03 червня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1906/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, про визнання рішення протиправним та скасування, зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області (далі - відповідач -1 ), Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Мигівської сільської ради №1321/47/20 від 19 жовтня 2020 р. про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,1000 га в с. Мигове;
- зобов'язати Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області на черговому засіданні сесії ради прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, орієнтованою площею 0,10 га, яка розташована у межах населеного пункту у с. Мигове між земельними ділянками кадастрові номери 7320585000:01:001:0883, 7320585000:01:001:0882 і 7320585000:01:001:0967.
1.2. Ухвалою суду від 07.05.2021 року відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
2.1. 30.07.2020 року позивач звернулась із заявою до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах населеного пункту с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області, між земельними ділянками кадастрові номери 7320585000:01:001:0883, 7320585000:01:001:0882 та 7320585000:01:001:0967.
2.2. Однак рішенням Мигівської сільської ради №1321-47\20 від 19.10.2020 року їй відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в с. Мигове, у зв'язку з тим, що відповідно до наданого викопіювання, бажане місце розташування земельної ділянки відноситься до земель державної власності (лісогосподарські угіддя, ліс).
2.3. Вважає таке рішення протиправним та просить скасувати його, оскільки наведена земельна ділянка знаходилась в межах с. Мигове та не відноситься до лісового фонду.
2.4. Відповідач-2 подав до суду відзив, згідно змісту якого просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вказана земельна ділянка відноситься до земель державної власності (лісогосподарські угіддя, ліс). Водночас звернув увагу суду на те, що позиція позивача, яка ґрунтується на відповіді ДП «Вижницький дердспецлісгосп АПК» щодо того, що земельна ділянка не відноситься до лісового фонду згідно матеріалів базового лісовпорядкування і правовстановлюючих документів є хибними, оскільки на сьогодні зазначене підприємство не розробило правовстановлюючі документи на земельну ділянку.
2.5. За таких обставин, вважає доводи позивача про належність бажаної землі до землі комунальної форми власності помилковими та необґрунтованими, оскільки постійними лісокористувачами всі землі лісогосподарського призначення на території с. Мигове, Вижницького району не обліковані, однак перебувають у постійному користуванні лісокористувачів.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Рішенням Вижницької районної ради №83-24/18 від 30.08.2018 року «Про встановлення (зміну) меж населеного пункту с. Мигове Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області» змінено межі с. Мигове шляхом додаткового включення в його межі 1237,2000 га, встановивши остаточну площу населеного пункту 1885,1000 га та затвердивши проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту с. Мигове, розробником якого є ТзОВ «Глобус КО» м. Новоселиця, Чернівецької області (а.с.10-12).
3.2. 30.07.2020 року позивач звернулась із заявою до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки за рахунок земель рекреаційного призначення орієнтовною площею до 0,10 га, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, яка розташована в межах населеного пункту с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області, між земельними ділянками кадастрові номери 7320585000:01:001:0883, 7320585000:01:001:0882 та 7320585000:01:001:0967, згідно графічного матеріалу (а.с.6).
3.3. Рішенням Мигівської сільської ради №1321-47\20 від 19.10.2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,1000 га в с. Мигове, у зв'язку з тим, що відповідно до наданого викопіювання, бажане місце розташування земельної ділянки відноситься до земель державної власності (а.с.8).
3.4. Також, у справі наявний лист ДП «Вижницький Держспецлісгосп АПК», від 14.01.2021 року, №12, згідно змісту якого повідомляється, що земельна ділянка, яка вказана у викопіюванні і розташована між земельними ділянками кадастрові номери 7320585000:01:001:0883, 7320585000:01:001:0882, 7320585000:01:001:0967 7320585000:01:001:0349 не відноситься до земель лісового фонду (а.с.12).
ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
4.1. Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
4.2. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
4.3. Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
4.4. Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.
4.5. Згідно із частиною 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
4.6. Відповідно до статті 50 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, а відповідно до частини 1 статті 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
4.7. Частиною 1 статті 52 ЗК України передбачено, що землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
4.8. Пунктом «а» частини 2 статті 83 ЗК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
4.9. Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
4.10. Згідно пункту «ґ» частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.
4.11. Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
4.12. Зокрема, відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
4.13. Згідно із частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
5.1. Надаючи оцінку цим правовідносинам, суд насамперед має визначити проблему, яка породила наявний правовий конфлікт.
5.2. Предметом цього позову є рішення Мигівської сільської ради №1321-47\20 від 19.10.2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 », яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,1000 га в с. Мигове.
Єдиною підставою для відмови позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки є те, що бажане місце розташування земельної ділянки відноситься до земель державної власності, а тому у цій справі суд має перевірити зазначене та надати оскаржуваному рішенню оцінку на предмет його правомірності.
5.3. Законодавцем визначено процедуру набуття громадянами у власність або користування земельних ділянок із земель комунальної власності для індивідуального дачного будівництва.
5.4. Нормами ЗК України також чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Разом із цим, даний перелік є вичерпним.
5.5. Підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність або користування, які зазначені в абзаці 1 частини 7 статті 118 ЗК України не підлягають розширеному тлумаченню, визначений нею перелік підстав для відмови є вичерпним, що зокрема слідує із слова «лише».
