Справа № 560/1823/21
іменем України
03 червня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, що полягає у нескладенні подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6161 (шість тисяч сто шістдесят одну) гривню 80 копійок.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6161,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було вперше придбано частину житлового будинку. У свою чергу, при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу було сплачено збір на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6161,80 грн. Оскільки позивач придбав житло вперше, відповідач безпідставно відмовив у підготовці та оформленні подання до Управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою суду від 23.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у її задоволенні. Вказав, що органи Пенсійного фонду України не ведуть персоніфікований облік переходу прав власності за критерієм кількісного придбання нерухомого майна фізичними та юридичними особами. Крім того, відсутність права власності у позивача на нерухоме майно в період часу з моменту введення в дію Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (1997 рік) по дату набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (2004 рік) позивачем жодними доказами не підтверджено.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
12 січня 2021 року позивач придбав 3/4 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Швець А.О. за №23. Продаж житлового будинку вчинено за 821700 грн.
Право власності на дану нерухомість зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №240201570 від 12.01.2021.
Перед укладенням вищевказаного договору купівлі-продажу позивачем сплачено збір на обов'язкове пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості 3/4 частин житлового будинку у розмірі 6161,80 грн., відповідно до квитанції №225710033 від 12.01.2021 (код доходу бюджету - 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна»).
У подальшому позивачем була подана заява від 28 січня 2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про повернення помилково сплачених грошових коштів (пенсійного збору). У заяві позивач просив підготувати та оформити подання до Управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області для повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна в сумі 6161,80 грн.
Однак листом №826-728/В-05/8-2200/21 від 09 лютого 2021 року відповідач відмовив у задоволенні заяви. Зазначив, що головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не веде персоніфікований облік переходу прав власності, критеріїв кількісного придбання нерухомого майна фізичними та юридичними особами, не володіє інформацією відносно наявності пільг щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування громадянами при купівлі житла вперше, а законодавством не передбачено порядок відшкодування органами Пенсійного фонду України коштів, сплачених при купівлі житла на підставі заяви платника.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР також врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).
Пунктом 9 статті 1 Закону №400/97-ВР встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше
Згідно п.8 ст.2 Закону№400/97-ВР об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (п.10 ч.1 ст.4 Закону №400/97-ВР).
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону №400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Водночас, пунктом 2 Порядку №1740 уточнено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства).
Згідно пункту 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до підп."в" п.15-2 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року)
Отже, особа, яка вперше придбає житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас подання вказаних документів є правом позивача, а не обов'язком.
Однак якщо особа не реалізувала право на подання документів, що посвідчують її право на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, це не позбавляє її права на звернення до органу Пенсійного фонду із заявою щодо повернення помилково сплаченої суми збору.
Абзацом п'ятим пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР також передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Фактичною підставою для відмови відповідачем видати подання про повернення сплачених коштів з операції купівлі-продажу нерухомого майна стало відсутність офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало обставину придбання позивачем житла вперше.
Суд враховує, що у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2018 по справі №819/33/17, від 04.04.2019 по справі №819/1553/17, від 23.04.2019 по справі №802/1566/17-а викладено правову позицію, згідно якої за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі ПФУ як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості ПФУ та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Цей правовий висновок підлягає застосуванню судом до спірних правовідносин відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
У спірному випадку будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого житла та свідчили б про відсутність права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено. Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (довідка від 03.06.2021 за №259813125) на праві власності позивачу належать лише частина придбаного домоволодіння по АДРЕСА_1 , земельна ділянка за цією адресою, а також нежитлова будівля свинарника). Відомості про реєстрацію за позивачем іншого нерухомого майна (у тому числі житлового) відсутні.
Таким чином, позивач на момент укладення договору купівлі-продажу будинку у 2021 році підпадав під коло осіб, які звільнялися від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу житла вперше відповідно до норм чинного законодавства.
У свою чергу, порядок повернення з державного бюджету коштів як помилково сплачених потребує дотримання певних умов та процедур.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
Пунктом 5 розділу І Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна».
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на управління Пенсійного фонду покладено обов'язок щодо формування подання на повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно із пунктом 8 розділу І Порядку № 787 подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання надається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.
Відповідно до пункту 10 розділу І Порядку № 787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету Казначейства.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у формуванні подання на повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язання відповідача видати позивачу подання на повернення сплаченого згідно з квитанцією №225710033 від 12.01.2021 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6161,80 грн. з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Разом з тим, слід відмовити у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області подання з огляду на те, що відповідно до положень пунктів 5, 8 та 10 розділу I Порядку №787 такий обов'язок у відповідача відсутній, оскільки Порядком №787 передбачено, що таке подання до органу Казначейства подається саме платником.
Так, відповідно до п.п.4 п.11 розділу І Порядку № 787 подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, повертається відповідним головним управлінням Казначейства, Казначейством надавачам без виконання у випадку надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, неуповноваженою особою.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі №620/1116/20.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 908 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови видати ОСОБА_1 подання на повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області видати ОСОБА_1 подання на повернення помилково сплаченого згідно з квитанцією №225710033 від 12.01.2021 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6161 (шість тисяч сто шістдесят одна) грн. 80 коп. з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 03 червня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.А. Божук