Справа № 522/16957/20
Провадження № 2/522/737/21
26 травня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання- Звонецької І.М.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд збільшити розмір аліментів, який було встановлено рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2015 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000,00 грн. щомісячно.
Мотивує свої вимоги тим, що наразі розмір аліментів не дозволяє позивачу в повній мірі забезпечити повноцінне утримання дитини, в зв'язку з чим вважає доцільним збільшити розмір аліментів у твердій сумі до розміру 6000,00 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на утримання сина у зв'язку з його навчанням у загальноосвітній школі, а також у «Комп'ютерній Академії Шаг» у розмірі 25779,00 грн.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2020 року провадження по справі відкрито.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2020 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено.
03.02.2021 року до суду надійшов лист від Державної прикордонної служби, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_4 29.10.2017 року виїхав за межі України. Іншої інформації про перетин кордону немає.
03.03.2021 року позивачем надано заяву про сповіщення відповідача за допомогою смс-сповіщення за відомим їй номером телефону відповідача.
У судове засідання призначене на 26 травня 2021 року сторони не з'явились. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання сповіщений належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик особи місцеперебування якого невідоме.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Із урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності відповідача по справі, сповіщеного належним чином.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, надавши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що сторони 05 лютого 2008 року розірвали шлюб, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про розірвання шлюбу.
Від даного шлюбу, у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дитина проживає разом з позивачкою. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2015 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000,00 грн. щомісячно.
Статтею 192 СК України передбачена можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст.185 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно матеріалів справи та пояснень позивача, які не спростовані відповідачем, останій виїхав на заробітки за межі України та має достатні доходи.
З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги про збільшення розміру аліментів ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дітей, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, а тому, підлягають частковому задоволенню в розмірі 6000,00 грн., яка на думку суду є справедливою та достатньою.
Щодо вимоги позивача щодо стягнення додаткових витрат на дитину, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Відповідно до п. 18Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, до передбаченої ст. 185 Сімейного кодексу України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо) можна притягти лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазначені або передбачувані витрати , тому їх необхідно визначити в твердій грошовій сумі.
Отже, законодавцем закріплено правило, відповідно до якого той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язанні брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається згаданою вище статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний огляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
З огляду на вказані вище вимоги Закону, позивачем мають бути доведені особливі обставини, які спонукали її до додаткових витрат на дитину.
Отже, понесені позивачкою витрати на оплату навчання сина в ТОВ «Мала комп'ютерна академія Шаг Одеса» не можливо розцінювати як особливі (виняткові) в розумінні ст.185 СК України обставини, оскільки рішення про відвідування доньки вказаної академії приймались позивачем свідомо і самостійно, без урахування думки відповідача.
Окрім того, суд враховує, що позивачем не надано будь-яких доказів, що необхідність даного навчання була б викликана особливими здібностями дитини, таким чином суд приходить до висновку, що в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2012 року по справі №1522/15575/12 та стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 6000 грн. (шість тисяч гривень) на місяць до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В іншій частині позовних вимог щодо стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення суду виготовлено 31.05.2021 року.
Суддя А.В. Науменко
26.05.21