Справа № 753/16229/20 Головуючий в суді І інстанції - Заставенко М.О.
Провадження № 33/824/1024/2021 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
17 травня 2021 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Ганжа В.В.,
за участю:
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Харченка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченка Сергія Вікторовича на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, 23.08.2020 року приблизно о 02 годині 30 хвилин в м. Києві по вул. Харківське Шосе, 168, ОСОБА_1 керував автомобілем «KIA Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у лікаря-нарколога КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» висновок № 005002. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції адвокат Харченко С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки участі в розгляді справи останній не приймав, не був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Окрім того, захисник стверджує, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції. Так, в матеріалах відсутні пояснення свідків та/або відео, що підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Також відсутні докази, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху України. Також, матеріали справи не містять постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України.
Крім цього, на думку захисника, зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, що передбачені ст.256 КУпАП, оскільки обвинувачення, яке зазначене у протоколі є незрозумілим та не відповідає суті ст.130 КУпАП.
Також апелянт звертає увагу на те, що на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у працівників поліції були відсутні будь-які підстави для його складання. Працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан сп'яніння.
Окрім того, на думку захисника, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, оскільки на момент складання протоколу щодо ОСОБА_1 результати дослідження були відсутні, оскільки ОСОБА_1 не здавав аналізів.
Також, апелянт звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факти вимог пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
Крім цього, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП.
Враховуючи наведені докази і аргументи у їх сукупності, на думку апелянта, дана справа підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення ОСОБА_1 та його захисника Харченка С.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 110584 від 23 серпня 2020 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.08.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 23.08.2020 року о 03 год. 20 хв. перебував в стані наркотичного сп'яніння (стимулятори-амфетамін).
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначається: дата заповнення, прізвище, ім'я, по батькові особи дата народження, назва та номер документа, що посвідчує обстежувану особу (за наявності), ким та коли (точний час) направлена на огляд, назва, серія і номер документа, що посвідчує особу, яка доставила обстежуваного на огляд, дата і точний час огляду, ким оглянута особа, назва закладу охорони здоров'я, де проводився огляд, висновок огляду (повідомляється в присутності поліцейського), підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду та дані лікаря (фельдшер), який проводив огляд.
Наявний у матеріалах провадження висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 відповідає вимогам Інструкції, містить у собі усі необхідні до заповнення дані, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
В даному випадку огляд особи на стан сп'яніння проводився лікарем в закладі охорони здоров'я, та жодних порушень порядку проведення такого огляду виявлено не було.
Відтак, на переконання апеляційного суду, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими стверджується факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння та керування у такому стані транспортним засобом.
Щодо доводів апелянта про те, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, яка містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Доводи захисника про те, що поліцейськими були порушені права ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Крім того, матеріали провадження не містять будь-яких відомостей з приводу того, що ОСОБА_1 оскаржував неправомірні дії працівників поліції.
Крім того, не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови та обставина, що справа суддею місцевого суду була розглянута у відсутність ОСОБА_1 , так як апеляційним судом були створені всі умови для реалізації ним своїх прав передбачених ст.268 КУпАП, тобто його права на особисту участь у розгляді справи щодо нього були поновлені судом апеляційної інстанції.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 27 жовтня 2020 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченка С.В. слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченка Сергія Вікторовича - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко