславська, водій ОСОБА_4 відволікся від керування транспортним засобом та, не побачивши червоний сигнал світлофора, продовжив рух через перехрестя, таким чином порушив вимоги п. 1.5, 2.3б) 8.7.3 е) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими:
- «1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
-«2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;.
-«8.7.3 Сигнали світлофора мають такі значення: е)червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух».
В наслідок порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання ДТП, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «ЗАЗ-11022», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався через вищевказане перехрестя на зелений сигнал світлофора.
Під час ДТП пасажир автомобіля «ЗАЗ-11022» - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була травмована та отримала тілесні ушкодження у вигляді: закрита травма черевної порожнини, розрив великого сальника, гематома брижі, забійна рана обличчя, садна грудної клітини і верхніх кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи №386 від 26.03.2021 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. П.2.1.3.л «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину визнав повністю, пояснивши суду, що дійсно 18 грудня 2020 року приблизно о 23.15 год., він рухався на автомобілі «ЗАЗ» з пасажиром в салоні - ОСОБА_7 , по пр. Південному у м. Кривому Розі в напрямку з боку ПГЗК на вул. Чумацький шлях, і під час проїзду регульованого перехрестя пр. Південний та вул. Переяславська, відволікся та не побачив, що вже загорівся червоний сигнал світлофора і продовжив рух через перехрестя, на яке в цей час в'їзджав автомобіль «Mazda 6», і допустив зіткнення з ним. При цьому ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження. У скоєному щиро розкаюється, зазначив, що заподіяну потерпілій матеріальну шкоду він відшкодував.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Підводячи підсумок викладеному, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання суд виходить із ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, та особистості обвинуваченого, який характеризується позитивно, не працює, неповнолітніх дітей не має, судимим не був, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, шкода, заподіяна потерпілій відшкодована у повному обсязі, у зв'язку з чим потерпіла майнових претензій до обвинуваченого не має, просила суворо не карати, про що написала письмову заяву, а також враховує обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відповідно до ст.66 КК України відносить щире каяття.
При цьому обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Також суд враховує досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України, у відношенні обвинуваченого, відповідно до якої ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як середній, та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється також як середній, у зв'язку з чим орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі або обмеження волі можливо та не становить небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, у разі якщо суд дійде до висновку про можливість звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, то доцільно покласти на засудженого додаткові обов'язки, передбачені ст.76 КК України щодо працевлаштування або звернення до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштування.
Із врахуванням викладеного суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, однак із звільненням його від відбування основного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.ст.75,76 КК України, оскільки тільки таке покарання буде відповідати тяжкості скоєного ним злочину і сприятиме його виправленню.
Також суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Питання речових доказів та документів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
Приймаючи до уваги положення ч.2 ст.124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта на загальну суму 4903,50 гривень.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення, буде періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого мешкання, роботи або навчання, не буде виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного або працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну роботу.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 4903 (чотири тисячі дев'ятсот три) гривні 50 копійок.
Речові докази:
-DVD диск «Vider DVD+RW4x 4.7 Gb 120 min» /а.с.79, т.2/ залишити в матеріалах кримінального провадження;
-автомобіль «ЗАЗ 11022», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно зі зберігальною розпискою /а.с.26, т.2/ переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , залишити останньому за належністю;
-автомобіль «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під який згідно зі зберігальною розпискою /а.с.22, т.2/ переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , залишити останньому за належністю.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду із відповідною заявою.
Головуючий ОСОБА_1