Справа № 602/57/21Головуючий у 1-й інстанції Радосюк А.В.
Провадження № 33/817/310/21 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
03 червня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Вітіва В.А. на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 09 квітня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 09 січня 2021 року о 16 годині 42 хвилини в с.Грибова по вул.Центральній Лановецького району Тернопільської області керував самохідним транспортним засобом без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі адвокат Вітів В.А. просить постанову суду відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Мотивує скаргу тим, що судом першої інстанції не було встановлено чи відноситься самохідний механізм, яким керував ОСОБА_1 до транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоранння чи з елекричним двигуном потужністю менше 3 кВт., який не є транспортним засобом , що виключає адмінвідповідальність.
Звертає увагу на невиконання постанови Лановецького районного суду Тернопільської області від 29.01.2021 року, якою даний протокол про адміністративне правопорушення повертався на дооформлення, оскільки недоліки усунуті не були та в ньому не відображено відомостей, зокрема, щодо наявності в механізмі двигуна внутрішнього згорання, тобто вважає, що викладена у протоколі фабула не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, а саме його об'єктивної сторони.
Вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо наявності в механізмі двигуна внутрішнього згорання, який зроблений на підставі пояснень та рапорта поліцейського Мельничука А.О., що безпосередньо не оглядав двигун .
Вказує на те, що судом першої інстанції, всупереч вимог ст. 273 КУпАП, безпідставно відмовлено в задоволенні поданого ним клопотання про призначення експертизи з метою огляду механізму для встановлення виду двигуна .
Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 було зроблено за відсутності свідків.
Вважає, що письмові пояснення свідків не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки вони виконані на попередньо заготовлених бланках, а свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були безпосередньо допитані у судовому засіданні, не дивлячись на те що він заявляв клопотання про їх виклик .
Посилається на розбіжність у часі в письмових пояснення свідків , згідно з якими ОСОБА_1 відмовився від огляду о 17:31 год., а протокол складанено о 17:30 год., що вказує на залучення свідків вже після офомлення вказаного процесуального документу.
Також звертає увагу суду на переривання відеозапису та відсутність на ньому свідків і часу зйомки, вважає його недопустимим доказом у зв”язку з тим, що в постанові суду не вказано технічний пристрій за допомогою якою він проводився.
Посилається, на порушення судом першої інстанції таємниці нарадчої кімнати, що підтверджується відомостями з ЄРСР, оскільки одночасно із справою №602/57/21 суддею Радосюком А.В. було розглянуто справи №602/270/21, №602/281/21, №602/1453/20, №602/158/21, №602/250/21, 602/161/21, які були призначені на 09.04.2021 року на 10:00 год. на той самий час.
Вказує на безпідставність відмови судом першої інстанції в клопотанні про проведення звукозапису судового засідання.
Вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги статті 38 КУпАП, оскільки, на його думку, останній день накладення адміністративного стягнення закінчився ще 08.04.2021 року. Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП грунтується на наступних доказах, а саме: даних протоколу про адміністративне правопорушення від 09.01.2021 року серії ОБ № 052280, постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №236547 від 09 січня 2021 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126, ч.6 ст.121, ч.1 ст.121 КУпАП; письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 09.01.2021 року, рапорті поліцейського СРПП відділення поліції №2 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 10.01.2021 року; матеріалах відеофіксації , декларацією про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів; декларацією про відповідність вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки № СДІ-0201-3ВТ; свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; сертифікаті відповідності забезпечення функціонування системи управління якістю під час виробництва.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування кожної обставини справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції цих вимог закону дотримався не в повній мірі.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зі змінами, внесеними згідно з постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року, при розгляді адміністративних справ, зокрема, ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття транспортні засоби, зокрема, ст.121 КУпАП та п.1.10 ПДР України.
Статтею 121 КУпАП визначено, що під транспортними засобами, зокрема, у частинах першій-четвертій статті 130 КУпАП, слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до п.1.10 ПДР України транспортний засіб це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановлення на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатись дорогами загального користування.
Правилами дорожнього руху України передбачено, що транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбус та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт.
Висновок суду про те, що самохідний засіб, яким керував ОСОБА_1 обладнаний механізмом внутрішнього згорання грунтується на рапорті та поясненнях поліцейського, який чув роботу двигуна та бачив як з механізму йде дим.
Жодного іншого доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про те, яким двигуном(механічним чи електичним) був обладаний самохідний засіб під керуванням ОСОБА_1 та яку він має потужність до матеріалів справи не додано.
Відповідно до ст.62 Конституції, особи вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 за №9«Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Отже, постанова місцевого суду підлягає до скасування, а провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закриттю у зв”язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись п.1ч.1 ст.247, ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Вітіва В.А. задовольнити, а постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 09 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв”язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя