справа №755/17733/17 Головуючий у І інстанції Арапіна Н.Є.
апеляційне провадження №22-з/824/436/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
01 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Гуля В.В.,
суддів Сушко Л.П., Сліпченка О.І.,
за участю секретаря Спиней О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
встановив:
Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, який мотивувало тим, що 10 жовтня 2008 року з ОСОБА_2 було укладено договір споживчого кредиту відповідно до якого останньому було надано кредитні кошти в сумі 50500 доларів США. В забезпечення виконання кредитного договору було укладено договір іпотеки №95090 від 10 жовтня 2008 року та прийнято в іпотеку нерухоме майно-квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. У зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором та виникненням простроченої заборгованості АТ «УкрСиббанк» у 2010 році звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 529106 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 527 286 грн. та 1820 грн. судових витрат, а всього 529 106 грн.
Оскільки станом на 08 листопада 2017 року рішення суду залишається не виконаним, заборгованість за кредитним договором не погашена та становить: по кредиту та процентам у розмірі 166 483,51 доларів США, просили позов задовольнити.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду віж 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року скасовано. Ухвалено по справі нове судове рішення, яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки-квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості в сумі 527286 грн перед Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк».
Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням Закону України «Про іпотеку » за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 4000 грн.
У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення посилаючись на те, що поміж інших доказів при розгляді справи по суті, які досліджувалися, зокрема, що відповідач є відмінним від боржника, жодної вимоги щодо порушення основного зобов'язання боржником поручителю (відповідачу) не надходило, строк на захист своїх прав в частині звернення стягнення на предмет іпотеки у стягувача є пропущеним, стягувач не володіє інформацією щодо ходу виконавчого провадження за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року, одним з доказів досліджених в судовій справі було питання, що майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке стало предметом реалізації його, шляхом прилюдних торгів в межах виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором боржника ОСОБА_2 , є єдиним місцем проживання ОСОБА_1 , про що відповідачка надала пояснення та докази.
Таким чином, Київський апеляційний суд вирішив питання можливості допустити позбавити особу житла за борги іншої особи, не вирішив питання щодо визначення подальшого місця проживання особи, яка за результатами проведених прилюдних торгів може залишитися безхатченком.
Важає, що за змістом ст. ст. 39, 40 Закону України від 5 червня 2003 p. N898-IV "Про іпотеку" та ст. 109 ЖК Української PCP особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
В зв'язку з чим просить ухвалити додаткове рішення у справі № 755/17733/17, яким визнати постійним місцем проживання ОСОБА_1 після виконання рішення Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки-квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості в сумі 527286 грн перед Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» за встановленим судом способом реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням Закону України «Про іпотеку » за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні квартиру АДРЕСА_2 .
Заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Додаткове рішення може бути постановлено судом за наявності обставин, визначених у чотирьох пунктах ст. 270 ЦПК, зокрема: якщо відносно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази, давали пояснення, не постановлено рішення; якщо суд, розв'язавши питання про право, не зазначив точно розміру присудженого стягнення або які дії треба виконати; якщо суд не вказав про негайне виконання рішення у випадках, передбачених ЦПК; якщо суд не вирішив питання про судові витрати.
Як убачається зі змісту заяви, відповідачка просила ухвалити додаткове рішення відповідно до ст. 39, 40 Закону України від 5 червня 2003 p. N 898-IV "Про іпотеку" та ст. 109 ЖК Української, норми яких регулюють порядок виселення із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки.
Проте позивачем не заявлялося вимог про виселення у зв'язку із звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно такі вимоги не були предметом розгляду даної справи.
Таким чином відповідно до ст.. 270 ЦПК України підстав для ухвалення судового рішення не має, в зв'язку з чим відповідно до ч. 5 цієї статті постановляється ухвала про відмову в ухваленні додаткового рішення.
Керуючись ст.ст.7,270 367,369,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотекизалишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач В.В. Гуль
Судді О.П. Сушко
О.І. Сліпченко