Справа №568/128/20
Провадження №2/568/508/21
02 червня 2021 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:
судді Сільман А.О.
секретаря судового засідання Саган В.В.
за участю:
прокурора Сабада А.М.
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури Місюка Віталія Миколайовича в інтересах держави в особі Радивилівської міської ради Рівненської області
до ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне некоменційне підприємство «Радивилівська центральна міська лікарня» Радивилівської міської ради Рівненської області
про відшкодування витрат за перебування потерпілих від злочину на стаціонарному лікуванні,
Прокурор звернувся до суд з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Радивилівської міської ради грошові кошти в сумі 35904,94 грн, які були затрачені КП«Радивилівська центральна міська лікарня» на лікування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потерпілим від кримінального правопорушення.
В обґрунтування позову послався на те, що ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 29.05.19 р. кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, закрито на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням винного з потерпілими.
Зазначає, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілі перебували на стаціонарному лікуванні КП «Радивилівська центральна міська лікарня», загальна вартість якого становить 35904,94 грн. Кошти, витрачені на стаціонарне лікування, на даний час Радивилівській міській раді не відшкодовано, а тому, згідно із ст. 1206 ЦК України підлягають відшкодуванню у примусовому порядку.
Ухвалою від 24.03.21 р. позовну заяву прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 20.04.21 р. підготовче засідання відкладено на 12.05.21 р.
Ухвалою від 12.05.21 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.06.21 р.
В судове засідання позивач, відповідач та третя особа не з'явились, причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою та поштовим відправленням.
Комунальне некоменційне підприємство «Радивилівська центральна міська лікарня» Радивилівської міської ради Рівненської області звернулось в суд заявою про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні прокрор підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити.
Враховуючи, що в жодне судове засідання сторони не з'являлись, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надходило, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи без участі сторін.
Суд, дослідивши подані докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, враховує наступне.
При зверненні до суду з даним позовом прокурор обгрунтував наявність інтересів держави в особі Радивилівської міської ради, якою понесені витрати на лікування потерпілих від злочину, підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави у справі, оскільки міська рада не вжила заходів для звернення до суду із позовом про відшкодування понесених витрат закладом охорони здоров'я, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави.
Прокурором дотримано вимоги Закону України «Про прокуратуру», а тому є достатньо підстав для звернення в суд з даним позовом в інтересах держави.
Судом встановлено, що ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 29.05.19 р. у справі № 568/336/19 встановлено, 20 січня 2019 року, приблизно о 3 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки "ВАЗ 210994-20", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на автодорозі Т-0302 сполученням Піща-Шацьк-Володимир-Волинський-Горохів-Козин-Берестечко - до М06 (автодорога «Київ-Чоп»), в порушення вимог п.п. 2.3.6, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, проявивши неуважність, під час керування джерелом підвищеної небезпеки, не переконавшись, що зміна напрямку руху керованого ним транспортного засобу буде безпечна і не створить перешкод або небезпеки для інших учасників руху, допустив виїзд автомобіля за межі проїжджої частини у кювет по ходу руху, з подальшим перекиданням.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки "ВАЗ 210994-20", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому лівої ключиці зі зміщенням, осаднення шкірних покривів лівого стегна.
Крім того, в результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки "ВАЗ 210994-20", реєстраційний номер НОМЕР_1 , - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: множинних розривів печінки, розриву додаткової долі селезінки, внутрішньочеревної кровотечі, закритого перелому обох ключиць, компресійного перелому тіла грудного Т12-L1, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, осаднення шкірних покривів тильної поверхні лівої та правої кисті, рвана рана по передній поверхні правої гомілки, масивної підшкірної гематоми нижньої третини гомілки та стопи, рваної рани зовнішньої поверхні правої стопи.
Ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 29.05.19 р. у справі № 568/336/19, кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими. Вказана ухвала набрала законної сили.
Згідно довідки КП «Радивилівська районна лікарня» №117 від 04.04.19 р. потерпіла ОСОБА_3 з 20.01.19 р. по 25.01.19 р. знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні анестозіології та інтенсивної терапії, з 26.01.19 р. по 05.02.19 р. на стаціонарному лікуванні хірургічного відділення. Потерпіла ОСОБА_2 була госпіталізована у хірургічне відділення.
Загальна сума витрат на лікувальння потерпілих в стаціонарі Радивилівської міської лакарні становить 35904,94 грн., яка складається з витрат на харчування, медикаменти, теплопостачання та інше.
Станом на день звернення до суду з позовом та розгляду справи, відповідачем кошти на лікування потерпілих не відшкодовано.
Частиною 3 статті 1206 ЦК України визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
За змістом статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти від відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди, як умисними, так і необережними діями. Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.
Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою КМУ від 16 липня 1993 року № 545.
Згідно з пунктом 2 Порядку, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку.
Згідно з статутом Комунального некомерційного підприємства «Радивилівська районна лікарня» ("Радивилівська центральна міська лікарня"), підприємство є лікувальним закладом охорони здоров'я комунальним некомерційним підприємством, що надає медичні послуги в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим статутом.
Таким чином, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив злочин, внаслідок якого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували на лікуванні у КНП «Радивилівська районна лікарня» (КНП "Радивилівська центральна міська лікарня"), яке є закладом охорони здоров'я та яким було витрачено кошти в сумі 35904,94 гривень, що підтверджено належними та допустимими доказами, які знаходяться у матеріалах справи.
За таких обставин, відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілих.
Враховуючи те, що кримінальне провадження відносно позивача закрито, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими, тобто з нереабілітуючих підстав, відповідач зобов'язаний відшкодувати до місцевого бюджету витрати КНП «Радивилівська центральна міська лікарня» Радивилівської міської ради, понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення.
За змістом статті 129 КПК України обвинувачений у кримінальному провадженні звільняється від цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану злочином, у разі встановлення судом відсутності події кримінального правопорушення.
Отже, в усіх інших випадках, у тому числі і у разі, коли потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення питання про цивільно-правову відповідальність вирішується на загальних підставах.
Аналогічна правова позиція відображена в постанові від 19 червня 2019 року Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду в справі № 295/2579/17.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Радивилівської міської ради, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути до місцевого бюджету понесені витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину в сумі 35904,94 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати по справі слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 141, 264-268 ЦПК України, суд
Позовну заяву Заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Радивилівської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за перебування потерпілих від злочину на стаціонарному лікуванні - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Рівненської міської ради (м. Радивилів, вул. І. Франка, 11) для зарахування на рахунок місцевого бюджету 35904,94 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 2102 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 04.06.21року.
Суддя А.О. Сільман