02 червня 2021 року м. Київ
Справа №752/13680/20
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7001/2021
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Чередніченко Н.П. 11 лютого 2021 року у м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, в якому просила суд стягнути із відповідача на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 63431,68 грн, а також судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 листопада 2018 року в м. Києві по проспекту Науки, 63 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Пежо» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача. В результаті зазначеної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Між учасниками зазначеної аварії було складено Європротокол, відповідно до якого ОСОБА_2 свою провину у вчиненні аварії визнав. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №АМ/399934 від 11 травня 2018 року, в ТДВ «Страхове товариство «Домінанта». 19 листопада 2018 року позивачем було направлено відповідачу повідомлення про ДТП та необхідні для виплати документи, а також позивачем було направлено позивачу заяву про страхову виплату, однак, страховою компанією було проігноровано подані позивачем повідомлення та заява, а завдані позивачу збитки залишились невідшкодованими. Факт звернення позивача до страхової компанії зафіксовано в рішенні Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2019 року у справі №752/6539/19. Крім того, позивач вказує, що відповідно до наряду-замовлення № зн-П089312 від 18 березня 2019 року, ТОВ «Ілта» було зроблено розрахунок вартості відновлення та ремонту належного їй автомобіля. Згідно рахунку-фактури №зн-П089313-1 від 19 березня 2019 року, вартість запчастин, що підлягають заміні на пошкодженому автомобілі та вартість відновлювальних робіт складає суму в розмірі 62651,68 грн. Крім того, позивачем було сплачено 780,00 грн за визначення вартості автозапчастин, що підлягають заміні. Позивач вважає, що завдані їй збитки на загальну суму 63431,68 грн підлягають стягненню із відповідача в примусовому порядку, а відтак, остання, вимушена звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишено без задоволення.
Рішення суду мотивовано тим, що стороною позивача не надано суду переконливих доказів звернення до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, та, відповідно, відмови, останньої, у її виплаті, що свідчить про недоведеність факту порушення прав позивача з боку відповідача. Також стороною позивача в ході розгляду справи не доведено належними доказами розмір завданої матеріальної шкоди та або розмір відновлювального ремонту автомобіля.
Не погодилась із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 , її представником подано апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що факт звернення позивача із заявою про виплату страхового відшкодування підтверджується рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року у справі №752/6539/19, а тому в порядку ч.4 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає. Також вказує на те, що позивач звернулась до ТОВ «Ітла» для проведення оцінки та розрахунку вартості відновлювальних робіт по ремонту автомобіля. Згідно рахунку-фактури №зн-П089313-1 від 19 березня 2019 року вартість запчастин, що підлягають заміні на пошкодженому транспортному засобі Пежо, д.н.з. НОМЕР_2 та вартість відновлювальних робіт, становить 62651, 68 грн. А тому вважає, що є всі підстави для стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП із страхової компанії.
На підставі викладеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Пежо» д.н.з. НОМЕР_2 , про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
16 листопада 2018 року в м. Києві по проспекту Науки, 63 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Пежо» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача.
В результаті зазначеної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Між учасниками зазначеної аварії було складено Європротокол, відповідно до якого ОСОБА_2 свою провину у вчиненні аварії визнав.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № АМ/399934 від 11 травня 2018 року, в ТДВ «Страхове товариство «Домінанта».
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2019 року у справі № 752/6539/19, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено. Із мотивувальної частини зазначеного рішення вбачається, що позивач посилалась на те, що вона звернулась до страхової компанії, проте, відповіді на своє звернення не отримала. В зазначеному рішенні суду відсутні посилання на дату звернення позивача до страхової компанії (а.с. 15-18).
Відповідно до наряду-замовлення №зн-П089312 від 19 березня 2019 року ТОВ «Ітла» було зроблено розрахунок вартості відновлення та ремонту автомобіля Пежо д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно Рахунку-фактури №зн-П089312 від 19 березня 2019 року вартість запчастин, що підлягають заміні на пошкодженому транспортному засобі та вартість відновлювальних робіт, становить 62651, 68 грн (а.с. 21,22).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова-відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 вказаного Закону).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.ст. 35, 36 зазначного закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).
Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна ; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
З наведених обставин справи вибачається, що знайшли своє підтвердження обставини дорожньо-транспортної пригоди 16 листопада 2018 року, за участю сторін у справі та наявності вини ОСОБА_2 у ній. Також встановлено, що транспортний засіб позивача зазнав механічних пошкоджень.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № АМ/399934 від 11 травня 2018 року, в ТДВ «Страхове товариство «Домінанта».
Позивач зазначала, що 19 листопада 2018 року нею було направлено ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» повідомлення про ДТП та необхідні для виплати документи, а також заяву про страхову виплату, однак доказів на підтвердження вказаних обставин позивач до суду не надала та матеріали справи не містять.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що факт звернення позивача із заявою про виплату страхового відшкодування підтверджується рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року у справі №752/6539/19, а тому в порядку ч.4 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає, відхиляються колегією суддів, оскільки в зазначеному рішенні суду відсутні посилання на дату звернення позивача до страхової компанії та факт відмови страхової компанії позивачу у виплаті страхового відшкодування.
Крім того, позивач зазначала, що в результаті аварії їй, як власнику автомобіля «Пежо» д.н.з. НОМЕР_2 , були завдано матеріальні збитки, на підтвердження чого нею було надано до суду першої інстанції рахунок-фактуру №зн-П089312 від 19 березня 2019 року відповідно до якого вартість запчастин, що підлягають заміні на пошкодженому транспортному засобі та вартість відновлювальних робіт, становить 62651, 68 грн. Разом з цим, вказана сума матеріального збитку була розрахована без урахування коефіцієнту зносу, що не відповідає нормам ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Аналізуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем заявлених вимог відповідає вимогам закону і обставинам справи, та доводами апеляційної скарги не спростовується.
Доводи апеляційної скарги дублюють обґрунтування позовної заяви, яким судом першої інстанції була надана належна правова оцінка.
Таким чином, при ухваленні рішення судом першої інстанції надана вірна оцінка наданим сторонами доказам, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції, ним повно і об'єктивно з'ясовані дійсні обставини справи, перевірені доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким надано належну правову оцінку. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та відсутність заяв сторін про стягнення судових витрат пов'язаних з апеляційним переглядом справи, апеляційний суд вважає, що понесені позивачем витрати на цій стадії розгляду справи компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук