справа № 399/330/21
провадження № 3/399/154/2021
03 червня 2021 року смт Онуфріївка
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко Вікторія Володимирівна розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
11.05.2021 року від ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом серії ГП №596801 від 04.05.2021 року про адміністративне правопорушення складеного поліцейським СРПП СПД №1 (смт Онуфріївка) ВП №1 (м. Світловодськ) Кислицьким Д.І. - 04.05.2021 року о 17 год 00 хв. гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме в буд. АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозою фізичною розправою та порушив тимчасово заборонний припис від 03.05.2021 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що 04.05.2021 року насильства в сім'ї не було, погроз фізичною розправою не було. Зазначив, що перебуває з дружиною в зареєстрованому шлюбі, але вони вирішили деякий час пожити окремо, а саме він у м. Кременчук, а дружина в смт Павлиш. На свято Великодня 02.05.2021 року приїхав до дружини в смт Павлиш, а наступного дня 03.05.2021 року з нею посварилися. Вона взяла ножа та нанесла йому порізи, останній в свою чергу висловлювався нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_2 викликала поліцію, цього ж дня ОСОБА_1 поїхав до швидкої допомоги, де йому обробили рани та сказали про необхідність приходити на перев'язки. Пояснив, що за події, які мали місце 03.05.2021 року його вже притягнуто до адміністративної відповідальності про що свідчить постанова Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12.05.2021 року, копію якої особою, яка притягається до адміністративної відповідальності надано в судовому засіданні з усним клопотанням про долучення до матеріалів справи. Крім того, зазначив, що 04.05.2021 року тимчасовий заборонний припис не порушував, жодних документів щодо такого правопорушення не підписував.
Відповідно до зазначеної постанови суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. В даній постанові зазначено події, які мали місце 03.05.2021 року.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Приписами ст.62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, Європейський Суд з прав людини, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: від обов'язків не лише для кримінального суду, який вирішує питання обґрунтованості обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» судами має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Звернуто увагу судів на те, що згідно з ч.3 зазначеної статті Основного Закону всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 596801 видно, що ОСОБА_1 інкриміновано порушення, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП за те, що гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозою фізичною розправою та порушив тимчасово заборонний припис від 03.05.2021 року.
До протоколу в якості доказів долучено наступні матеріали: пояснення ОСОБА_2 та довідку АРМОР.
До протоколу не додано тимчасовий заборонний припис, відповідно суд позбавлений можливості встановити дані щодо особи відносно якої він винесений, період на який він винесений, щодо якої потерпілої особи він винесений та ряд інших даних. Відсутні свідки події, які б могли підтвердити вчинення адміністративного правопорушення. До протоколу додано виключно пояснення дружини ОСОБА_2 , чиї пояснення можуть бути упередженими. Поруч з цим, відсутні пояснення ОСОБА_1 та відсутній запис про відмову від надання пояснень, якщо така була. Довідка з АРМОР не містить даних про годину вчинення зафіксованого 03.05.2021 року та 04.05.2021 року звернення до поліції, відсутня інформація про заявника та відсутня фабула події.
Вислухавшиособу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та проаналізувавши у сукупності наведені вище докази, вважаю, що останні не підтверджують у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши усі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить висновку про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, п.1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В.Шульженко