02 червня 2021 року справа № 580/1921/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
06.04.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - позивач) з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- стягнути з відповідача податковий борг в сумі 34 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом в сумі 34 000 грн. який виник внаслідок несплати податкового боргу по адміністративним штрафам.
Ухвалою від 12.04.2021р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У встановлений судом строк як і станом на дату прийняття рішення у даній справі відповідачем відзив до суду не подано.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована та взято на облік як платника податків - 13.11.2018р. Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судова кореспонденція (ухвала про відкриття провадження від 12.04.2021р.), направлена судом за зареєстрованою адресою фізичної особи-підприємця, повернуто до суду у зв'язку із неврученням, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом згідно облікової картки платника податку відповідача, встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 34 000,00 грн., за адміністративними штрафами та штрафними санкціями за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 34 000,00 грн., що виник згідно:
- податкового повідомлення-рішення №0059320121 від 24.03.2020р., прийнятого на підставі Акту про результати фактичної перевірки №32/23-00-32-0122/ НОМЕР_1 від 21.02.2020р.
Позивач зазначив, що станом на день звернення до суду вказана заборгованість у розмірі 34 000,00 грн. є непогашеною.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Крім того, пунктом 57.3. Податкового кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Матеріали справи містять докази направлення відповідачу ППР №0059320121 від 24.03.2020р. у відповідності до вимог п.42.2 ст. 42 ПК України, за місцем реєстрації відповідача. Вказані ППР було повернуто відправнику у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Відповідно до п.42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно до п.42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, у відповідності до зазначених положень ПК України, документи вважаються належним чином врученими платнику податків і у тому разі коли вони не вручені у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання, за умови якщо вони направлені за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відомості щодо оскарження відповідачем у судовому порядку вказаного ППР відсутні, доказів щодо оскарження ППР суду надано не було. Таким чином, суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, визначених відповідачем за податковим повідомленням-рішенням №0059320121 від 24.03.2020р., що міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, ГУ ДПС у Черкаській області сформована податкова вимога форми "Ф" №132780-52 від 21.07.2020р. на загальну суму 34 000,00 грн., за кодом бюджетної класифікації - 21081500).
Також матеріали справи містять копію рекомендованого повідомлення про направлення поштового відправлення (податкової вимоги форми "Ф" №132780-52 від 21.07.2020р.) за адресою реєстрації боржника, яке повернуто відправнику у зв'язку із відсутністю за вказаною адресою.
Суд також зазначає про відсутність відомостей та жодних доказів, що містяться у матеріалах справи, щодо оскарження відповідачем у судовому порядку податкової вимоги форми "Ф" №132780-52 від 21.07.2020р. Таким чином, суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, визначеного відповідачем розміру заборгованості.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, та не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 102.4 ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Суд зазначає, що оскільки спірні правовідносини щодо визначення розміру нарахування грошового зобов'язання та його стягнення регулюються Податковим кодексом України як нормативно-правовим актом спеціальної дії, то його положення застосовуються і в частині строків звернення до суду. Право на стягнення податкового боргу позивачем встановлено ПК України протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, який виник на підставі податкових-повідомлень рішень та став узгодженим у зв'язку з їх не оскарженням.
Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем у встановлені законодавством строки податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 34 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг на користь бюджету в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко