03 червня 2021 року справа № 580/2420/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Драбівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
21 квітня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Драбівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, в якій просить:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі (обміні) паспорта громадянина України у формі книжечки;
2) зобов'язати відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у березні 2021 року звернувся до відповідача із заявою про оформлення та видачу паспорта у вигляді паспортної книжечки у зв'язку з непридатністю його паспорта громадянина України зразка 1994 року серії НОМЕР_1 . Проте відповідач листом №7115-93/71.1-21 від 08.04.2021 відмовив позивачу у видачі такого паспорта у зв'язку з тим, що відсутні законні підстави для оформлення та видачі паспорта та рекомендовано звернутись до підрозділу ДМС для обміну паспорта у відповідності до Порядку №302. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
13.05.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. Позиція відповідача мотивована тим, що подана позивачем заява за своєю суттю не є підставою для оформлення (обміну у зв'язку з непридатністю для користування) будь-якого паспорта, в тому числі і паспорта громадянина України зразка 1994 року. До вказаної заяви позивач додав лише дві фотокартки розміром 35х45 мм. У зв'язку з непридатністю паспорта позивача йому рекомендовано звернутись до Драбівського РС УДМС України в Черкаській області для обміну паспорта громадянина України зразка 1994 року на паспорт громадянина України у форми пластикової картки ти ID-1, подавши для цього вказані в листі документи.
Дослідивши доводи сторін, викладених у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.
02.4.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зазначив про непридатність для використання її паспорта зразка 1994 року серії НОМЕР_2 та просив оформити та видати йому паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Відповідач листом №7115-93/71.1-21 від 08.04.2021 відмовив позивачу у видачі такого паспорта у зв'язку з тим, що відсутні законні підстави для оформлення та видачі паспорта та рекомендовано звернутись до підрозділу ДМС для обміну паспорта у відповідності до Порядку №302..
Вважаючи відмову у видачі паспорта у формі книжечки протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 20.11.2012 №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон №5492) та Законом України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III (далі - Закон №2235).
Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону №2235 визначено, що документом, який підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503).
Згідно пункту 1 Положення №2503 паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Згідно пункту 3 Положення №2503 бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Згідно пункту 5 Положення №2503 паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Згідно пункту 8 Положення №2503 термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Згідно пункту 9 Положення №2503 паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків.
Згідно пункту 10 Положення №2503 термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 11 Положення №2503 бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, Положенням №2503 про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно підпункту "а" пункту 1 частини 1 статті 13 Закону №5492 до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відноситься паспорт громадянина України.
Згідно частини 2 статті 14 Закону №5492 документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Згідно частини 4 статті 14 Закону №5492 документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Згідно частини 6 статті 14 Закону №5492 відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
25.03.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова №302).
Таким чином, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
Спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою відповідача замінити зіпсований паспорт позивача на новий паспорт громадянина України у вигляді (формі) книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.
З огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову, а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).
Так, 19 вересня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено рішення у зразковій справі №806/3265/17.
Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи вказане рішення, зазначила, що ознаками типової справи є:
позивач - фізична особа, який територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
відповідач - територіальні органи ДМС України;
предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно із п. 21 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.
Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №806/3265/17-а.
Отже, правові висновки Верховного Суду, які зроблені під час розгляду справи №806/3265/17-а, підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.
У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
На переконання Великої Палати Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було "встановлене законом"), не є "необхідним у демократичному суспільстві". Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Оскільки, спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу фактичної відмови відповідача у заміні зіпсованого паспорта позивача на новий паспорт громадянина України у формі "книжечки", з огляду на позицію відповідача про те, що видача паспорту можлива лише у формі ID-картки, враховуючи правові висновки Верховного Суду, які викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, суд дійшов висновку щодо наявності у позивача права на отримання паспорту у формі "книжечки".
При цьому, суд вважає помилковими викладені у відзиві доводи відповідача про відсутність усіх необхідних документів для оформлення та видачі паспорта, оскільки такі мотиви не були викладені у листі за №7115-93/71.1-21 від 08.04.2021 про відмову в обміні паспорта у формі книжечки.
Таким чином, суд дійшов висновку визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Придніпровського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області у заміні та видачі позивачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, що викладена в листі №7115-93/71.1-21 від 08.04.2021.
Пунктом 3 Постанови №302 визначено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, які підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати позивача на сплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Драбівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області у заміні ОСОБА_1 паспорта серії НОМЕР_1 на паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, викладену в листі №7115-93/71.1-21 від 08.04.2021.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Драбівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області обміняти паспорт серії НОМЕР_1 та оформити і видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням особливостей визначених п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.
Повний текст рішення виготовлений 03.06.2021.
Суддя В.П. Тимошенко