Номер провадження: 22-ц/813/4352/21
Номер справи місцевого суду: 521/15236/20
Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
25.05.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Дерезюк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Горбачової Наталії Володимирівни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом,
У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом, після смерті своїх батьків. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла й мати ОСОБА_5 . Після смерті батьків відкрилася спадщина на вищевказану квартиру. Позивач є єдиним спадкоємцем. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2020 року позивачу визначено додатковий строк - три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У вересні 2020 року позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовив, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи на квартиру. Оскільки позивач навіть уяви не має де вони знаходяться, вона вимушена звертатися з цим позовом до суду.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 26,3кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Горбачова Наталія Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Задовольняючи позов, визнаючи за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 26,3 кв. м. в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд першої інстанції виходив з того, що зібрані у справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи вказують на наявність підстав для задоволення позову.
Проте погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна.
Судом встановлено, що:
- ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (« ОСОБА_6 » - рос.) є батьками позивача ОСОБА_7 (« ОСОБА_8 » (« ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 актовий запис №2179, повторно виданим Відділом РАГС виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів міста Одеси від 25 липня 1995 року (а.с.14);
-04.01.1986 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 », про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 актовий запис №05, виданого палацом одружень м.Одеса (а.с.15);
-відповідач є дочкою позивача, що підтверджується копією свідоцтва про її народження, серії НОМЕР_3 , актовий запис №243 та копією свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_4 , актовий запис №487, тобто спадкоємцем п'ятої черги за законом (а.с.18-19);
-згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна №21718 від 24.10.1997р, укладеного на Одеській товарній біржі, її батьку - ОСОБА_4 та її матері - ОСОБА_11 належала квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 26,3 кв.м., корисною площею 26,3 кв.м., житловою площею 16,4 кв. м. Право власності на квартиру зареєстроване в ОМБТІ та РОН 31.10.1997 року за №233пр. стр.200, реєстр 486 (а.с.22-24);
- ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_5 , актовий запис №5418, виданого 04.06.2012р. Відділом реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Одеського міського управління юстиції (а.с.12);
-після його смерті спадкоємцями були - позивач, її мати - ОСОБА_5 та ОСОБА_12 - син спадкодавця, які у встановлений законом строк спадщину не прийняли;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_6 , актовий запис №6858, виданого 13.07.2013р. Відділом реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Одеського міського управління юстиції (а.с.13);
-після смерті ОСОБА_14 відкрилася спадщина на Ѕ її частку у вищевказаній квартирі, яку позивач та ОСОБА_15 не прийняли;
- ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.110);
-рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 20 серпня 2020 року у справі №521/12007/20 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Писаренка Євгена Сергійовича, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визначено ОСОБА_2 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 та після смерті її матері - ОСОБА_16 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 - протягом трьох місяців, які обчислюються з моменту набрання рішенням суду законної сили. Цим рішенням встановлено, що спадкові справи після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_17 не відкривалися (а.с. 54-56);
-отримавши вказане рішення суду, позивач звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Писаренка Є.С. із заявами про прийняття спадщини та були заведені спадкові справи щодо майна ОСОБА_4 та ОСОБА_17 , що підтверджується витягами про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с.48-49);
-листами приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Писаренка Є.С. від 22.10.2020 року позивачу роз'яснено про необхідність надання оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, а у разі їх відсутності звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування (а.с.51-52).
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).
Як вбачається з доданих до апеляційної скарги документів, ОСОБА_1 будучи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_18 у передбачений законом строк - 28.09.2019 року подала заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 свого чоловіка, який в свою чергу будучи зареєстрованим разом з батьками у квартирі АДРЕСА_1 на час смерті кожного з батьків, прийняв спадщину, що в розумінні п.п. 3.21, 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину. Не отримання ОСОБА_18 за життя свідоцтва про право на спадщину після смерті батьків не позбавило його права на спадщину. На час смерті ОСОБА_19 08.05.2019 року з ним у квартирі АДРЕСА_1 проживала його дружина ОСОБА_1 , яка продовжує проживати в цій квартирі і на даний час.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25.05.2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Горбачової Наталії Володимирівни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Писаренка Євгена Сергійовича, ОСОБА_3 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яким було визначено ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батьків: ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 протягом трьох місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили - скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові з підстав незалучення до участі у справі належного відповідача - ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_19 , який в свою чергу будучи зареєстрованим проживав разом з батьками у квартирі АДРЕСА_1 на час смерті кожного з батьків і тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину після смерті кожного з них. Апеляційний суд набув висновку, що не отримання ОСОБА_20 за життя свідоцтва про право на спадщину після смерті батьків не позбавило його, як спадкоємця, що фактично прийняв спадщину, право на спадщину. На час смерті ОСОБА_19 08.05.2019 року з ним у квартирі АДРЕСА_1 проживала його дружина ОСОБА_1 , яка продовжує проживати в цій квартирі і на даний час.
Претендуючи на спадщину після смерті батьків: ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, зазначивши в якості відповідача свою дочку (внучку спадкодавців) - ОСОБА_3 , яка у встановленому порядку спадщину не прийняла і не є належним відповідачем в даному спорі. Одночасно позивач не залучила до участі у справі належного відповідача - ОСОБА_1 , яка фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, який в свою чергу прийняв спадщину після смерті батьків ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Отже, незалученням в порядку передбаченому статтею 51 ЦПК України ОСОБА_1 , в якості відповідача при вирішенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, були порушені процесуальні права ОСОБА_1 , передбачені статтями 42,49 ЦПК України.
У зв'язку із цим формальне визначення сторін у справі, між якими спір відсутній, і не визначення належного складу сторін є порушенням вимог закону.
Суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних повноважень залучати до участі у справі в якості відповідача особу, яка не була залучена в якості відповідача під час розгляду в суді першої інстанції.
За таких обставин, рішення суду не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом - без задоволення.
Доводи, які наведені у відзиві на апеляційну скаргу фактично підтверджують наявність спору між ОСОБА_2 , яка претендує на спадкове майно, що залишилося після смерті її батьків та ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка і брата ОСОБА_2 - ОСОБА_21 , який в свою чергу за життя прийняв спадщину після смерті батьків, але не отримав свідоцтво про право на спадщину - квартиру АДРЕСА_1 і право якої на спадщину не визнається ОСОБА_2 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Горбачової Наталії Володимирівни - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом - залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений: 02.06.2021 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
О.В. Князюк