01 червня 2021 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 760/12143/21
Номер провадження 33/824/2778/2021
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Вербова І. М., за участі:
представника скаржника - Ніконова Г. В..
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року (а.с. 28-34) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу Українита накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
Вилучену відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0625/10000/21 від 15 квітня 2021 року іноземну валюту в сумі 1 650 доларів США повернуто ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, 19 травня 2021 року Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу у якій, просила постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року в частині повернення ОСОБА_1 вилученої валюти скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції ст. 471 МК України у розміні 1 700 грн. з конфіскацією обмежених товарів - 1 650 доларів США.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 16 квітня 2021 року ОСОБА_1 для проходження митного контролю своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор» тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення.
На запитання співробітників митниці ОСОБА_1 було повідомлено про переміщення ним через митний кордон України приблизно 13 500 доларів США та видано готівку у розмірі 13 615 доларів США.
Готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_1 вся валюта належить йому особисто. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці в присутності громадянина України ОСОБА_1 .
З виявленої суми готівки ОСОБА_1 було пропущено 11 965 доларів США (еквівалент 9999 євро), а 1 650 доларів США, вилучено та складено протокол про порушення митних правил.
На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 471 МК України, проте безпідставно не застосовано конфіскацію вилученої валюти, як обов'язковий додатковий вид стягнення.
У судовому засіданні представник скаржника - Ніконов Г. В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову, без змін.
Вислухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови, без змін, виходячи з наступного.
Так, частиною 1 ст. 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 471 МК України передбачена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Положеннями Митного кодексу в Україні запроваджена двоканальна система митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України («зелений» та «червоний» коридори).
Відповідно до положень ч.2 ст. 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 366 Митного кодексу України громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю.
Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю, обрав канал позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», чим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
На підставі положень п. 4 ст. 336 та ст.342 МК України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування ОСОБА_1 , де останнім було повідомлено, про переміщення ним через митний кордон України готівкових коштів у сумі приблизно 13 500 доларів США.
Після проведення опитування ОСОБА_1 запропоновано видано всю готівку у службовому приміщенні митниці, де останнім було видано готівку у сумі 13 615 доларів США. Готівка переміщувалась пасажиром без ознак приховування.
Положеннями Постанови Правління НБУ № 3 від 02 січня 2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» встановлено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.
Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
На підставі вищевказаного положення, з виявленої суми готівкових коштів ОСОБА_1 було пропущено 11 965 доларів США, що еквівалентно 9 999 Євро, а кошти у сумі 1 650 доларів США, було вилучено та складено протокол про порушення митних правил № 0625/10000/21.
З вказаного вбачається, що своїми діями ОСОБА_1 порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, відповідальність за яке передбачено статтею 471 МК України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 вини щодо переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівкових коштів у обсягах, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та наклав на нього стягнення (штраф) у сумі 1 650 грн.
У рішенні від 11 липня 2019 року Європейським судом з прав людини Садоха проти України зазначено, що конфіскація законно придбаних коштів заявника має індивідуальний та надмірний тягар і є непропорційною вчиненому правопорушенню мірою, а отже, порушенням статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що кошти у сумі 13 615 доларів США, є приватною власністю ОСОБА_1 , які набуті ним законним шляхом.
Так, враховуючи характер правопорушення, особу правопорушника, законність походження коштів, а також те, що дії ОСОБА_1 не заподіюють матеріальної шкоди державі, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для конфіскації вилучених у ОСОБА_1 грошових коштів.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у зазначеній судом першої інстанції сумі, відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень, а відтак, підстави конфіскації вилученої валюти, яка є власністю ОСОБА_1 та набута ним законним шляхом, відсутні.
Посилання скаржника на те, що відповідно до санкції ст. 471 МК України до ОСОБА_1 повинно бути застосовано конфіскацію безпосереднього предмету правопорушення, як обов'язковий додатковий вид стягнення, не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки стягнення у виді конфіскації готівкових коштів за наведених обставин, з огляду на критерії Європейського суду з прав людини щодо оцінки відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірності втручання, матиме своїм наслідком порушення права особи на мирне володіння своїм майном, що не відповідатиме принципу правомірності.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Вербова