1 червня 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора м. Києва ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191 та ч.3 ст.191 КК України і призначено покарання:
за ч.1 ст.191 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю на строк один рік;
за ч.3 ст.191 КК України у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю,строком на два роки.
За сукупністю злочинів, на підставі ч.1 ст.70 КК України, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, на строк два роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, з покладенням на нього певних обов'язків,
Вказаним вироком ОСОБА_6 визнано винуватим в тому, що він будучи матеріально-відповідальною особою, якій ввірені матеріальні цінності ТОВ «Атлантіс», відповідно до посадової інструкції про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 22.07.2013 року, 26.12.2015, 27.02.2016, 05.03.2016, 09.03.2016, 12.03.2016, 15.03.2016, 19.03.2016, 22.03.2016, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 11, реалізуючи злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, отримуючи від товариств-партнерів грошові кошти, привласнив їх та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав ТОВ «Атлантіс» матеріальну шкоду на загальну суму 22 057 грн.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягає застосуванню, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч.1 ст.191 КК України покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, на строк один рік; за ч.3 ст.191 КК України покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на два роки. За сукупністю злочинів, на підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, на строк два роки. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного основного покарання з випробуванням строком на один рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на те, що суд першої інстанції фактично застосував ст. 75 КК України до усього призначеного покарання, звільнивши ОСОБА_6 як від основного покарання, так і від додаткового, що суперечить положенням КК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Разом з тим, відповідно до ст.77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за нормою ч. 1 ст.75 КК України не допускається.
В порушення вказаних норм та усталеної судової практики суд першої інстанції, застосовуючи до ОСОБА_6 положення ст.75 КК України, безпідставно звільнив його від відбування як основного, так і додаткового покарання, тоді як повинен був призначити йому додаткове покарання до реального відбування.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 21.05.2019 щодо ОСОБА_6 скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити:
за ч.1 ст.191 КК України покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, на строк 1 рік;
за ч.3 ст.191 КК України покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на 2 роки.
За сукупністю злочинів, на підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, на строк 2 роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю 1 рік за умови, що він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
В іншій частині вирокШевченківського районного суду м. Києва від 21.05.2019 щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3