Дата документу 02.06.2021 Справа № 329/382/19
Єдиний унікальний № 329/382/19 Головуючий у 1 інстанції: Богослов А.В.
Провадження № 22-ц/807/1930/21 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
02 червня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Маловічко С.В., суддів Гончар М.С., Подліянової Г.С.
при секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 29 січня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 червня 2020 року рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року та додаткове рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 02 березня 2020 року про задоволення позову ОСОБА_3 та стягнення на її користь з ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 400 277,20 грн. та судових витрат в сумі 16 398,97 грн. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року, додаткове рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 02 березня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 червня 2020 року змінено, визначено суму майнової шкоди, завданої внаслідок знищення майна пожежею, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , у розмірі 245 021 грн., розмір витрат по сплаті судового збору у сумі 2 450,20 грн., а розмір витрат на проведення експертного дослідження № 658 від 20 лютого 2019 року у сумі 4 290 грн.
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року у цивільній справі № 329/382/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач вказав, що, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд взяв до уваги висновок спеціаліста щодо причин пожежі - інженера відділення дослідження пожеж МНС Науково-дослідної установи «Державний науково-дослідний інститут гірничо-рятувальної справи пожежної безпеки і громадського захисту «Респіратор», який став основним доказом причини завданої матеріальної шкоди позивачу.
Між тим, 11 грудня 2020 року ОСОБА_1 стало відомо, що Науково-дослідна уста-
нова «Державний науково-дослідний інститут гірничорятувальної справи пожежної безпеки і громадського захисту «Респіратор» не є суб'єктом судово-експертної діяльності у розумінні статті 7 Закону України «Про судову експертизу» та не належить до сфери управління Міністерства юстиції України. Також, за даними державного Реєстру атестованих судових експертів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в зазначеному Реєстрі не значаться. На думку представника відповідача, ці обставини унеможливлюють прийняття в якості доказу у справі вказаного висновку спеціаліста з причин пожежі щодо причинно-наслідкового зв'язку між пожежею і її наслідками у вигляді пошкодження майна позивача. Натомість, в матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у протиправній бездіяльності, внаслідок якої позивачу було завдано шкоди.
Зазначені обставини є нововиявленими обставинами, а тому на їх підставі просив скасувати ухвалені у цій справі рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2020 року та додаткове рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 02 березня 2020 року, ухвалити нове рішення у справі № 329/382/19, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 29 січня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 у особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і постановити нову, якою задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасувати судові рішення та відмовити в задоволені позову ОСОБА_3 .
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і заяви про нововиявлені обставини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що сповіщені відповідачем обставини не відносяться до нововиявлених обставин, а у такий спосіб заявник лише намагається переоцінити докази у справі, яким судами всіх рівнів надавалась відповідна оцінка, та суди дійшли висновку про часткову обґрунтованість позову ОСОБА_3 .
Колегія повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах матеріального і процесуального права.
Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано статтею 423 ЦПК України, відповідно до якої рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин,
визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Із пунктів 27, 28 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі № 69529/01 "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia) та пункту 46 рішення Європейського Суду з прав людини від 06 грудня 2005 року у справі № 19960/04 "Попов проти Молдови" (Popov v. Moldova) вбачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи.
Сторона відповідача посилається як на нововиявлену обставину згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України на те, що Науково-дослідна установа «Державний науково-дослідний інститут гірничорятувальної справи пожежної безпеки і громадського захисту «Респіратор» не є суб'єктом судово-експертної діяльності у розумінні статті 7 Закону України «Про судову експертизу» та не належить до сфери управління Міністерства юстиції України. Також, за даними державного Реєстру атестованих судових експертів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в зазначеному Реєстрі не значаться.
На підтвердження цієї обставини заявник ОСОБА_1 надав лист Міністер-ства юстиції України № 1037/ПІ-К-4447/6.3 від 02.12.2020, вважаючи, що саме ним доводиться той факт, що ці обставини не були відомі та були з'ясовані тільки після набрання рішеннями судів у цій справі законної сили.
Але суд правильно визнав, що в такий спосіб відповідач фактично намагається по- іншому оцінити доказ - звіт № 02/19-09 про проведення дослідження зміни властивостей матеріалів внаслідок внутрішнього чи зовнішнього теплового впливу, складений (на мові оригіналу) “Государственным научно-исследовательским институтом горноспасательного дела, пожарной безопасности и гражданской защиты “Респиратор” Министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой Народной Республики”.
Так, в своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що під час розгляду справи не було встановлено, що вищезазначена установа не є експертною установою в розумінні Закону України «Про судову експертизу», а особи, які склали цей документ не є судовими експертами, які включені до Реєстру Міністерства юстиції України.
Однак за змістом судових рішень встановлено, що під час розгляду справи судом надавалася оцінка цьому доказу і було встановлено, що він виданий установою, яка фактично діє на території м. Хрестівка (Кіровське) Донецької області ( наразі тимчасово непідконтрольна Україні територія) та виконує функції органів пожежної безпеки, відповідно така установа не могла здійснювати свою діяльність за Законом України «Про судову експертизу». Саме виходячи з цих підстав судом були застосовані правила «Намібійських винятків» при оцінці такого доказу.
Встановлено, що під час розгляду справи судом оцінювався звіт № 02/19-09 про проведення дослідження зміни властивостей матеріалів внаслідок внутрішнього чи зовнішнього теплового впливу саме як письмовий доказ ( п.1 ч.2 ст.76 ЦПК України), а не висновок експерта (п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
Аналогічно був оцінений судом і технічний висновок з причини пожежі (на мові оригіналу) “Испытательной пожарной лаборатории Министерства по делам гражданской защиты, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой Народной Республики” від 13.01.2019.
Отже, обставини, на які посилається представник заявника, звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими обставинами, оскільки були відомі суду при розгляді справи по суті та враховані при її вирішенні.
Доводи апелянта правильних висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню та відповідно до положень статті 375 ЦПК України оскаржувана ухвала має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 у особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 29 січня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 03 червня 2021 року.
Головуючий:
Судді: