Справа № 761/30054/18
Провадження № 4-с/761/67/2021
13 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В
за участю секретаря: Бражніченко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за скаргою Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2» на дії Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталії Вікторівни про скасування постанови про арешт рахунків та зняття заборони на користування розрахунковими рахунками, стягувач: ОСОБА_1 , -
22 січня 2020 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла скарга Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2» на дії Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталії Вікторівни про скасування постанови про арешт рахунків та зняття заборони на користування розрахунковими рахунками, стягувач: ОСОБА_1 , в якій заявник просить суд: прийняти рішення яким постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу юстиції у місті Києві Руденко Н.В., (виконавче провадження за № 57885084) від 29.03.2019 року про арешт коштів боржника - Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2» , а саме : код банку НОМЕР_1 в АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві рр НОМЕР_2 код банку НОМЕР_1 в АТ «АЛЬФАБАНКУ» у м. Києві рр НОМЕР_3 - скасувати та зняти заборону на користування розрахунковими рахунками.
У скарзі зазначено, що в провадженні старшого державного виконавця Шевченківського відділу юстиції у місті Києві Руденко Н.В., знаходиться виконавче провадження за № 57885084 відкрите на підставі судового наказу № 761\30054\18 від 04.12.2018 року. В межах виконавчого провадження 29.03.2019 року старшим державним виконавцем була прийнята постанова згідно якої : накладено арешт на грошові кошти боржника Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2» , а саме : код банку НОМЕР_1 в АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві рр НОМЕР_2 код банку НОМЕР_1 в АТ «АЛЬФА-БАНКУ» у м. Києві рр НОМЕР_3 .
У скарзі вказано, що з часу прийняття старшим державним виконавцем вищезазначеної постанови Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2» позбавлений можливості здійснювати свою діяльність що на даний час фактично до його банкрутства та припинення діяльності. Арешт на розрахункові рахунки кооперативу призвело до не можливості виплати заробітної плати працівникам кооперативу, директору, бухгалтеру, охоронникам внаслідок чого останні так само звернулися до суду з позовами про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, що дана постанова фактично ставить подальше існування кооперативу під загрозу і фактично призводить до повного банкрутства та ліквідації. Заявник зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачені інші засоби для стягнення з боржника коштів, такими наприклад є накладення арешту на майно боржника. В той же час старший державний виконавець при прийнятті рішення про накладення арешту на рахунки кооперативу не здійснив жодних дій спрямованих на виявлення, опис та проведення оцінки майна боржника на яке можливо звернути стягнення.
Також зазначено, що 13.01.2020 року звернулися до старшого державного виконавця Шевченківського відділу юстиції у місті Києві Руденко Н.В., в якій ми просили старшого державного виконавця скасувати постанову про арешт коштів боржника. Однак станом на 22.01.2020 року будь якої відповіді на вказану заяву ми не отримали.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 10.05.2019 року вказану скаргу було прийнято до розгляду.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2020 року у цивільній справі за Відкрити провадження у цивільній справі за скаргою Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2», заінтересована особа: Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу юстиції у м.Київ Руденко Наталія Вікторівна, ОСОБА_2 про скасування постанови про арешт майна боржника та призначено до розгляду.
09.07.2020 року до суду надійшли пояснення на скаргу (Вхід. №56940) Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) у яких просять суд відмовити у задоволенні скарги ГБК «ЛАДА-2» про скасування постанови про арешт коштів боржника. Також зазначено, що На виконанні в відділі перебуває виконавче провадження АСВП № 57885084 з виконання виконавчого листа № 761/30054/18 від 04.12.2018 Шевченківського р/с м.Києва про стягнення з ГБК «Лада-2» боргу в сумі 38774,00 грн. (нарахована, але невиплачена заробітна плата) на користь ОСОБА_2 ..Державним виконавцем прийнято виконавчий документ до виконання та 11.12.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження». Копії постанов направлено сторонам. Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем направлено запити до відповідних установ для виявлення майна боржника. Вжитими державним виконавцем заходами виявити майно боржника, на яке можливо звернути стягнення у відповідності до Закону, не виявилось можливим (відповідно до вимог статті 48 Закону стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору). Згідно інформації отриманої від Державної фіскальної служби України боржник має розрахункові рахунки. 29.03.2019 державним виконавцем у відповідності до вимог статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), прийнято постанову про арешт коштів боржника в якій зокрема зазначено про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Згідно повідомлень банків грошові кошти на рахунках відсутні. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС України інформація про зареєстровані авто відсутня. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо зареєстрованого майна боржника відсутні.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.10.2020 року прийнято до розгляду цивільну справу за скаргою Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2», заінтересована особа: Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу юстиції у м.Київ Руденко Наталія Вікторівна, ОСОБА_2 про скасування постанови про арешт майна боржника. Призначено у справі судове засідання.
19.03.2021 року до суду надійшли додаткові пояснення скаржника Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2» щодо скарги на бездіяльність державного виконавця щодо скасування постанови про арешт коштів боржника з додатковими доказами, які суд відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України не бере до уваги, оскільки відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи (а.с. 86-96).
Заявник Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2» в судове засідання не з'явились, явку представника не забезпечив про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що в провадженні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП № 57885084 з виконання виконавчого листа №761/30054/18 від 04.12.2018 року Шевченківського районного суду м.Києва про стягнення з ГБК «Лада-2» боргу в сумі 38774,00 грн. (нарахована, але невиплачена заробітна плата) на користь ОСОБА_2 .
В межах виконавчого провадження 29.03.2019 року старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ Руденко Наталією Вікторівною прийнята постанова згідно якої: накладено арешт на грошові кошти боржника Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2» , а саме : код банку НОМЕР_1 в АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві рр НОМЕР_2 код банку НОМЕР_1 в АТ «АЛЬФА-БАНКУ» у м. Києві рр НОМЕР_3 та всіх інших відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику (а.с. 26).
У скарзі заявник зазначає, що старший державний виконавець при прийнятті рішення про накладення арешту на рахунки кооперативу не здійснив жодних дій спрямованих на виявлення, опис та проведення оцінки майна боржника на яке можливо звернути стягнення, а також є інші заходи примусового виконання згідно Законом України «Про виконавче провадження», а також те, що у зв'язку із арештом рахунків кооператив виникли заборгованості по оплаті праці співробітникам, обов'язкових податкових платежів, отримання внесків, здійснювати оплату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. З установлених судами обставин вбачається, що рахунок боржника, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, якій використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Аналогічна позиція зазначена в Постанові Верховного суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19, яка розглядалась Великою палатою Верховного суду).
Крім того, АТ «Альфа-Банк», на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).
Згідно із частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Таким чином, з наведених норм права вбачається, що зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
У разі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на вище викладене, до скарги не було додано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України, які підтверджують факт завершення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення суду.
Скаржником не надано належних та допустимих доказів на, як підставу своїх вимог, саме в тому, що вказаних арешт на його рахунки перешкоджає діяльності кооперативу та створює умови заборгованості по заробітній платі працівникам, тому твердження заявника не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
У відповідності до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Також, як зазначено в ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, з огляду на встановленні в судовому засіданні обставини, суд прийшов до висновку, що скарга Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2» на дії Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталії Вікторівни про скасування постанови про арешт рахунків та зняття заборони на користування розрахунковими рахунками, стягувач: ОСОБА_1 , є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-82, 131, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», суд
в задоволенні скарги Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2» на дії Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталії Вікторівни про скасування постанови про арешт рахунків та зняття заборони на користування розрахунковими рахунками, стягувач: ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст виготовлений 21.05.2021.
Суддя :