Справа № 560/1823/21
03 червня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, що полягає у нескладенні подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6161 (шість тисяч сто шістдесят одну) гривню 80 копійок.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6161,80 грн.
Ухвалою суду від 23.02.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду надійшов відзив головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає та враховує наступне.
Згідно з ч. 5-6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо, зокрема, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 2 ст. 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Згідно з п. 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження категорії справ, визначені ч. 4 ст. 12 КАС України.
Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Крім того, відповідачем в поданому клопотанні не наведено жодних конкретних мотивів, обґрунтувань та підстав, в чому полягає складність справи та є необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
Суд також звертає увагу відповідача на те, що згідно положень ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Цією ж нормою визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, при вирішенні даного спору судом будуть досліджені усі надані сторонами докази, повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи незалежно від порядку провадження. При цьому сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Також до суду надійшло клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Швець А.О. (яка посвідчувала договір купівлі-продажу), з метою об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Зі змісту викладених норм слідує, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Оскільки предметом спору є бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області у нескладенні подання про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, судове рішення у справі не впливає на права або обов'язки приватного нотаріуса Швець А.О.. Крім того, відповідач жодним чином не вказує та не конкретизує, яким чином та на які права, інтереси або обов'язки приватного нотаріуса Швець А.О. може вплинути рішення у цій адміністративній справі.
За наведених обставин, суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення клопотання відповідача про залучення третьої особи.
Також відповідачем заявлено клопотання про витребування у ОСОБА_1 документів, що підтверджують або спростовують відсутність права власності на квартиру АДРЕСА_1 за адресою реєстрації.
Вказує, що позивачем не підтверджено факт, що буд. АДРЕСА_2 це житло, яке придбане ним вперше, що має суттєве значення для вирішення спору.
Згідно з ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч.2 ст. 80 КАС України).
Клопотання позивача про витребування доказів не відповідає ч. 2 ст. 80 КАС України, зокрема, відповідачем не вказано заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У зв'язку з зазначеним, клопотання про витребування доказів до задоволення не піддягає.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
На виконання вказаної норми судом самостійно сформовано витяг з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 не належала позивачу на праві приватної власності (власниками є інші особи).
Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, про залучення третьої особи та про витребування доказів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Д.А. Божук