1[1]
Іменем України
02 червня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року,
за участю сторін провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_5 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)»,
Ухвалою від 03 березня 2021 рокуБілоцерківський міськрайонний суд Київської області відмовив у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перерахування строку попереднього ув'язнення.
Своє рішення про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 , суд першої інстанції обґрунтував тим, що, як встановлено в судовому засіданні, згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк остаточно призначеного покарання, строк попереднього ув'язнення за період з 09 червня 2015 року по 11 червня 2015 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
14 березня 2017 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року щодо ОСОБА_5 , залишено без змін.
Крім того, засуджений ОСОБА_5 був затриманий працівниками Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві 04.10.2017 року за вироком суду від 10 листопада 2016 року, в якому зараховано строк попереднього ув'язнення ( з 09 червня 2015 року по 11 червня 2015 року).
У зв'язку з цим, як вважає суд першої інстанції, підстави для перерахування строку попереднього ув'язнення засудженому ОСОБА_5 , відсутні.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, засуджений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року та задовольнити його клопотання про перерахування строку попереднього ув'язнення.
В обґрунтування поданої скарги апелянт посилається на те, що Білоцерківським міськрайонним судом Київської області взагалі не було обґрунтовано рішення з приводу відмови у задоволенні його клопотання про перерахування строку попереднього ув'язнення за ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Як зазначає апелянт у своїй скарзі, посилаючись на роз'яснення постанови Верховного Суду України, особа, яка вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
На думку апелянта, зважаючи, що злочин він вчинив в червні 2015 року, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України, оскільки його становище не може бути погіршеним, та відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення засудженого, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого та просив залишити ухвалу суду без змін; перевіривши матеріали провадження за клопотанням засудженого ОСОБА_5 про перерахування строку попереднього ув'язнення та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, за наслідками апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що висновки суду першої інстанції про відсутність законних підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 про перерахування строку попереднього ув'язнення, ґрунтуються на вимогах закону та відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, в рамках якого було подане відповідне клопотання.
Зокрема, як вбачається з матеріалів судового провадження за клопотанням засудженого ОСОБА_5 , останнього, згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року, було визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
У цьому вироку прямо зазначено про те, що строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, суд зарахував у строк покарання, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 в період з 09.06.2015 р. по 11.06.2015 р., із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно вимог, передбачених ч. 2 ст. 534 КПК України, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 532 КПК України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Враховуючи наведені вище вимоги закону, а також ту обставину, що, відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2017 року, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року щодо ОСОБА_5 було залишено без змін, вказаний вирок набрав законної сили з 14 березня 2017 року та підлягав безумовному виконанню.
З огляду на це, період перебування ОСОБА_5 в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» з 04.10.2017 р. по 02.11.2017 р., у зв'язку з його затриманням на підставі вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року, а також в період з 15.03.2018 р. по 20 чи 22.10.2020 р., не може вважатися попереднім ув'язненням та зараховуватися в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції закону України від 26.11.2015 № 838-VІІІ, оскільки протягом вказаного часу він вже відбував покарання на підставі вироку, який набрав законної сили, незалежно від того, де він у цей час знаходився, у слідчому ізоляторі, чи у виправній колонії.
Та обставина, що в період відбування покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року, відносно ОСОБА_5 , розслідувалось інше кримінальне провадження, за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке було закрите, на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, і що у вказаний вище час він утримувався не у виправній колонії, а в слідчому ізоляторі, не може служити підставою для повторного зарахування у строк відбування покарання за вказаним вироком, оскільки таке зарахування не передбачене законом, у тому числі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції закону України від 26.11.2015 № 838-VІІІ.
Доводи апеляційної скарги засудженого про те, що таке зарахування передбачене вказаною вище нормою закону та роз'ясненнями Верховного Суду України, є помилковим, оскільки після набрання законної сили вироком, яким особу засуджено до позбавлення волі, вона набуває статус засудженої особи, перебування якої в місцях позбавлення волі, в тому числі в умовах слідчого ізолятора, не є попереднім ув'язненням, яке не може зараховуватися в строк відбування покарання з розрахунку, передбаченого ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції закону України від 26.11.2015 № 838-VІІІ.
За таких обставин, за наслідками розгляду поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає необхідним прийняти рішення, яким ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року, відповідно до якої суд залишив без задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перерахування строку попереднього ув'язнення, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 357/10899/20
Номер провадження : 11-кп/824/2576/2021
Категорія: ст. 537 КПК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_7
Доповідач - суддя ОСОБА_1