Справа № 761/9295/21
Провадження № 2/761/7030/2021
14 травня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Пономаренко Н.В..
з участю секретаря: Бражніченко І.О.
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
У березні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в які просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини доходу з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, позивач є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідачем у зареєстрованому шлюбі не перебувала. За спільною заявою позивача і відповідача, поданою до органу реєстрації, на підставі п. 1 ч.2 ст. 125 СК України, ОСОБА_2 визнав себе батьком ОСОБА_3 , про що свідчить запис у Свідоцтві про народження.
При цьому зазначає, що змушена постійно нагадував відповідача про його обов'язок брати участь у вихованні дитини, про необхідність утримувати доньку. Зазначає, що відповідач лише інколи і в недостатній кількості надає фінансову підтримку на утримання Дитини.
У зв'язку з зазначеним, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просить задовольнити.
Ухвалою від 16.03.2021 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного провадження.
В судовому засідання позивач позовні вимога підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.
Відповідач в судовому засідання позов визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітнього дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про народження серії № НОМЕР_1 , виданого 22.12.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (а.с.3).
Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивач, як на підставу для його задоволення, вказувала, що відповідач лише інколи налає матеріальну допомогу на утримання їх спільної дитини, хоча вказаний обов'язок відповідача, як батька, передбачений ст. 180 СК України.
Водночас, доказів, які б свідчили як про безумовну відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання своєї малолітньої дитини, так і те, що він є непрацездатною особою, останнім до суду не надано.
Так, відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Тлумачення положень статті 180 СК України свідчить, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні,чи їх шлюб розірвано.
При цьому, аналіз глави 15 СК України дозволяє зробити висновок, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною другою статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст.. 7 Закону України « Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Згідно із з положеннями ч. 1, 2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) батька, матері має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини (стаття 12 Закону).
Згідно із ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В той же час, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, зокрема положення ст. 182 Сімейного кодексу України, згоду відповідача на сплату аліментів, що підтверджена його письмовою заявою, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня подачі позову - 11.03.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується відсутність перешкод для виконання відповідачем обов'язку по утриманню власної дитини, а також визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В порядку, визначеному 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в дохід держави в сумі 908 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 206, 229, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ст. ст. 179, 180-182 СК України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.03.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторін :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст складено 19.05.2020.
Суддя: