03 червня 2021 року справа № 580/2614/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
28 квітня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в якій просить:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у відновленні позивачу пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими п.п. 4, 5, 6 частини 1 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як учаснику війни;
2) зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2021 нарахування пільг позивачу на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими п.п. 4, 5, 6 частини 1 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як учаснику війни.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що має право на пільги як учасник війни та особа з інвалідністю І групи. З 2021 року позивач був позбавлений 50%-ї знижки на оплату житлово-комунальних послуг. Рішенням Конституційного Суду України №12-р/2018 від 18.12.2018 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину 6 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою було встановлено, що передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини 1 цієї статті пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення №12-р/2018 від 18.12.2018 позивачка звернулася до відповідача із заявою про нарахування пільг на отримання 50%-ї знижки з оплати житлово-комунальних послуг. Відповідач листом №Я-132/28-5/01-11 від 11.03.2021 повідомив позивачку, що вона не має права на пільги на житлово-комунальні послуги як учасник війни з 01.01.2021 з тих підстав, що пільги на оплату житлово-комунальним послуг надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Позивач вважає відмову у наданні пільг на житлово-комунальні послуги протиправною та такою, що порушує його права.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач проти позову заперечив. 19.05.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчим актів України" №76-VІІІ від 28.12.2014 Кабінет Міністрів України постановою №389 від 04.06.2015 затвердив Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Дія вказаного Порядку поширюється на учасників війни, які мають право на пільги згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". З 01.07.2015 пільги надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї позивача за попередні шість місяців перед зверненням позивача перевищив величину доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу. З огляду на зазначене позивач втратив право на пільги на житлово-комунальні послуги як учасник війни з 01.01.2021. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи таке.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення, формування в суспільстві шанобливого ставлення до них врегульовані Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ від 22.10.1993. (далі - 3551).
Частиною 1 статті 1 Закону №3551 визначено, що Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом:
- створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття;
- організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів;
- виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни;
- надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №3551 права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Згідно статті 4 Закону №3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника війни.
Отже, на позивача поширюється дія Закону №3551.
Статтею 14 Закону №3551 визначені пільги учасникам війни.
Так, відповідно до 4, 5, 6 частини 1 статті 14 Закону №3551 учасникам війни надаються такі пільги:
- 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
- 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
- 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Згідно частини 2 статті 14 Закону №3551 пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
Згідно частини 3 статті 14 Закону №3551 площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.
Згідно із Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 статтю 14 Закону №3551 було доповнено частиною 6, яка передбачала, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 частину 6 статті 14 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України частина 6 статті 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України в рішенні від 18.12.2018 №12-р/2018 зазначив, що встановивши у частині шостій статті 14, частині другій статті 16 Закону № 3551 умову для отримання окремих пільг, держава переклала обов'язок щодо соціального захисту учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на членів їхніх сімей, що не відповідає суті конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб. Такий підхід нівелює позитивний обов'язок держави щодо соціального захисту вказаних осіб та членів їхніх сімей у розумінні частини п'ятої статті 17 Конституції України.
Конституційний Суд України вважає, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов'язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.
Дослідивши матеріали справи та законодавство України у сфері соціального захисту громадян, Конституційний Суд України дійшов висновку, що рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, законодавець не передбачив.
Обмеження або скасування положеннями Закону № 76, які є предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом № 3551, фактично є відмовою держави від її зобов'язань, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей.
Конституційний Суд України виходить із того, що для відновлення попереднього рівня соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг потрібно передбачити кошти у Державному бюджеті України, внести відповідні зміни до законів України.
Отже, встановивши невідповідність Конституції України (неконституційність) абзацу другого підпункту 1, абзацу другого підпункту 2, абзаців другого, третього, четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону № 76, частини шостої статті 14, частини другої статті 16 Закону № 3551, Конституційний Суд України вважає за доцільне відтермінувати втрату чинності цими положеннями на три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, Конституційний Суд України рішенням від 18.12.2018 №12-р/2018 відтермінував на три місяці втрату чинності частиною 6 статті 14 Закону №3551 з метою відновлення державою попереднього рівня соціального захисту учасників війни або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг, виділення коштів у Державному бюджеті України, та внесення відповідних зміни до законів України.
Отже, з 19.03.2019 (після збігу тримісячного строку з дня прийняття рішення Конституційного Суду України Верховною Радою України) частина 6 статті 14 Закону №3551 втратила чинність та застосуванню не підлягає.
Проте нормативно-правових актів щодо відновлення попереднього рівня соціального захисту учасників війни або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг, встановлених Законом №3551, на виконання рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 Верховною Радою України не приймалось.
Враховуючи обов'язок держави відновити попередній рівень соціального захисту учасників війни, суд виходить з наявності у позивача права на отримання соціальних пільг у розмірі не меншому ніж той, який існував до внесення змін Законом №76-VIII від 28.12.2014 до статті 14 Закону №3551.
З огляду на зазначене суд вважає, що позивач має право на отримання пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4, 5, 6 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учаснику війни, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 5 Закону України "Про судовий збір" як особа з інвалідністю 1 групи, судові витрати у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (бул. Шевченка, 307, м. Черкаси, 18005, код ЄДРПОУ 37853109), викладену у листі №Я-132/28-05/01-11 від 11.03.2021, у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4, 5, 6 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учаснику війни.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради (бул. Шевченка, 307, м. Черкаси, 18005, код ЄДРПОУ 37853109) здійснити з 01.01.2021 нарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4, 5, 6 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учаснику війни.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 03.06.2021.
Суддя В.П. Тимошенко