Справа № 560/6431/21
03 червня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Майстер П.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Вивчивши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).
Згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У свою чергу, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270,00 грн.
Як встановлено, у даному позові позивачем заявлено дві взаємопов'язані вимоги немайнового характеру (враховуючи, що друга позовна вимога є похідною від першої).
Таким чином, за подання до суду даного позову позивачу необхідно було сплатити судовий збір у загальному розмірі 908,00 грн.
Проте, на підтвердження сплати судового збору позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви платіжних документів про сплату судового збору.
При цьому, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Волочиським УП та СЗН від 23.05.2011 року, з якого вбачається, що пред'явник цього посвідчення є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Суд зазначає, що ст. 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (стаття 2 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Суддя зазначає, що статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Пунктом 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Згідно з п.2 ч.2 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
При цьому, особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни третьої групи, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.
Тобто, суддя роз'яснює, що від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а не особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни третьої групи.
Більше того, суддя зауважує, що позивачем не надано суду доказів стосовно того, що саме він є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та членом сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або є прирівняною до зазначених осіб у встановленому порядку особи.
Отже, положення пункту 8 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” не розповсюджуються на позивача.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”.
Таким чином, відсутність відповідного платіжного документа про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з означеним позовом.
Тож, за подання до суду позову, який містить дві вимоги взаємопов'язані вимоги немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірах, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” та у кореспонденції із положеннями ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, а саме 908,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, суд вважає, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяП.М. Майстер