Начало формы
справа №377/681/20 головуючий у суді І інстанції: Теремецька Н.Ф.
провадження №22-ц/824/8440/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
Іменем України
01 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Гаращенка Д.Р., Сліпченка О.І., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Славутицького міського суду Київської області від 22 лютого 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопада 2020 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на ст. ст. 509, 525-527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 30.06.2010 року в розмірі 87132,83 гривні та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2102,00 гривні.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 30.06.2010 року, чим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» і «Тарифами» складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору. 05.10.2010 року відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений». Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додана до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 24 000,00 гривень, щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. В редакції Умов та правил, що почала діяти з 01.03.2019 року згідно з п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4 % - для картки «Універсальна», 84 % - для картки «Універсальна Gold».
У порушення п. 2.1.5.5 Договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 11.10.2020 року становить в загальній сумі 87 132,83 гривень, яка складається з наступного: 60 797,21 гривень - заборгованість за тілом кредиту, в т. ч. 0,00 гривень - заборгованість за поточним тілом кредиту, 60 797,21 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 22 023,54 гривні - заборгованість за простроченими відсотками; 4162,08 гривень - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно із ст. 625 ЦК України; 150,00 гривень - нарахована пеня; 0,00 - нараховано комісії.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 22 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, і неправильне застосування судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вказує, що базова відсоткова ставка за користування кредитом передбачена "Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду", яка особисто підписана відповідачем, містить базову відсоткову ставку на місяць у розмірі 2,5%. Вважає, що вся необхідна інформація про умови отримання кредиту, тип відсоткової ставки, процедура виконання договору тощо, які передують виконанню договору була надана позичальнику, що вбачається з умов договору. Зазначає, що виписка про рух коштів клієнта є первинним документом та підтверджує отримані відповідачем кредитні кошти банку, а тому може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. вказує, що позивачем при зверненні до суду із позовом, порушено строк позовної давності. Крім того зазначає, що позивачем не доведено факту ознайомлення відповідача із новою редакцією Умов та правил, редакція яких почала діяти з 01.03.2019 року, а також не доведено правову природу заборгованості за тілом кредиту у розмірі 86136,59 грн.. Також, звертає увагу суду на те, що позивачем не спростовано жодним чином, факт того, що відповідачем внесена сплата заборгованості за кредитом у розмірі 31474,12 грн., що більша за суму фактично отриманих коштів.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, і відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що фактично відповідачем було отримано та використано кредитних коштів на загальну суму 54662,47 гривень за період з 05.10.2010 року по 30.09.2018 року, а сума внесених коштів відповідачем за період з 05.10.2010 року по 11.10.2020 року на погашення заборгованості становить 86136,59 гривень, то підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 60797,21 гривень немає, оскільки відповідачем повністю повернута сума фактично отриманим ним коштів. Крім того, судом встановлено, що відповідачем внесено на сплату заборгованості за кредитом на 31474,12 гривень, що більше за суму фактично отриманих коштів( 86136,59 гривень - 54662,47 гривень). Вказана сума - 31474,12 гривень повністю охоплює всю заборгованість за простроченими відсотками - 22023,54 гривень, за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно із ст. 625 ЦК України - 4162,08 гривень та комісії - 150 гривень, яка зазначена позивачем у позовній заяві. Тому, позов задоволенню не підлягає.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Відповідно до ст. ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Тобто, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського облік господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Судом встановлено, що 30 червня 2010 року ОСОБА_1 подав до Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій зазначив свої персональні дані, такі як ПІБ, дата народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу проживання, номер мобільного, домашнього та робочого телефонів, бажаний розмір кредитного ліміту - 3600 гривень (а.с. 18).
Анкета-заява містить застереження про згоду Клієнта з тим, що ця анкета-заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Він зобов'язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.
До анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг банк додав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» по договору SAMDN50000036486821.
Згідно з довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яку було підписано ОСОБА_1 05 жовтня 2010 року, базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору - 2,5 % на місяць, розмір щомісячних платежів становить 7 % від заборгованості, але не менше 50 гривень та не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним. Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня (1) = (базова процентна ставка по договору) / 30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. за місяць, нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочки по кредиту чи процентам 5 та більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн. та більше. Штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених договором більще чим на 30 днів, становить 500 гривень + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій( а.с. 19).
Так, відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_1 були видані наступні кредитні картки: 05.10.2010 року - № НОМЕР_1 , термін дії 03/14; 20.04.2012 року - № НОМЕР_2 , термін дії 01/16; 05.10.2014 року - № НОМЕР_3 , термін дії 09/18; 06.05.2015 року - № НОМЕР_3 , термін дії 09/18 ( а.с. 16).
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку № НОМЕР_1 відбувся 05.10.2010 року, кредитний ліміт станом на 05.10.2010 року становив 4 000,00 гривень; 05.10.2010 року - зменшення кредитного ліміту до 0,00 гривень; 30.05.2011 року - збільшення кредитного ліміту до 3 480,00 гривень; 20.01.2016 року - збільшення кредитного ліміту до 15 000,00 гривень; 21.01.2016 року - зменшення кредитного ліміту до 15 000,00 гривень; 31.01.2017 року - збільшення кредитного ліміту до 24 000,00 гривень; 04.06.2019 року - зменшення кредитного ліміту до 0,00 гривень( а.с. 17).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, що доданий до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором б/н від 30.06.2010 року станом на 11.10.2020 року становить в загальній сумі 87 132,83 гривень( а.с. 6-15).
Із виписки по картковому рахунку відповідача, доданого до позовної заяви, вбачається, що відповідач користувався грошовими коштами у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 30 червня 2010 року та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» від 05.10.2010, що підписана відповідачем.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, що доданий до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором б/н від 30.06.2010 року станом на 11.10.2020 року становить в загальній сумі 87 132,83 гривень, та складається з наступного: 60 797,21 гривень - заборгованість за тілом кредиту, в т. ч. 0,00 гривень - заборгованість за поточним тілом кредиту, 60 797,21 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 22 023,54 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 4 162,08 гривень - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 150,00 гривень - нарахована пеня; 0,00 - нараховано комісії ( а.с. 6-15). При цьому у вказаному розрахунку також зазначено, що відсотки за користування кредитом в розмірі 30 % річних ( 2,5 % - базова процентна ставка щомісяця) нараховувалися за період з 05.10.2010 року по 01.09.2014 року та з 01.06.2015 року по 03.08.2015 року; процентна ставка - 34,80 % річних ( 2,9 % - процента ставка щомісяця) нараховувалась за період з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року, та з 04.08.2015 року по 23.02.2016 року; процента ставка 43,20 % річних( 3,60 % - процентна ставка щомісяця)- нараховувалася за період з 01.04.2015 року по 31.05.2015 року, а також з 24.02.2016 року по 31.01.2020 року. За період з 01.02.2020 року були нараховані відсотки на прострочений кредит згідно із ст. 625 ЦК України, виходячи із відсоткової ставки -86,4 %.
Крім того, згідно з довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» строк дії останньої кредитної картки № НОМЕР_3 закінчився у вересні 2018 року ( а.с. 16).
Строк дії кредитного договору, укладеного між банком та відповідачем, обмежується строком дії кредитної картки № НОМЕР_4 о 30 вересня 2018 року, у зв'язку з чим настав строк виконання зобов'язання у повному обсязі.
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що з 05.10.2010 року по 30.09.2018 року( до закінчення строку дії картки) включно відповідачем фактично було отримано та використано кредитних коштів на загальну суму 54662,47 гривень.
Як зазначено представником позивача в розрахунку заборгованості, відповідачем за період з 05.10.2010 року по 11.10.2020 року було погашено заборгованості в розмірі 86 136,59 гривень, а саме: за період з 01.06.2015 року по 30.09.2019 року - 40 765,12 гривень - за тілом кредиту; 43 383,59 гривень - за простроченим тілом кредиту; 1900 гривень - пені; за період з 01.10.2019 року по 11.10.2020 року було погашено заборгованості - 87,88 гривень за простроченим тілом кредиту. Відповідачем за період з 05.10.2010 року по 11.10.2020 року було погашено заборгованості за нарахованими та простроченими відсотками на 0,00 гривень.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності із вище переліченими нормами законодавства, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідачем вносились грошові кошти на сплату заборгованості за кредитом, які перевищують суму фактично отриманих коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що базова відсоткова ставка за користування кредитом передбачена "Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду", яка особисто підписана відповідачем, містить базову відсоткову ставку на місяць у розмірі 2,5% і відповідач повинен сплачувати відсотки щомісячно, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, разом з цим з розрахунку заборгованості вбачається, що в різни періоди банк нараховував відсотки за користування коштами по різним відсотковим ставкам в тому числі підвищені, без повідомлення відповідача, в супереч вимогам ст. 1056-1 ЦК України. Розрахунок заборгованості по відсоткам, встановленим договором, банк суду не надав, а тому у суду відсутня можливість визначити точну суму сплачену відповідачем по відсоткам та суму відсотків, по якій наявна або відсутня заборгованість, з урахуванням вже сплачених відповідачем відсотків по збільшеній відсотковій ставці.
Доводи апеляційної скарги про те, що вся необхідна інформація про умови отримання кредиту, тип відсоткової ставки, процедура виконання договору тощо, які передують виконанню договору була надана позичальнику, що вбачається з умов договору, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що розмір сплачених коштів позивачу відповідачем перевищує розмір отриманих кредитних коштів, а з урахуванням не можливості встановлення точного розміру коштів по відсоткам (сплачених та заборгованості).
Доводи апеляційної скарги про те, що виписка про рух коштів клієнта є первинним документом та підтверджує отримані відповідачем кредитні кошти банку, а тому може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки розмір тіла кредиту сторонами не оспорюється.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача не було порушено відповідачем.
Також, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги письмовий доказ поданий позивачем разом із апеляційною скаргою, а саме: довідку про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду, оскільки позивачем у апеляційні скарзі, не наведено обґрунтованих причин неподання цих доказів до суду першої інстанції у відповідності до ч. 3 ст. 367 ЦПК України.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 22 лютого 2021 рокузалишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено «02» червня 2021 року.
Головуючий суддя СуддіЛ.П. Сушко О.І. Сліпченко Д.Р. Гаращенко