Справа №463/6126/21
Провадження №2/463/1347/21
про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2021 року року суддя Личаківського районного суду м. Львова Стрепко Н.Л., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: голова Державної служби України з безпеки на транспорті Прокопчук Єгор Олександрович про визнання протиправним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним його звільнення з посади старшого державного інспектора відділу адміністрування Департаменту надання адміністративних послуг на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті та поновлення його на займаній посаді; про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, що станом на 2 червня 2021 року становить 8033,6 грн., а також судових витрат на професійну правову допомогу.
Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 2 червня 2021 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких визначено суддю Стрепка Н.Л.
Даний позов підсудний Личаківському районному суду м. Львова відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України, оскільки місце проживання позивача знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Личаківського району м. Львова.
Разом з тим, вивчивши матеріали позову, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів позову ОСОБА_1 , у такому відсутня квитанція про сплату судового збору, в позовній заяві останній зазначає, що звільнений від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Так дійсно відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас, норми вказаного закону не містять пільг щодо оплати судового збору за вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, оскільки з наведеного вище положення вбачається, що позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових правовідносин, за загальним правилом не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у наведених двох категоріях справ.
Основні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових правовідносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання та структуру заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці», а також розроблена відповідно до нього Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.
Середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки (частина п'ята статті 235 КЗпП України) не є ані основною, ані додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною або компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто не входить до структури заробітної плати.
До аналогічних висновків приходить також Верховний Суд у постанові Великої Палати від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 (провадження 12-301гс18), ухвалі від 22 липня 2019 року у справі №488/769/17 (провадження №61-12866 ск 19) та постанові від 6 квітня 2020 року у справі №243/9875/17 (провадження № 61-46715св18).
Відтак судовий збір за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку підлягає сплаті позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому пунктом 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.
Оскільки позивачем ОСОБА_1 заявлено позовну вимогу майнового характеру, а саме вимогу про стягнення коштів розмірі 8033,6 грн., відтак суд приходить до висновку, що останньому необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн. Відтак ОСОБА_1 необхідно представити суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 908 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки така не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України та зобов'язати позивача ОСОБА_1 усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали, представивши суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 908 грн.
У випадку неусунення недоліків позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: голова Державної служби України з безпеки на транспорті Прокопчук Єгор Олександрович про визнання протиправним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали, а саме: представити суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 908 грн.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали. У випадку їх не усунення позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: 03135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39816845.
Третя особа: голова Державної служби України з безпеки на транспорті Прокопчук Єгор Олександрович, місце праці: 03135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14.
Суддя: Стрепко Н.Л.