Справа № 653/4139/20
Провадження № 2/653/36/21
іменем України
(заочне)
05 березня 2021 року
Генічеський районний суд Херсонської області у складі головуючої судді Ковальчук Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Куртуметової Е.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Генічеську цивільну справу за позовом Державного агентства рибного господарства України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 18881,73 грн,
встановив:
Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство), в інтересах якого діє завідувач сектору юридичної роботи Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль) Степченков Віталій Дмитрович, звернулось до суду в інтересах держави з вказаним позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Озерянської сільської ради майнову шкоду у розмірі 18881,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачі у травні 2020 року займались незаконним ловом риби забороненими знаряддями лову, чим завдали шкоду у вказаному розмірі.
В судові засідання, призначені на 15 лютого та 5 березня 2021 року, учасники справи не прибули.
Відповідачі відзивів на позов не подали.
Від Держрибагентства до суду надійшло клопотання, в якому воно просить судові засідання проводити без його представника, та вказує, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Судом було зроблено запити до Генічеської міської ради та Управління ДМС у Херсонській області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідачів.
Згідно з листом Генічеської міської ради від 05.01.2021 № 02-02-20-07/2269 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами запитів суду до Генічеської міської ради та Управління ДМС у Херсонській області місце реєстрації ОСОБА_1 не встановлено.
Згідно з постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 14 вересня 2020 року у справі № 653/1558/20 про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачам судом рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленнями про вручення були направлені копії позовної заяви та доданих до неї документів, ухвали про відкриття провадження у справі з інформацією про дату, час та місце розгляду справи, призначеного на 15 лютого 2021 року, та судові повістки. Однак, ці поштові відправлення вручені адресатам не були та повернуті Укрпоштою до суду з позначками на конвертах «за закінченням встановленого строку зберігання».
Про судове засідання, призначене на 5 березня 2021 року, відповідачі були повідомлені через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України у зв'язку із обмеженням коштів на поштові відправлення.
За правилами, встановленими п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Зважаючи на викладені обставини, суд вважає, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи, що відповідачі в судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про його дату, час та місце, про причини неявки суд не повідомили, відзивів на позов не подали, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши обґрунтованість позовної заяви, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив такі обставини.
Відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895 (далі - Постанова КМ України № 895), Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
Відповідно до п. 7 Постанови КМ України № 895 Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 894 «Питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства» Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та, зокрема, мають такі повноваження: визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Отже, Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
14 вересня 2020 року суддею Генічеського районного суду Херсонської області було винесено постанову у справі № 653/1558/20 про адміністративне правопорушення. За змістом цієї постанови ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 04 травня 2020 року о 03 год. 30 хв. в Утлюцькому лимані в районі с. Приморське здійснювали незаконний лов риби забороненими знаряддями лову ятером, у кількості 1 одиниця, не маючи спеціального дозволу на промисел, чим порушили п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», виловили рибу - бички, у кількості 357 особин (загальною вагою 4 кг), креветку, у кількості 5667 особин (загальною вагою 6 кг), таким чином завдали шкоди рибним ресурсам на суму 18881,73 грн, чим порушили вимоги ст. 63 Закону України «Про тваринний світ». При складанні протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину у скоєнні правопорушення визнали повністю. Суддя дійшов висновку про вчинення зазначеними особам правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП, однак провадження у справі було закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова набрала законної сили 25 вересня 2020 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлений факт незаконного добування відповідачами риби, а також винність їх дій.
Завдана відповідачами шкода також підтверджується наданими суду позивачем копіями протоколів про адміністративні правопорушення від 04 травня 2020 року № 019435/222 та № 019436/223, описом водних живих ресурсів, знарядь лову, іншого майна, вилученого у ОСОБА_1 , розрахунком матеріального збитку.
За змістом ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть, зокрема, особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
Постановою КМ України від 21 листопада 2011 року № 1209 затверджені такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів.
Розмір матеріальних збитків, що був визначений у відповідності до такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної відповідачами, становить 18881,73 грн. (відшкодування за 1 бичка становить 34 грн: 357 ос. х 34 грн = 12138 грн; відшкодування з 1 креветку становить 1,19 грн: 5667 ос. х 1,19 грн = 6743 грн; всього: 12138 = 3743,73 = 18881,73 грн).
Частиною 1 статті 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлено водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Відповідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ч. 1 ст. 1190 ЦК України).
За змістом ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Так, місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди, зокрема за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позивачем доведено факт завдання шкоди відповідачами та її розмір внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Кошти з відповідачів у рахунок відшкодування шкоди потрібно стягнути на користь Озерянської сільської ради.
За подання позову Держрибагенством сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір належить покласти на відповідачів та стягнути з кожного з них на користь позивача кошти у сумі 1051 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 12, 77 - 82, 141, 258, 259, 264 - 265, 259, 263 - 265, 280 - 282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Державного агентства рибного господарства України (Держрибагентство) задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Озерянської сільської ради кошти (р/р UА088999980333109331000021120, отримувач: УК у Генічес р-ні/с Озеряни/24062100, код ЄДРПОУ 37934859, Казначейство України (ЕАП), код платежу 24062100) у сумі 18881,73 грн. в рахунок відшкодування завданої шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль) (код ЄДРПОУ 41157474, ДКС України, м. Київ, р/р UА 298201720343110003000098918) судовий збір у сумі 1051,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль) (код ЄДРПОУ 41157474, ДКС України, м. Київ, р/р UА 298201720343110003000098918) судовий збір у сумі 1051,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, форма і зміст якої, повинні відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Генічеського районного суду Н. В. Ковальчук