5.6. У разі відсутності наведених підстав для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність (про що обов'язково зазначається в рішенні) та перебування земельної ділянки у комунальній власності (юрисдикційна належність землі територіальній громаді), відповідач зобов'язаний був надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
5.7. Дослідженням матеріалів справи, а саме Плану встановлення (зміни) меж населеного пункту с. Мигове Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області (а.с.14), викопіювання з публічної кадастрової карти України (а.с.13), земельна ділянки, яка розташована між земельними ділянками кадастрові номери 7320585000:01:001:0883, 7320585000:01:001:0882 і 7320585000:01:001:0967 (про яку йдеться у цій справі), знаходиться в межах населеного пункту с. Мигове, які збільшені відповідно до рішення Вижницької районної ради №83-24/18 від 30.08.2018 року «Про встановлення (зміну) меж населеного пункту с. Мигове Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області» (див. пункт 3.1 цього рішення).
5.8. Крім цього, відповідно до інформації лісокористувача на території с. Мигове земельна ділянка, яка вказана у викопіюванні і розташована між земельними ділянками кадастрові номери 7320585000:01:001:0883, 7320585000:01:001:0882, 7320585000:01:001:0967 7320585000:01:001:0349 не відноситься до земель лісового фонду (див. пункт 3.4. цього рішення).
5.9. При цьому суд звертає увага на висновок Верховного Суду щодо застосування права, який наведений у його постанові Верховний суд у постанові від 09.01.2020 року, справа №812/1264/17, відповідно до якого роздруківка із Публічної кадастрової карти України є належним графічним матеріалом при вирішенні земельних спорів, у тому числі при визначені місцезнаходження землі і на ній об'єктів, оскільки вона створена державою з метою ідентифікації і відображенням інформації про земельні ділянки з прив'язкою до відповідного населеного пункту.
5.10. Таким чином, аналізуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що досліджувана земельна ділянка перебуває в межах населеного пункту с. Мигове, належить до комунальної власності та не відноситься до земель лісового фонду, а отже відмова відповідача -1 у надані дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки відноситься до земель державної власності, є не правомірною, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ
6.1. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що відповідачем протиправно обмежено право позивача на одержання земельної ділянки у власність; підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування позивачу, зазначені відповідачем в рішенні Мигівської сільської ради №1321-47\20 від 19.10.2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 », не є належними підставами відповідно до норм ЗК України для такої відмови, а отже відповідач діяв всупереч положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
6.2. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
6.3. Відповідачами не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваного позивачем рішень про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, натомість останній довів суду його протиправність, а тому, суд вважає позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
6.4. Щодо вимог позивача в частині зобов'язання зобов'язати Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області на черговому засіданні сесії ради прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, орієнтованою площею 0,10 га, яка розташована у межах населеного пункту у с. Мигове між земельними ділянками кадастрові номери 7320585000:01:001:0883, 7320585000:01:001:0882 і 7320585000:01:001:0967, суд зазначає наступне.
6.5. Відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» від 05.02.2015 року, №157-VIII Мигівська сільська рада увійшла до складу Берегометської селищної рада, і тому остання в силу положень статті 8 цього ж Закону є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися. Отже, саме Берегометська селищна рада може вживати заходи щодо усунення порушення прав та законних інтересів позивача у досліджуваних правовідносинах.
6.6. Статтею 245 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи. Зокрема відповідно до пункту 2 частини 2 цієї статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
При цьому відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
6.7. Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
6.8. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 05.04.2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
6.9. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. При прийнятті рішення відповідачем щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутній адміністративний розсуд, оскільки розсуд передбачає повноваження обирати у конкретній ситуації з правомірних альтернатив відповідний правомірний варіант поведінки/рішення. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слів "може", "або".
У випадку, коли повноваження суб'єкта владних повноважень сформульовані через формулу дихотомії "задоволити-відмовити", а фактично законодавство не передбачає альтернативи рішення при зверненні особи у разі виконання нею вимог закону, будь-які дискусії про дискреційні повноваження стають безпредметними. Встановити наявність чи відсутність умов дії норми не можна відносити до адміністративного розсуду.
6.10. Отже, зобов'язання прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва не є втручанням суду дискреційні повноваження відповідача, а є обґрунтованим способом захисту подушеного права позивача (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №825/602/17, від 22.12.2018 року у справі №804/1469/17, від 26.02.2019 року у справі №802/721/18-а, від 05.03.2019 року у справі №2040/6320/18).
6.11. За таких обставин, враховуючи відсутність інших передумов для відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області на черговому засіданні сесії ради прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, орієнтованою площею 0,10 га, яка розташована у межах населеного пункту у с. Мигове між земельними ділянками кадастрові номери 7320585000:01:001:0883, 7320585000:01:001:0882 і 7320585000:01:001:0967
VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
7.1. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2110331219.1 від 01.05.2021 року (а.с.20), а оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує, на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 908 грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Мигівської сільської ради №1321/47/20 від 19 жовтня 2020 р. про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,1000 га в с. Мигове.
3. Зобов'язати Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області на черговому засіданні сесії ради прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, орієнтованою площею 0,10 га, яка розташована у межах населеного пункту у с. Мигове між земельними ділянками кадастрові номери 7320585000:01:001:0883, 7320585000:01:001:0882 і 7320585000:01:001:0967.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанцій №0.0.2110331219.1 від 01.05.2021 року судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області вул.Центральна, 20 смт. Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, 59233 код ЄДРПОУ 04416996.
Суддя О.В. Анісімов